Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

Розділ ІІ

1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку. Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Для аналізу кількісних змін грошового обороту на певну дату і за певний період використовуються показники – грошові агрегати, яких у Республіці Білорусь нараховується чотири. Агрегат М1 включає готівкові гроші в обороті та засоби на поточних рахунках. До агрегату М2 відносять агрегат М1 і строкові та ощадні депозити в комерційних банках. Агрегат М3 дорівнює агрегату М2 плюс ощадні депозити у спеціалізованих кредитних установах. Агрегат М4 включає агрегат М3 і депозитні сертифікати великих комерційних банків.[5]

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу НБРБ здійснює: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

4) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

5) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Велику роль у регулюванні грошового обігу відіграє антиінфляційна грошова політика НБРБ. До функцій НБРБ належить монопольне право емісії грошей. Щорічно банк вирішує у якій мірі та у якому напрямку змінюється грошова маса у країні. Результати рішень банку зажди висвітлюються у засобах масової інформації. За допомогою відсоткових ставок банк має змогу у тій чи іншій мірі змінити кількість готівки в обігу.[4]

2. Кредитні відносини між Центральним банком та комерційними банками. Як відомо, комерційні банки є установами, які не можуть функціонувати ізольовано від економічного середовища. Держава, в першу чергу зацікавлена в підтримці бездоганної репутації банків, встановлює їм певні обмеження, нормативи, як обов'язкові для виконання, так і рекомендаційні, які регулюють діяльність банків з метою забезпечення їх надійності, ліквідності, платоспроможності. Це проводиться перш за все за рахунок облікової, або дисконтної, політики, а також встановлення норм обов'язкових банківських резервів. [6]

Основні проблемні завдання банківського регулювання та нагляду:

— забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

— захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства;

— створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.

НБРБ проводить державну реєстрацію банків і кредитних установ у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, а також ліцензування банківських операцій.

Встановлює для банківської системи та кредитних установ єдині правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів.[2]

З метою підтримки стабільності банківської системи та розши­рення її кредитних можливостей НБРБ надає комер­ційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов'язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною пере­будовою економіки.

Надання комерційним банкам короткострокових кредитів здійснюється через аукціон, що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до центра­лізованих кредитних ресурсів. Запроваджено ломбардний кредит. НБРБ як центральний банк держави постійно здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків.

У Білорусі НБРБ зареєстровано близько 40 комерційних банків. Найбільшими банками за розміром статутного капіталу залишаються колишні державні спеціалізовані банки. Так, провідне місце займають АКБ "Белагропромбанк", і АКБ "БелПромстройбанк", АКБ "Білорусь". До найбільш крупних банків також відносяться АКБ "Белбізнесбанк", АТ "Білоруський інвестиційний банк", АКБ "Пріорбанк". Більше десяти банків мають генеральну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті. [5]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Огляд монографічної і періодичної літератури щодо організації процесу кредитування в комерційних банках

1.1. Огляд монографічної літератури Кредит - це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу. Кредит виражає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. Кредитори надають, а позичальники одержують вартість у позику, повертаючи її потім з відсотком. Кредит як форма руху позичкового капіталу об’єднує в собі такі процеси: а) акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів; б) вкладення або розміщення цих коштів. В умовах ...

Основні функції Національного банку України

Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на ґрунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З’явившись відразу ж після проголошення незалежності, він став однією з її вагомих ознак. НБУ забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних запасів та резервів держави, здійснює з ними операції. Він організує міжбанківські розрахунки на базі Центральної розрахункової палати. Діяльність НБУ ...

Міжнародна платіжна система подорожей і розваг

Найперша в історії карта - Diners Club - з'явилася в 1950 році в Сполучених Штатах. Називалася вона тоді Dine and Sign («пообідав - розпишися») так само, як і програма під яку карта була випущена. Карта передбачала оплату в кредит обідів у ресторанах, номерів у готелях і обслуговування в туристичних агентствах. В міру розвитку мережі обслуговування картка усе більше впроваджувалася в сферу банківських послуг (точніше, самі банки виявляли цікавість до розвитку Diners Club). Зараз ця міжнародна універсальна карта ...