Search:

Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних ко­штів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів — це си­ровина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова проду­кція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисло­вості в оборотних коштах враховується змінне Обладнання, а у до­бувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.

Структура оборотних коштів — це питома вага вартості окре­мих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цін­ностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих по­слуг), проведення розрахунків.

Якщо розглядати структуру оборотних коштів в окремих галузях промисловості, то слід зазначити, що у вугільній промисловості, як уже було сказано, значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів. Це пояснюється відносно великими підготовчими витра­тами, що передують видобутку корисних копалин (планування май­бутніх розробок, розкривні роботи, облаштування шахт та інші).

У легкій і харчовій промисловості характерною особливістю є значна матеріаломісткість продукції. Отже, високою є питома вага оборотних коштів у запасах сировини й основних матеріалів.

Машинобудування та металообробка відрізняються значною трудомісткістю, складністю виробничих процесів, значною тривалі­стю виготовлення продукції. У цій галузі висока питома вага оборот­них коштів, авансованих у незавершене виробництво.

У нафтохімічній промисловості високою є частка оборотних ко­штів, вкладених у відвантажені товари. Це пояснюється тим, що технологічно процеси в цій галузі нетривалі і значна частина виго­товленого продукту перебуває на шляху до споживача.

Зміни в управлінні економікою відчутно вплинули на структуру оборотних коштів промислових і непромислових підприємств України (див. Додаток .2).

Як видно з Додатка . 2, на промислових підприємствах частка матері­альних запасів зменшилася на 41,6, грошових коштів і відвантаженої продукції— відповідно на 6,3 і 11,0 відсоткових пунктів; питома вага дебіторської заборгованості зросла на 58,2 відсоткового пункту. У ці­лому в народному господарстві України частка матеріальних запасів, грошових коштів та відвантаженої продукції зменшилася відповідно на 41,7, 13,7 та 11,5, а дебіторської заборгованості — зросла на 63,8 відсоткового пункту.

Підвищення частки дебіторської заборгованості нібито свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотно­го капіталу. Але це відбувається на фоні скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні скорочення обсягу виробництва.

Зменшення залишків коштів свідчить не стільки про високий рі­вень управління грошовими потоками на підприємствах, скільки про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією, кризою не­платежів, недосконалою податковою політикою.

Найбільше зменшення питомої ваги коштів у складі оборотного капіталу сталося 1993 року. Саме в цей рік інфляція сягнула най­більших розмірів.

Найбільше скорочення питомої ваги оборотних коштів у запа­сах товарно-матеріальних цінностей відбулося 1992 року. Саме тоді стався розрив традиційних зв'язків між виробниками різних регіонів.

Пік зростання питомої ваги відвантаженої продукції припадає на 1992 р., а дебіторської заборгованості — на 1997 р. Це свідчить про скрутне становище, в якому опинилися підприємства. У зв'яз­ку з поширенням кризи неплатежів підприємства не мали достат­ніх коштів для закупівлі матеріальних цінностей, ціни на які знач­но зросли.

Наведені дані свідчать, що стан і використання оборотного капі­талу окремого підприємства залежать від стану економіки держави в цілому. У свою чергу, стан економіки держави залежить від стану й використання оборотного капіталу окремого підприємства.[1]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Оборотні фонди і оборотні засоби п-ва

Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних засобів і оборотних фондів (Об.Ф). Нормування оборотних засобів п-ва. Оборотність оборотних засобів. 1. Оборотні фонди – це предмети праці, які приймають участь лише в одному виробничому періоді, за який повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою форму, розміри, фізичний чи хімічний стан. Всі Об.Ф, які обслуговують процес в-ва, можна поділити на 2 групи: Об.Ф у виробничих запасах – це сировина, матеріали, паливо, ...

Планування коштів на оплату праці

Планування коштів на оплату праці здійснюється на базі розроб­леного штатного розкладу та прийнятої на підприємстві системи матеріального стимулювання праці персоналу. Планування розміру фонду оплати праці здійснюється за наступ­ними напрямками: Основна оплата праці. Потреба в коштах для виплати основної заробітної платні працівникам торговельного підприємства, праця яких оплачується почасово, визначається шляхом множення штатної чисельності (чв) персоналу на встановлений розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) ...

Стратегія планування ринкової діяльності підприємств

Вид заняття: лекція. Навчальна мета: навчити студентів визначити мету діяльності компанії та фактори, які мають вплив на вибір мети. Встановлення цілей діяльності компанії і вибір головної з них. Проведення оцінки одиниці стратегічного бізнесу щодо потенційної вигідності у перспективі. Суть та значення плану розвитку нового, додаткового бізнесу і шляхи його розробки. Виховна мета: виховати у студентів самостійного мислення. Міжпредметні зв’язки: менеджмент, управління. Література: Прауде “Маркетинг”. - ст. 19 Котлер “Основи ...