Search:

Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

Показники стану й ефективності використання оборотних кош­тів, порядок їхнього визначення та їхній економічний зміст наведе­но в Додаток 7.

3.3. ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Ви­значальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-мате­ріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалі­зації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання (Додаток 8.).

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважає­ться відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції.

Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є оборо­тні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх пе­ріодів; у виробничих запасах; у готовій продукції (що її не відван­тажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон'юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже, ліквід­ність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:

коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) (коефіцієнт автономії Ка);

коефіцієнт покриття (Кп);

коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л).

Перший показник (Кз.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фак­тичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — вироб­ничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, гро­шей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (під­сумок II і III розділів активу балансу).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО 2) «Баланс» цей показник (Кз.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсу­мок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засо­бів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу ба­лансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвес­тицій та інших оборотних активів (підсумок розділу II активу балан­су, рядок 260).

де Кз.к— коефіцієнт забезпечення власними коштами;

Вк— власні кошти, грн.;

Σо.к — загальна сума оборотних коштів, грн.

Коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незале­жності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним. Зростання коефі­цієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Коефіцієнт покриття (Кп) — це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства (підсумок II розділу активу балансу) до суми короткост­рокових зобов'язань (підсумок IV розділу пасиву балансу).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності

Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності – це тільки перший крок на шляху до підприємництва. Необхідно пам’ятати, що дата одержання свідоцтва про державну реєстрацію є початком відліку інших видів реєстрацій, передбачених законодавством. Що ж необхідно зробити далі? Стати на облік в управлінні статистики Стати на облік в органах податкової служби Стати на облік як платник ПДВ Зареєструватися в Пенсійному фонді Зареєструватися в фондах соціального страхування Одержати дозвіл на виготовлення печаток і штампів ...

Представництво

П л а н Вступ 2 Розділ 2 Зміни державної політики в Україні щодо оподаткування прибутку юридичних осіб 6 2.1 Особливості обчислення валових витрат 6 2.2 Врегулювання питань сумнівної та безнадійної заборгованості 7 2.3 Удосконалення системи нарахування амортизації 8 2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди - засіб фінансового оздоровлення підприємств 10 2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств 10 Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців 12 Висновки 178 ...

Нематеріальні ресурси

План 1. ВСТУП 2. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ 2.1. Об’єкти промислової власності. 2.2. Об’єкти інтелектуальної власності. 2.3. Інші нематеріальні ресурси: 3. СКЛАД НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 4. ОЦІНКА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 5. ПІСЛЯМОВА 6. ЛІТЕРАТУРА ВСТУП З розвитком ринкових відносин в складі майна підприємств з’явився новий вид активів, відмінною рисою яких є відсутність речової форми – нематеріальні активи. В сучасних умовах формування повної інформації про стан активів і пасивів підприємства практично ...