Search:

Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація

Реферати » Географія » Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація

Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Понад 2/3 його сконцент­ровано на 8 % суходолу, близько 85 % проживає в східній півкулі, 60 % — в помірному поясі північної півкулі, більш як 50 % - на низовинах і майже 1/3 -в приморській смузі. На розміщення населення впливають природні умови і ступінь розвитку та зосередження виробництва.

Найгустіше заселені території давнього зрошувального землеробства: острів Ява, долина Нілу, Індо-Гангська низовина, Велика Китайська рівнина, дельти річок півострова Індокитай, Японські острови, де густота населення місцями перевищує 300 чоловік на 1 км2. Густо заселені також оазиси аридної зони, старопромислові ра­йони Європи, сходу Північної Америки (понад 200 чоловік на 1 км2) та узбережжя Південної Америки, Африки, Австралії, що пов'язано з історією їх освоєння.

Середня густота населення зростає пропорційно зростанню його кількості на Землі, частково віддзеркалюючи ступінь освоєності певного типу природного середо­вища, задіяності його в господарській діяльності. Так, середня густота населення на

Землі в 1975 році становила 29 чоловік на 1 км2, у 1987 році - 38, у 1994 році -40 чоловік на 1 км2. Густота населення в різних частинах світу неоднакова - від З чоловік на 1 км2 в Австралії до 130 чоловік на 1 км2 в Азії. Найгустіше заселена Євразія - 105 чоловік на 1 км2. Найбільша густота населення в Бангладеш (1200 чо­ловік на 1 км2). Втричі меншу, ніж в Євразії середню густоту населення мають Ла­тинська Америка та Африка - 43 чоловіки на 1 км2. В Латинській Америці найгустіше заселені острівні центральноамериканські держави.

За місцем проживання населення світу поділяється на міське та сільське. Але єдиного для всіх країн критерію віднесення того чи іншого поселення до міського немає, що значно ускладнює порівняльний аналіз. Критерій міста закріплюється за­конодавче в кожній країні, коливаючись від 2000 чоловік в Ісландії до 50 тис. чо­ловік в Японії.

Нині в світі міське населення становить трохи менше половини, але

його кількість невпинно зростає.

Найбільша частка міського населення в Австралії (85 %), країнах Західної Європи, Північної Америки (близько 75 %), Латинської Америки (понад 60 %).

Міське населення зростає з багатьох причин, серед яких головними є відтік людей з сільської місцевості в міста, перетворення частини сільських поселень у

міські та ін.

До найважливіших соціально-економічних процесів сучасності належить ур­банізація.

Урбанізацією називають зростання і підвищення частки міського населен­ня в країні, регіоні, світі. Таке тлумачення урбанізації є звуженим. А у широкому розумінні слова - це світовий історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його в міське за характером праці, способу життя, культури, що пов'язані із розвитком цивілізації, ходом науково-технічного прогресу. Тобто головна ознака урбанізації - зростання міст, збільшення їх впли­ву на розселення та відповідне ускладнення функцій (мал. 11).

За структурою зайнятості населення, джерелами його існування, характером зв'язків можна визначити функціональну структуру міста, що залежить від йо­го величини, адміністративного статусу, геополітичного положення, історії роз­витку й формування.

Розрізняють міста, що мають промислові, транспортні, торговельні, роз­подільчі та позаекономічні (адміністративні, наукові, культурні тощо) функції. Найчастіше трапляються міста, в яких поєднуються промислові, торговельні, транспортні та адміністративні функції. Є також вузькоспеціалізовані центри: промислові (Детройт), транспортні (Суец), політико-адміністративні (Бонн, Кан­берра), військові бази (Гібралтар), наукові та вузівські (Кембридж, Гейдельберг), курорти (Ніцца, Брайтон), релігійні (Мекка, Лурд).

У XX ст. темпи урбанізації значно зросли. За прогнозами 00Н, цей процес триватиме, і в останнє десятиліття XX ст. кількість міського населення досягне 3,2 млрд чоловік, тобто більшість населення світу проживатиме в містах. При Цьому міське населення в Азії, Африці, Латинській Америці зросте в 3 рази, а в Європі та Північній Америці - в 1,5 раза.

До найбільш урбанізованих країн, де міське населення становить понад 4/5 жи­телів, належить Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уругвай, Ку­вейт, Ізраїль, Японія.

Найактивніше зростає населення великих міст (понад 100 тис. чоловік), дуже великих (понад 500 тис. чоловік) та міст-мільйонерів.

Водночас уповільнилися темпи зростання великих міст у розвинутих країнах, спостерігається навіть деякий відтік населення з міст у приміську зону, де краща екологічна ситуація та умови життя.

Міста відіграють провідну роль в економічному, політичному та культурному житті. Вони є центрами культурно-побутових, інформаційно-управлінських, рекреа­ційних та інших зв'язків. У результаті формуються такі сучасні групові форми міського розселення, як агломерація. Міська агломерація - це система по­селень, що розміщені на певній території і об'єднані між собою політичними, тру­довими, культурно-побутовими, виробничими, організаційно-господарськими, адміністративно-управлінськими та іншими зв'язками. Вони формуються навколо одного чи кількох центрів. Найбільші в світі агломерації сформувалися навколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа (мал. 12), Лос-Анджеле­са, Буенос-Айреса, Осака - Кобе - Кіото, Ріо-де-Жанейро. В СІЛА налічується більш як півтори сотні агломерацій, в яких проживає 70 % населення країни, у Ве­ликобританії - 8 агломерацій з населенням понад 2 млн чоловік кожна. Швидки­ми темпами формуються урбанізовані території в Китаї, Індії, Бразилії, інших країнах, що розвиваються.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Демографія (шпаргалка)

1.МІГРАЦІЯ.ВПЛИВ М. НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕННЯ Міграція населення (від лат. migratio — переселення) — пере­міщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш чи менш трива­лий період. Однією з основних ознак міграції населення є перети­нання адміністративного кордону території (держави, області, насе­леного пункту і т. д.). На цій основі вирізняють насамперед зовніш­ню міграцію (еміграція та імміграція) і внутрішню міграцію. Міграції населення - це переміщення ...

Республіка Молдова. Економіко-географічна характеристика

Площа - 33,8 кмг. Населення - 4,4 млн чоловік. Столиця - Кишинеу. Молдова - південно-західний сусід України. З 1924 по 1940 роки більша частина території Молдови входила до складу Української РСР як автономна республіка. У 1940 році Молдова дістала статус союзної республіки в складі колишнього СРСР. Стала незалежною в 1991 році. Республіка Молдова лежить у межиріччі Прута й Дністра, невелика частина її території заходить на лівий берег Дністра. На заході вона межує з Румунією, на півночі, сході та півдні - з Україною. ...

Австрія

Австрія - континентальна, віддалена від моря країна. Вона розташована на півдні Центральної Європи, охоплюючи частину Східних Альп та Дунайського басейну, і межує з середземноморськими теренами. Тут, у самому серці Європи, чергуються різноманітні типи ландшафту, клімату і рослинності. Завдяки своєму розташуванню Австрія віддавна є перехрестям транспортних шляхів між великими європейськими економічними і культурними регіонами. Австрія складається з дев'яти федеральних земель. А саме: Бурґенланду, Каринтії, Нижньої ...