Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

Розділ ІІ

1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку. Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Для аналізу кількісних змін грошового обороту на певну дату і за певний період використовуються показники – грошові агрегати, яких у Республіці Білорусь нараховується чотири. Агрегат М1 включає готівкові гроші в обороті та засоби на поточних рахунках. До агрегату М2 відносять агрегат М1 і строкові та ощадні депозити в комерційних банках. Агрегат М3 дорівнює агрегату М2 плюс ощадні депозити у спеціалізованих кредитних установах. Агрегат М4 включає агрегат М3 і депозитні сертифікати великих комерційних банків.[5]

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу НБРБ здійснює: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

4) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

5) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Велику роль у регулюванні грошового обігу відіграє антиінфляційна грошова політика НБРБ. До функцій НБРБ належить монопольне право емісії грошей. Щорічно банк вирішує у якій мірі та у якому напрямку змінюється грошова маса у країні. Результати рішень банку зажди висвітлюються у засобах масової інформації. За допомогою відсоткових ставок банк має змогу у тій чи іншій мірі змінити кількість готівки в обігу.[4]

2. Кредитні відносини між Центральним банком та комерційними банками. Як відомо, комерційні банки є установами, які не можуть функціонувати ізольовано від економічного середовища. Держава, в першу чергу зацікавлена в підтримці бездоганної репутації банків, встановлює їм певні обмеження, нормативи, як обов'язкові для виконання, так і рекомендаційні, які регулюють діяльність банків з метою забезпечення їх надійності, ліквідності, платоспроможності. Це проводиться перш за все за рахунок облікової, або дисконтної, політики, а також встановлення норм обов'язкових банківських резервів. [6]

Основні проблемні завдання банківського регулювання та нагляду:

— забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

— захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства;

— створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.

НБРБ проводить державну реєстрацію банків і кредитних установ у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, а також ліцензування банківських операцій.

Встановлює для банківської системи та кредитних установ єдині правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів.[2]

З метою підтримки стабільності банківської системи та розши­рення її кредитних можливостей НБРБ надає комер­ційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов'язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною пере­будовою економіки.

Надання комерційним банкам короткострокових кредитів здійснюється через аукціон, що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до центра­лізованих кредитних ресурсів. Запроваджено ломбардний кредит. НБРБ як центральний банк держави постійно здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків.

У Білорусі НБРБ зареєстровано близько 40 комерційних банків. Найбільшими банками за розміром статутного капіталу залишаються колишні державні спеціалізовані банки. Так, провідне місце займають АКБ "Белагропромбанк", і АКБ "БелПромстройбанк", АКБ "Білорусь". До найбільш крупних банків також відносяться АКБ "Белбізнесбанк", АТ "Білоруський інвестиційний банк", АКБ "Пріорбанк". Більше десяти банків мають генеральну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті. [5]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Організація зовнішнього валютного ринку

ПЛАН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ. 2 Контрольні завдання 8 Завдання 1 8 Завдання 2 10 Завдання 3 12 Список використаної літератури 14 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ. Як зазначають А.В.Калина, В.В.Осокіна, “валютний ринок – це складова частина грошового ринку, де зустрічаються попит і пропозиція на валюту” [Калина,Осокіна.ЭТПХ,22].Зовнішній валютний ринок (ЗВР) – це найбільший у світі фінансовий ринок, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмін іноземних валют. ЗВР не є централізованим, він діє ...

Акція та її види

Акція – це цінний папір, який свідчить про пайову частину її власника в статутному фонді “АТ”. Про членство в акціонерному товаристві;  право брати участь в управлінні АТ, право на одержання частини прибутку; право на частин майна в разі ліквідації АТ. Дивіденд – це при чений принос акц. Акції поділяються на  прості і привілейовані, іменні і на пред’явника. Іменна – в ній вказуються основні відомості про власника даної акії, її не можна передавати з рук в руки, а лише попередньо зробивши передавальний запис в ...

Капітал і праця: механізм і взаємодія

Зміст Вступ 1.Сутність капіталу,умови його функціонування .5 2.Трудові відносини в ринковій економіці .10 3.Робоча сила як товар 14 4.Заробітна плата як ціна робочої сили .19 5.Особливості трудових відносин в змішаній економіці .22 Висновки Використана література Вступ Як відомо, праця — найсвященніше і недоторканне право людини, це її інтелектуальний, професійний або фізичний капітал, джерело її щастя і добробуту. Капітал — це і все те, що створено протягом тисячоліть працею людини: історичні і культурні ...