Search:

Джерела приватного права

Реферати » Правознавство » Джерела приватного права

Термін "джерела права" може вживатися в кількох значеннях. Найпопулярнішими з них є розуміння джерела права як чинника, що породжує право, і як форми правотворення (форми норми пра­ва). У такому разі, ведучи мову про джерела приватного права, ма­ємо на увазі чинники, елементи, які створюють у процесі взаємо­дії сукупність (явище, категорію) нової якості.

Існує кілька видів джерел приватного права.

1. Оскільки приватне право є наднаціональною системою пра­ва, що має за основу так звані "загальнолюдські цінності", то го­ловним його джерелом є норми природного права, які створюють своєрідне правове підґрунтя взаємин приватних осіб між собою, а також зазначених осіб із суспільством. Ці норми охоплюють при­родні, невід'ємні права людини. Зокрема вони зафіксовані у За­гальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року й інших аналогічних міжна­родних угодах. До таких норм належить право: на життя, на при­ватне життя, на приватну власність тощо.

Необхідно підкреслити, що норми природного права не тому належать до джерел приватного права, що вони закріплені в між­народно-правових актах, Конституції, інших законах; навпаки, - та обставина, що це невід'ємні природні права людини, зумовлює необхідність створення відповідних законодавчих актів.

2. Іншим джерелом приватного права є норми національних систем права.

У кожній країні (у кожної цивілізації, етносу тощо) існують свої уявлення про становище особи в суспільстві, можливість, межі і порядок захисту її прав.

Хоча ці норми ґрунтуються на певних загальних уявленнях про свободу індивіда, але, будучи пропущеними через специфічну (міс­цеву, національну) свідомість, вони набувають відповідного ідеоло­гічного забарвлення, а відтак, за допомогою колізійних норм впли­вають на зміст приватного права.

3. Ще одним джерелом приватного права є міжнародно-право­ві угоди з питань правового становища приватних осіб.

Хоча при укладенні таких угод враховуються норми природно­го права І національні традиції права, однак внаслідок досягнення певного компромісу утворюються норми нової якості.

4. Нарешті, ще одним джерелом приватного права як категорії, перманентне властивої європейським цивілізаціям, є римське при­ватне право, що є своєрідним еталоном європейських систем при­ватного права.

Значення римського приватного права

Торкаючись питання про значення римського приватного пра­ва як еталона сучасних європейських систем приватного права, слід зазначити, що, звичайно, не йдеться про те, що норми цієї давньої правової системи можуть застосовуватися безпосередньо в сучасно­му цивільному (торговому) обігу. Однак і применшувати його вплив не варто, оскільки він не тільки не зменшується, а навпаки, зростає завдяки такому феномену, як рецепція права.

Власне, рецепція римського приватного права не є унікальним явищем. Рецепції інших правових систем взагалі і рецепції приват­ного права зокрема трапляються досить регулярно — кілька разів на тисячоліття. Однак саме римському приватному праву як право­вій системі, що втілила вищі досягнення філософської, гуманітар­ної і юридичної думки античності, судилося стати основою сучас­ного приватного права в Європі

У найзагальнішому вигляді рецепція права може бути визначе­на як запозичення однією державою розвиненішого права іншої держави .и Таке визначення характерне для популярних довідкових видань. Його можна зустріти практично в будь-якій юридичній ен­циклопедії або юридичному словнику.

При характеристиці рецепції необхідна вказівка на те, що йдеться про право держави, яка вже не існує і не має прямих наступників, у зв'язку з чим має місце повне або часткове відроджен­ня правової системи минулого.

Отже, вказівка на відродження римського права необхідна для визначення поняття його рецепції.

З урахуванням висловленого, рецепція римського приватного права може бути визначена як його відродження, сприйняття духу, головних принципів, положень і окремих норм на новому етапі розвитку цивілізації.

Оскільки рецепція римського приватного права — поняття не­одномірне, відбуватися вона може в різних формах:

1) вивчення римського права як загального надбання культури;

2) вивчення римського права в юридичних навчальних закладах як юридичної загальноосвітньої дисципліни з метою формування світогляду майбутніх правознавців;

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Адміністративний процес

План 1. Сутність адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 3. Суб'єкти адміністративного процесу Література 1. Сутність адміністративного процесу У діяльності вико навчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру що до конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення зе мельних ділянок під будівництво, притягнення до дисцип лінарної або ...

Акредитив

У процесі реалізації правочинів учасники цивільних правовідносин виконують різноманітні дії, пов’язані з передачею грошових коштів. Такі дії є підставою для вчинення платежів і виникнення розрахункових правовідносин. Розрахунки можуть проводитися як готівкою, так і в безготівковому порядку. Згідно з Цивільним кодексом України та Інструкцією № 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України однією з форм проведення безготівкових розрахунків є акредитив. Акредитив (лат. accre-ditivus — довірчий) — це ...

Державна влада

План роботи Вступ 1. Поняття і різновиди влади. Ознаки державної влади. 2. Структура державної влади. 3. Форми здійснення влади. 4. Роль держави у здійсненні державної влади. 5. Владовідносини в сфері діяльності ОВС і механізм її здійснення. Вступ. У політиці, як відомо, центральне місце посідає проблема влади. Але, на жаль, наука про владу (або кратологія, як її йменує відомий політолог, доктор філософських наук В. Ф. Халіпов), досі не дістала належної розробки ні у вітчизняній, ні у світовій на уці. У своїй новій ...