Search:

Імунна система

Велике і мале коло кровообігу.

Вперше кола кровообігу були описані англійським лікарем Гарвей у 1628 р. У людини є 2 кола кровообігу.

Велике коло починається аортою (найбільша артерія) від порожнини лівого шлуночка. Аорта утворює поблизу серця дугу і йде вниз у грудну, а потім у черевну порожнину. Від дуги аорти відходять три великі артерії:

1.Плечоголовий стовбур (права сонна артерія, права підключична артерія).

2.Ліва сонна артерія

3.Ліва підключична артерія.

Ці судини несуть кров до голови, шиї і верхніх кінцівок. У грудній і черевній порожнинах від аорти відходять дрібніші артерії до м’язів і шкіри тулуба, до внутрішніх органів. На рівні 4 поперекового хребця аорта розпадається на дві великі артерії: праву і ліву загальні клубові, що йдуть до нижніх кінцівок. У кожному органі артерії поділяються на артеріоли, які переходять у густу капілярну сітку. Проходячи по капілярах артеріальна кров омиває всі тканини. Віддає їм кисень і перетворюється на венозну. Тут же кров віддає поживні речовини і насичується СО2 і продуктами розпаду. З капілярів кров збирається у венули. Потім у 2 великі вени. Вени голови, шиї, верхніх кінцівок утворюють верхню порожнисту вену, а вени усіх інших частин тіла впадають у нижню порожнисту вену. Обидві порожнисті вени впадають у праве передсердя.

Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку, куди венозна кров надходить з правого передсердя. З правого шлуночка венозна кров, через легеневий стовбур, який ділиться на праву і ліву легеневі артерії, потрапляє в легені. Легеневі артерії діляться на артеріоли і переходять у капіляри. Капіляри густо обплітають легеневі пухирці, куди надходить атмосферне повітря. У капілярах легенів венозна кров перетворюється на артеріальну. Від капілярів починаються венули, які зливаються і утворюють 4 легеневі вени, що впадають у ліве передсердя і звідти у лівий передсердь триває 0,1 сек, потім вони переходять у стадію розслаблення, скорочення шлуночка 0,3 сек, після чого вони розслаблюються. Загальна фаза розслаблення триває 0,4 сек. Таким чином, один цикл роботи серця займає біля 0,8 сек, що відповідає 75 скороченням серця за хвилину. Період відпочинку 0,4 сек достатній для того, щоб серце повністю відновило свою працездатність (цим і пояснюється здатність серцевого м’яза працювати не втомлюючись протягом всього життя).

При збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість серцевого циклу скорочується за рахунок періоду відпочинку. У спокої кількість серцевих скорочень коливається від 60-80 за хв.

У разі захворювань, що супроводжуються підвищенням температури тіла, серцебиття скорочується (тахікардія). При деяких захворюваннях серце починає скорочуватися рідше (брадикардія). Іноді спостерігається порушення правильного чергування серцевих скорочень (аритмія). У новонароджених ч.с.с. – 140 за хв., у старих людей вона 95 за хв.

За одне скорочення викидається 70 мл. крові (за 1 хв це становить хвилинний об’єм крові, що дорівнює 5 л). Роботу, що виконує при цьому серце, можна визначити, перемноживши об’єм крові, який виштовхує серце на тиск, під яким кров викидається в артеріальні судини.

Робота серця супроводжується різними проявами, наприклад тонами серця. Вони утворюються: перший – при скороченні шлуночків, другий – при закритті клапанів аорти і легеневого стовбура під час розслаблення; третій та четвертий тони дуже слабкі не завжди спостерігаються. При роботі серцевого м’яза утворюються електричні струми. Їх можна записати у вигляді кривої або так званої електрокардіограми. Цей метод дослідження має значення для визначення правильної роботи серця і встановлення діагнозу.

Серцевий м’яз має такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, автоматизм. Цей м’яз складається з поперечносмугастих волокон, але на відміну від скелетних м’язів, його волокна сполучаються між собою контактами – нексусами, - і тому збудження з будь-якої частини серця може поширюватись на всі м’язові волокна міокарда. Серцевий м’яз має здатність сприймат*-.и зміни зовнішнього середовища і відповідати збудженням.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Авран лікарський, агрус, аїр

АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ (бождерево, жовчинець лiкарський, благодатка, благодать, граціола, драцілея, драцiолея, дрисливець, жовтянець) Gratiola officinalis Багаторiчна трав'яниста рослина родини ранникових. Сте-бло пряме, бiля основи червоно-фiолетове. Листки крапчастозалозистi, сидячi, супротивнi, ланцетнi. Квiтки пазушнi, одиничнi, двостатевi, бiлi. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка. Росте на вологих мiсцях, по берегах рiчок. Для лiкарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвiтiння. ...

Липа серцелиста, листовик сколопендровий, лілія біла

ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА Tilia cordata Липа серцелистная Високе дерево родини липових. Листки черговi, округлі або довгастi, з серцеподібною основою. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятичленнi; пелюстки - жовто-бiлi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-кулястий, опушений, з крихким оплодом горiшок. Росте в лiсах, по чагарниках, культивують у садах i парках та на вулицях. На територiї Закарпаття (м.Ужгород, набережна Незалежностi) висаджена найдовша алея лип в Європi. Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують ...

Розхідник звичайний, ромашка лікарська, росичка круглолиста

РОЗХІДНИК ЗВИЧАЙНИЙ (блащик, будра плющовидна, зілля яблуневе, лiсова м'ята, кiнська м'ята, костянка, котячi бульби, котовник, котяча м'ята, котячка, коцурник, мудики, котячі яйця, розхiдник плющовидний, шандра) Glechoma hederacea Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло лежаче, вкорiнене, з висхiдними чотиригранними голими в нижнiй частинi й розсiяно опушеними короткими волосками вгорi, квiтконосними гiлочками до 40 см заввишки. Листки супротивнi, черешковi, з ниркоподібною, ...