Search:

Етапи становлення лікувальної фізичної культури

ЛФК являється також методом патогенетичною терапією. Крім цього ЛФК – метод функціональної терапії, так як фізичні вправи стимулюють і розвивають функцію всіх основних органів системи.

Характерна риса метода ЛФК – тренування хворих за допомогою фізичних вправ, яка поділяється на загальну і спеціальну. Загальне тренування організму в цілому застосовується з метою оздоровлення, укріплення організму в цілому і розвиток адаптації до більших фізичних навантажень, спеціальна – з метою відновлення, нормалізації і розвитку функцій чи то систем, порушених через норми чи травми. В залежності від захворювання методика фізичного лікування повина нести індивідуальний характер.

ЛФК необхідно використовувати, коли потрібно повисити тонус організму хворого, стимулювати фізіологічні процеси, коли треба відновити функції пошкодженого органу чи системи, протидіяти застійним явищам, попередити прогресуючі захворювання і можливі ускладнення само собою, якщо відсутні протипоказання.


Розвиток лікувальної фізкультури як дисципліни.

Лікувальна фізична як дисципліна – розділ вправ і других засобів фізичної культури і розроблені методи їх застосування в лікувально-профілактичних і реабілітаційних цілях.

Термін “лікувальна фізкультура” був затверджений Пленумом Ради фізкультури Наркомздрава СССР в 1929р. цим терміном були замінені старі поняття “кінозетерапія”, “мототерапія”, “лікувальна гімнастика” і ін., як правило розглядаючи застосування фізичних вправ з вузько-локальних механічних позицій.

Великий вплив на формування ЛФК як дисципліни показали роботи великих вчених І.М. Сечєнова, І.П. Павлова, Н.В. Віденського, М.Я. Мудрова, З.А. Захарівна, С.П. Боткіна, П.Ф.Лесгатота і ін.

ЛФК як наукова дисципліна сформувалася після Великої Жовтневої революції. Велику роль зіграв в її розвитку перший нарком охорони здоров¢я, а також Н.А. Сегмашко.

В 1928 році в Центральному інституті культури було організована перша в країні кафедра ЛФК, яку очолив І.М. Саркізов-Серазіні, в 1931 – кафедра ДФК в ЦІІ лікарів, якою завідував Б.А. Іванівський.

В 30-х роках ХХ ст. ЛФК завойовує все більше визнання. В 1944 році виходить перший підручник по ЛФК для студентів-медиків В.В. Горіневський і Е.Ф. Древінг, в 1950році – монографія Н.В. Мошкова “Общиеоснові лечебной физкультурі”, в 1959р. – підучникпо ЛФК і медичному контролю С.М. Іванова. В 1957 році МЗСССР затверджує учбові програми по ЛФК для всіх факультетів медичних інститутів.

Під час Великої Вітчизняної війни розроблені ЛФК методи широко із великим успіхом застосовані для відновлення здоров¢я ранених і хворих.

В 1966 році вийшла постанова ЦККПСС і Ради Міністрів СССР “О мерах по дальнейшему развитию физической культуры и спорта”, яка відіграла величезну роль в розширенні застосування ЛФК.

Використана література:

Б.В. Петровський. Большая медическая энциклопедия. Том 22 // Москва:1985.

Б.В. Петровський. Большая медическая энциклопедия. Том 13 // Москва:1980.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Загартування сонцем

Сонячне світло - і цілитель, і надійний союзник у боротьбі з хворобами. Широко використовували промені сонця як зміцнювальний засіб у Древній Елладі. Найбільші спортивні змагання стародавності - Олімпійські ігри - проводилися, як правило, у самі пекучі літні місяці. Рівно опівдні, коли нестерпно палило сонце, виходили на старт засмаглі атлети. Вони виступали оголеними і не мали права покривати для захисту від палючих променів сонця голову. Ще більше поширення загартовування сонцем одержало в Древньому Римі. Як показали ...

Вплив спорту на виховання інтелектуальних, моральних якостей

“Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності” (стаття І Закону України “Про фізичну культуру і спорт”). Спорт є ефективним засобом фізичного виховання. Його цінність визначається стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення, і в цьому плані спорт має міжнародне значення. Але він не зводиться лише до фізичного ...

Фізичні навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток

Головним фактором впливу на розвиток фізичних якостей є фізичне навантаження, яке одержує людина при виконанні фізичних вправ. Фізичне навантаження - це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування. Поняття "фізичне навантаження" відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий, ніж у стані спокою, рівень. Наприклад, уже повільна ходьба ...