Search:

Підбіл звичайний, підмаренник чіпкий, підсніжник воронова

Реферати » Біологія » Підбіл звичайний, підмаренник чіпкий, підсніжник воронова

ПІДБІЛ ЗВИЧАЙНИЙ
(бiлi листки, білокопитень, бівпушок, мати-й-мачуха,
матишник, мачушник, підбіл, підбільник)
Tussilago farfara
Мать-и-мачеха

Багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових з повзучим гiллястим кореневищем. Навеснi з кореневища виростають квiтковi стебла до 30 см заввишки, з яйцеподібно-ланцетними, гострими листками. Прикореневi листки розвиваються пiсля цвiтiння. Листки зверху голi, зiсподу - бiлоповстянi. Квiтки золотаво-жовтi, в одиничних пониклих кошиках. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - сiм'янка.
Росте на глинистому грунтi на схилах i по берегах рiчок, на полях i городах як бур'ян.
З листками пов'язана інша дивна назва рослини - мати-й-мачуха. Річ у тім, що листки її зверху гладенькі, темно-зелені і навіть трохи лискучі. Зате зі споду - повна протилежність. Тут вони вкриті густим плетивом повстистих білих волосків, неначе підбиті фланеллю чи кожушком. Це своєрідний захист від прохолоди глинястого грунту. Прикладіть листок верхнім боком до щоки, і ви відчуєте прохолоду, а коли прикладете нижнім боком, то відчуєте м'якість і теплоту. От і кажуть у народі, що від листків цієї рослини з одного боку віє холодом, як від мачухи, а з другого - теплом, як від матері. Звідси й пішла назва мати-й-мачуха.
Для виготовлення лiкарських форм заготовляють листя i квiтковi кошики.
Листях мiстить глiкозиди, флавоноїди, сапонiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, вiтамiни.
Галеновi препарати використовують як вiдхаркуваль-ний, протизапальний, потогiнний, жовчогiнний та спазмолiтичний засiб. У народнiй медицинi застосовують при трахеїтах, бронхiтах, бронхiальнiй астмi. Свiжий сік п'ють при холециститах, гепатитах. Свiжi листки прикладають до наривiв, інфікованих ран, виразок. Порошком iз висушеного листя присипають рани. Настоєм пiдбiлу миють волосся при лупi та свербiннi шкiри.
Внутрiшньо - настiй листя підбілу (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день за годину до їди.
Зовнiшньо - настiй (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) служить для примочок, спринцювань, миття голови при лупi. Подрiбненi свiжi листки накладають на зовнiшнi пухлини.


ПІДМАРЕННИК ЧІПКИЙ
(в'язіль, дереза, деряба, дівунка, лепець, лепчик,
лепчиця, липник, липняк, мокрець, прилип, чепляк)
Galium aparine

Однорiчна трав'яниста рослина родини маренових. Стебло полегле або лазяче, до 200 см завдовжки, чотиригранне, по ребрах вкрите гачкоподібними, загнутими вниз шипами, розгалужене. Листки - в кiльцях по 6 - 8, оберненояйцеподібнi вкритi шипиками. Квiтки дрiбнi, правильнi, полiгамнi, вiночок до 2 мм у дiаметрi, бiлуватий, колесовидний. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - сухий горiшок.
Росте в Карпатах на луках, по берегах рiчок, на узлiссях, серед чагарникiв.
Для виготовлення лiкарських форм збирають траву пiд час цвiтiння.
Трава пiдмареника мiстить глiкозиди (асперулозид), дубильнi речовини, сапонiни, органiчнi кислоти, мiкро- та макроелементи.
У народнiй медицинi галенові препарати підмареннику чіпкого застосовують як дiуретичний, антимiкробний, болетамувальний, кровоспинний засiб. Найчастiше настiй трави п'ють при нирковокам'янiй хворобi, циститах, набряках, гепатитах, болях у кишечнику i шлунку, ревматизмi, зобi, епiлепсiї. При епiлепсiї краще вживати свiжий сік.
Внутрiшньо - свiжий сік підмаренника чіпкого приймають всередину по 1 ч ложцi 5 разiв на день; настiй трави (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу) вживати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - використовують мазь підмаренника чіпкого використовують для лiкування фурункулiв, лишаїв, раку шкiри, висипів на шкiрi (ефект посилюється при одночасному застосуваннi настою підмаренника всередину у вигляді настою 1:10, пити по 50 мл тричі на день). Мазь готують iз свiжого соку на свинячому жирi (1:10). Можна використовувати порошок сухої трави для присипання ран i фурункулiв.


ПІДСНІЖНИК ВОРОНОВА
(білосніжка, годзинка, дикий часник, козиньки, колокоцей, мартєнка,
мартянка, підсніжник ранній, проліска біла, могурянин, снiгурка,
сніжоцвіт, скорозрiст, ярник)
Galanthus woronowii

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Генна інженерія

Генна інженерія — молода технологія, створена для поліпшення характеристик живих організмів шляхом пересадки в них чужого генетичного матеріалу, наприклад ДНК риби в помідор (щоб не підмерзав) чи бактерії в картоплю (щоб жук не їв). ГІ кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дозволяють долати бар’єри між видами, чого не відбувається в природі. В Україні офіційного дозволу на вирощування генетично модифікованих рослин поки що ніким отримано не було. Однак немає ніякої гарантії, що західні продукти, які ...

Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

ОЖИНА СИЗА (вожина, деренки, драчильник, колодах, кумасика, ожина звичайна, ожина польова, чорниці, ягода чорна) Rubus caesius Напiвкущова рослина родини розових до 200 см заввишки з рiчними вегетуючими пагонами i здерев'янiлими дворiчними стеблами, на яких утворюються квiтконоснi гiлочки. Рiчнi пагони трав'янистi, сизуватi, цилiндричнi, голi з щетинкоподібними шипиками; восени пагони дерев'яніють, а наступного року зацвiтають i дають плоди, пiсля чого вiдмирають. Листки черговi, черешковi, трiйчастi, з обох ...

Царство гриби

Відділ Слизовики Царство Гриби Відділ Гриби Відділ Лишайники Гриби – це група гетеротрофних організмів, безхлорофільні, одно і багатоклітинні, від дрібних мікроскопічних до таких великих, як трутовики і гігантський дощовик. Гриби займають проміжне положення між рослинами і тваринами, оскільки характеризуються рядом ознак: Тварин: гетеротрофний тип живлення, наявність в обміні сечовини, в оболонці клітин є хітин, запас поживних речовин у вигляді глікогену. Рослини – необмежений ріст, адсорбтивний тип живлення ...