Search:

Джерела приватного права

3) дослідження, аналіз і коментування римських юридичних джерел;

4) безпосереднє застосування норм і положень римського при­ватного права;

5) використання норм римського приватного права як зразків при створенні нормативних актів (особливо при реалізації кодифі­каційних проектів);

6) застосування римсько-правової методики створення норма­тивних актів або практики їх реалізації;

7) сприйняття і використання засад, ідей і категорій римського приватного права.

Запропонована класифікація виходить з необхідності виокрем­лення форм рецепції права в навчально-методичних цілях. На практиці рецепція, як правило, відбувається не в одній якійсь фор­мі, а є наслідком їх сукупності і взаємодії.

До зазначеного треба додати, що рецепція римського приватно­го права може мати не лише різні форми, а й різні види.

Оскільки рецепція не обов'язково є результатом безпосередньо­го контакту цивілізацій та їх правових систем у часі, то залежно від характеру контакту цивілізацій варто розрізняти рецепцію пряму і опосередковану (похідну, повторну).

Випадки прямої рецепції зустрічаються нечасто. Зазвичай во­ни мають місце тоді, коли нова локальна цивілізація готова для сприйняття досягнень культури, в тому числі права, у той мо­мент, коли більш рання цивілізація згасає або вже згасла, але від­тоді пройшло не настільки багато часу, щоб були втрачені ідеї, пам'ятки, правові рішення тощо. Прикладами такого виду рецеп­ції можуть бути рецепція грецького права в Римі, римського — у Візантії.

Частіше ідеї римського приватного права, окремі його положен­ня, правові рішення реципіюються опосередковано, шляхом запо­зичення їх із правової системи якоїсь країни, що вже реципіювала римське право. Прикладом може бути запозичення багатьма краї­нами положень Кодексу Наполеона або Німецького цивільного кодексу (хоча слід зазначити, що їх створення також частково є ре­зультатом опосередкованої рецепції — проміжною ланкою була ре­цепція римського права у Візантії у VI—X ст.).

Рецепція може бути не тільки явною, а й латентною (прихова­ною). Це має місце в тих випадках, коли запозичення певних ідей або принципових рішень римського приватного права відбувається у процесі правотворчості, але при цьому в правовій доктрині дер­жави декларується принципово інший підхід, відмова від "застарі­лого" права тощо.

З таким видом рецепції зустрічаємося, наприклад, при кодифікаціях цивільного законодавства в Радянській державі, де офіцій­но заперечувалося значення римського права для розвитку радян­ського цивільного права, але фактично мала місце його рецепція при кодифікаціях цивільного законодавства в СРСР у 20-х і 60-х рр. XX ст.

Приватне право і цивільне право

У країнах, де прийнято поділяти право на приватне і публічне, цивільне і торговельне право є складовими приватного (наприклад, Франція, Німеччина). В інших країнах цивільне право тлумачать як категорію практично тотожну приватному праву (наприклад, Ні­дерланди, Італія, Греція). У країнах, що належать або належали до так званої соціалістичної системи права, сімейні правовідносини зазвичай виокремлюють у самостійну галузь — сімейне право. В Україні поділ права на приватне і публічне, а також віднесення сімейних відносин до сфери цивільно-правового регулювання досі є предметом дискусій. Більш прийнятним було б позитивне вирі­шення цих питань, хоча не виключене формування нового цивіль­ного права України як галузі, що охоплює всю сферу відносин між приватними особами.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Поняття цивільного правовідношення

Характерними ознаками правовідносин є такі: 1) Правові відношення виникають, змінюються та припиняють­ся лише на підставі правових норм, які безпосередньо породжують правові відношення і реалізуються через них. Між цими феномена­ми існує причинний зв'язок. 2) Саме у правових відношеннях досягається мета правових норм, проявляється їх реальна сила та ефективність. Інші суспіль­ні відносини опосередковуються іншими (не юридичними) норма­ми, як правило, тому що не потребують правового втручання. 3) Суб'єкти правових ...

Правотворча діяльність держави

План Вступ 1. Поняття і суб’єкти правотворчої діяльності держави 2. Порядок прийняття Конституції і законів в Україні. 3. Правотворча діяльність Президента, органів виконавчої влади. Висновок Список використаних джерел та літератури ВСТУП Правотворча діяльність або законодавчий процес – це нормативно регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій щодо розробки, прийняття (зміни) законів та інших законодавчих актів і їх. оприлюднення. Існує багато термінів, якими описується процес ...

Правила ІНКОТЕРМС. Правовий режим вільних економічних зон

Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС -скорочене від англійського "Іпіегпаїіопаї СоттегсіаІ Тегтз" (Міжнародні торгові терміни), - повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів {часто їх називають ще - базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ...