Search:

Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

Для акціонерів і потенційних інвесторів важливе значення має оцін­ка показників використання акціонерного капіталу. Зокрема, такі, як:

оголошені дивіденди на одну акцію;

чистий прибуток на одну акцію.

Коефіцієнт оголошених дивідендів на одну акцію (Ко.д.) обчислюється як відношення оголошених дивідендів до загальної кількості випущених і проданих простих акцій

Ко.д.= Сума оголошених дивідендів / Кількість випущених простих акцій

Величина чистого прибутку (Кч.п.), що припадає на одну акцію, — один з важливих показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства. Цей показник визначається відношенням чистого прибутку, одержаного підприємством у звітному періоді, мінус податки, до кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу:

Кч.п.= Чистий прибуток / Кількість випущених, простих акцій

Цей показник служить основою для визначення ще одного показника використання акціонерного капіталу - показника «ціна-прибуток». Він визначається відношенням ринкової ціни на 1 акцію до чистого прибутку на 1 акцію:

К”ц –п”=- Ринкова ціна на 1 акцію / Чистий прибуток на 1 акцію

Зарубіжна практика показує, що величина коефіцієнта «ціна - прибуток» міститься, як правило, у межах від 1 до 80. Усі вищезгадані коефіцієнти розглядають у динаміці. Підвищення коефіцієнтів свідчить про те, що акціонери вигідно вклали свій капітал, і це є доброю ознакою для підприємств щодо залучення додаткового акціонерного капіталу.[3]

РОЗДІЛ ІІІ.

ПОКАЗНИКИ СТАНУ І ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

3.1. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ВЛАСНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства ви­значається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф. 1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1 та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші позаоборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (ПБ02) «Баланс», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. №391/3684, наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку «розділу І пасиву балансу Ф. І». «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу (рядок 080).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні акти­ви» (рядок 080).

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормати­вом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення норма­тиву оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може ви­никнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у резуль­таті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів при­бутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збере­ження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; не­своєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі знач­ним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підпри­ємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визна­чені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімаль­них потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бю­джету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріаль­них цінностей від інших організацій; неповного використання при­бутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Сутність та методи калькулювання

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів. На підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюють за ...

Управління активами підприємства і шляхи його покращання

ЗМІСТ Вступ 5 Розділ 1. Теоретичні основи управління активами підприємства 7 1.1. Активи , як об’єкт фінансового управління їх сутність та класифікація 7 1.2. Політика управління активами підприємства 28 1.3. Завдання управління активами підприємства 51 Розділ 2. Методичні і практичні підходи щодо аналізу і оцінки ефективності управління активами підприємства 56 2.1. Оцінювання ефективності управління активами підприємства 56 2.2.Аналіз складу та структури активів ТзОВ ВКФ “Пліт” 60 2.3.Оцінка ліквідності активів ...

Планування й аналіз заробітної плати

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати. Плановий фонд заробітної плати — це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді. Розрізняють планування фонду заробітної плати за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури. За нормативного планування для визначення розміру розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді ...