Нціональний банк Республіки Білорусь
Розділ ІІ
1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку. Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Для аналізу кількісних змін грошового обороту на певну дату і за певний період використовуються показники – грошові агрегати, яких у Республіці Білорусь нараховується чотири. Агрегат М1 включає готівкові гроші в обороті та засоби на поточних рахунках. До агрегату М2 відносять агрегат М1 і строкові та ощадні депозити в комерційних банках. Агрегат М3 дорівнює агрегату М2 плюс ощадні депозити у спеціалізованих кредитних установах. Агрегат М4 включає агрегат М3 і депозитні сертифікати великих комерційних банків.[5]
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу НБРБ здійснює: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
3) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
4) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;
5) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Велику роль у регулюванні грошового обігу відіграє антиінфляційна грошова політика НБРБ. До функцій НБРБ належить монопольне право емісії грошей. Щорічно банк вирішує у якій мірі та у якому напрямку змінюється грошова маса у країні. Результати рішень банку зажди висвітлюються у засобах масової інформації. За допомогою відсоткових ставок банк має змогу у тій чи іншій мірі змінити кількість готівки в обігу.[4]
2. Кредитні відносини між Центральним банком та комерційними банками. Як відомо, комерційні банки є установами, які не можуть функціонувати ізольовано від економічного середовища. Держава, в першу чергу зацікавлена в підтримці бездоганної репутації банків, встановлює їм певні обмеження, нормативи, як обов'язкові для виконання, так і рекомендаційні, які регулюють діяльність банків з метою забезпечення їх надійності, ліквідності, платоспроможності. Це проводиться перш за все за рахунок облікової, або дисконтної, політики, а також встановлення норм обов'язкових банківських резервів. [6]
Основні проблемні завдання банківського регулювання та нагляду:
— забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;
— захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства;
— створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.
НБРБ проводить державну реєстрацію банків і кредитних установ у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, а також ліцензування банківських операцій.
Встановлює для банківської системи та кредитних установ єдині правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів.[2]
З метою підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей НБРБ надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов'язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною перебудовою економіки.
Надання комерційним банкам короткострокових кредитів здійснюється через аукціон, що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до централізованих кредитних ресурсів. Запроваджено ломбардний кредит. НБРБ як центральний банк держави постійно здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків.
У Білорусі НБРБ зареєстровано близько 40 комерційних банків. Найбільшими банками за розміром статутного капіталу залишаються колишні державні спеціалізовані банки. Так, провідне місце займають АКБ "Белагропромбанк", і АКБ "БелПромстройбанк", АКБ "Білорусь". До найбільш крупних банків також відносяться АКБ "Белбізнесбанк", АТ "Білоруський інвестиційний банк", АКБ "Пріорбанк". Більше десяти банків мають генеральну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті. [5]
Подібні реферати:
Організація зовнішнього валютного ринку
ПЛАН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ. 2 Контрольні завдання 8 Завдання 1 8 Завдання 2 10 Завдання 3 12 Список використаної літератури 14 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ. Як зазначають А.В.Калина, В.В.Осокіна, “валютний ринок – це складова частина грошового ринку, де зустрічаються попит і пропозиція на валюту” [Калина,Осокіна.ЭТПХ,22].Зовнішній валютний ринок (ЗВР) – це найбільший у світі фінансовий ринок, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмін іноземних валют. ЗВР не є централізованим, він діє ...
Акція та її види
Акція – це цінний папір, який свідчить про пайову частину її власника в статутному фонді “АТ”. Про членство в акціонерному товаристві; право брати участь в управлінні АТ, право на одержання частини прибутку; право на частин майна в разі ліквідації АТ. Дивіденд – це при чений принос акц. Акції поділяються на прості і привілейовані, іменні і на пред’явника. Іменна – в ній вказуються основні відомості про власника даної акії, її не можна передавати з рук в руки, а лише попередньо зробивши передавальний запис в ...
Капітал і праця: механізм і взаємодія
Зміст Вступ 1.Сутність капіталу,умови його функціонування .5 2.Трудові відносини в ринковій економіці .10 3.Робоча сила як товар 14 4.Заробітна плата як ціна робочої сили .19 5.Особливості трудових відносин в змішаній економіці .22 Висновки Використана література Вступ Як відомо, праця — найсвященніше і недоторканне право людини, це її інтелектуальний, професійний або фізичний капітал, джерело її щастя і добробуту. Капітал — це і все те, що створено протягом тисячоліть працею людини: історичні і культурні ...