Search:

Модель економічної рівноваги

Реферати » Макроекономіка » Модель економічної рівноваги

План.

1. Модель “витрати-випуск”.

2. Модель “вилучення-інєкції”.

Відзначимо, що об’єктом макроекономічного аналізу в даній темі є приватний сектор економіки, тобто економіка без участі держави, а сукупні витрати без державних закупок. Крім того, приватний сектор розглядатиметься в межах економіки закритого типу, тобто виходячи із тимчасового припущення, що чистий експорт дорівнює нулю. За цих умов ВВП = СВ+ВІ, в той час коли нам відомо, що сукупні витрати (СуВ) включають чотири компоненти: споживчі витрати (СВ), валові інвестиції (ВІ), державні закупки (ДЗ), чистий експорт (ЧЕ), тобто СуВ = СВ+ВІ+ДЗ+ЧЕ = ВВП.

Також, припустимо, що ціни є незмінними, для того, щоб розглянути умови рівноваги між сукупними витратами і ВВП, так як скупні витрати значно впливають на рівноважний ВВП.

Також, нам відомо, що обсяг інвестицій залежить від відсоткової ставки і очікуваної норми чистого прибутку. В даній темі ми припускаємо, що відсоткова ставка і очікувана норма чистого прибутку є незмінними.

У процесі аналізу рівноваги між сукупними витратами і ВВП застосовуються дві моделі: “витрати-випуск” і “вилучення-інєкції”.

1. Модель “витрати-випуск” є кейнсіанською моделлю товарного ринку. Визначальним у цій моделі є сукупний попит, який знаходить своє відображення через сукупні витрати, і сукупна пропозиція, яка представлена реальним ВВП. В її основі лежить пряма залежність між ВВП і сукупними витратами, тобто чим більші сукупні витрати, тим більший ВВП.

Слід розрізняти фактичні і заплановані сукупні витрати. Економічна рівновага – це рівновага між запланованими СуВ і ВВП. Тому в моделі “витрати-випуск” під сукупними витратами слід розуміти заплановані сукупні витрати. Оскільки згідно з нашим припущенням сукупні витрати дорівнюють СВ+ВІ, то для моделі “витрати-випуск” базовим є таке рівняння:

СуВ = СВ+ВІ = ВВП. (1)

Згідно з цим рівнянням, ВВП – вироблений продукт, а СВ+ВІ – сукупні витрати. Співвідношення між ними може мати три варіанти: 1) вся сума доходу, отриманого від реалізації виробленого ВВП, спрямовується на його закупку, тобто СВ+ВІ = ВВП. Цей варіант відповідає закону Сея, згідно з яким виробництво створює адекватний за величиною попит; 2) не вся сума доходу, отриманого від реалізації виробленого ВВП, спрямовується на закупку, тобто СВ+ВІ менше ВВП; 3) на закупку ВВП спрямовується більша сума доходу порівняно з його величиною, отриманою від реалізації ВВП, виробленого в поточному періоді, тобто СВ+ВІ більше ВВП. Останні два варіанти відповідають кейнсіанській теорії, згідно з якою доходи, отримані від реалізації поточного ВВП, не обов’язково перетворюються в адекватну величину сукупних витрат.

Співвідношення між СуВ і ВВП – це співвідношення між планами покупців і продавців, які, як правило, не збігаються. Якщо вони не збігаються, то виникають незаплановані зміни в товарних запасах. Так, коли СуВ менше ВВП, виникає перевиробництво, яке супроводжується незапланованим збільшенням товарних запасів, і навпаки.

Незаплановані зміни в товарних запасах порушують інвестиційні плани підприємства. З цієї точки зору слід розрізняти заплановані і незаплановані інвестиції. До запланованих інвестицій відносять витрати на інвестиційні товари, які відповідають уявленням підприємств щодо очікуваних змін у сукупному попиті на вироблені товари та послуги. Але уявлення підприємства про СП (сукупні витрати) не завжди збігаються з дійсністю. Тому виникають незаплановані інвестиції. Отже, фактичні інвестиції складаються із запланованих і незапланованих інвестицій в товарні запаси.

Інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в економіці. Якщо величина сукупних витрат недостатня порівняно з ВВП, то відбувається незаплановане збільшення інвестицій в товарні запаси; якщо СуВ перевищують ВВП, то відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарні запаси. Це дає підстави модифікувати формулу (1):

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Товарно-ринкова та економічна рівновага

План. 1. Економічний кругообіг в умовах ринку. 2. Сукупний попит. 3. Сукупна пропозиція. 1. У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Ринок встановлює ціни та розподіляє обмежені економічні ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб’єктів. Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів. Ринок продуктів – це ринок, на якому домогосподарства купують вироблені підприємствами товари та послуги. Ринок ресурсів – це ринок, на якому підприємства ...

Сукупний попит і сукупна пропозиція

План Сукупний попит та його структура. Сукупна пропозиція. Сукупний попит – сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги. Література: Підручник “Макроекономіка”. – Київ: “Либідь”, 1999 р. Основні терміни і поняття: Сукупний попит. Ефект відсоткової ставки. Ефект багатства. Ефект чистого експорту. Сукупна пропозиція. Нецінові фактори. Класична модель. Кейнсіанська модель. Сукупний попит Модель економічного кругообігу дає загальне уявлення про економічну рівновагу. Тому вона не може відповісти на питання, яким чином ...

Монополія, сутність та причини виникнення

Монополія - це окремі крупні підприємства, обєднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і займають монопольне становище на ринку тобто: 1) посідають провідне становище на ринку; 2) впливають на процес ціноутворення; 3) отримують більш високі прибутки. Є 3 види монополій: 1) природна монополія - виникає внаслідок причин. Існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовільняється однією або кількома фірмами. 2) адміністративна - виникає внаслідок дії ...