Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

Упровадження системи електронних платежів дало змогу досягти таких принципових результатів:

— прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

— зменшення документообігу;

— зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

— вивільнення грошової маси;

— посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку НБРБ на цей стан;

—підвищення можливостей НБРБ контролювати здійснення платежів; —значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів.

Можна без перебільшень зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію країни на якісно новий рівень. Існуюча система електронних міжбанківських розрахунків цілком задовольняє сьогоднішні потреби економіки. Одночасно зі створенням СЕП комерційні банки активно розробляли і впроваджували системи автоматизації внутрішньобанківської діяльності (так звані програмні комплекси «Операційний день банку» (ОДБ)). Це — програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо). Одним із завдань таких систем є, зокрема, автоматизація обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами з СЕП. Оскільки СЕП дала змогу практично уникнути затримання платежів на міжбанківському рівні, для комерційних банків та їхніх клієнтів стало доцільним використання систем «клієнт—банк» для розрахунків у електронній формі між клієнтом банку та банком. Деякі банки, що мають розгалужену систему філій, для здійснення розрахунків у електронній формі між своїми філіями створювали власні платіжні системи, так звані внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС). Це — програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює розрахунки між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

Ще одним способом виконання міжбанківських розрахунків є встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин, яке здійснюється з метою прискорення розрахунків. Враховуючи, що діє система електронних міжбанківських розрахунків НБРБ, учасниками якої є всі комерційні банки та яка практично задовольняє потреби банків у цій сфері, прямі кореспондентські відносини між банками країни встановлюються як виняток. Цей виняток може бути пов'язаний зі специфікою проведення банківських операцій, що мають постійний характер. Наприклад:

— під час здійснення операцій з продажу та купівлі валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі;

— під час розрахунків між банками за операціями, що мають постійний характер та великі обсяги.

Щоразу дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає НБРБ , за наявності обгрунтування банками доцільності цього.

Платіжна система України складається на поточний момент з таких компонентів: —система електронних міжбанківських розрахунків НБРБ;

—системи автоматизації роботи банків (програмні комплекси «Операційний день банку»);

— внутрішньобанківські платіжні системи;

— системи «клієнт—банк».

На стадії розроблення перебувають такі компоненти СЕГО:

— система масових платежів з використанням карток.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

— засобами системи електронних платежів НБРБ (СЕП НБРБ);

— засобами власної внутрішньобанківської платіжної системи (ВПС);

— через встановлення прямих кореспондентських відносин між комерційними банками.[8]

5. Валютне регулювання та контроль

5.1. Становлення системи валютного регулювання. Становлення та розвиток валютного регулювання в країні прийнято вважати 1992р., коли Республіка Білорусь набула повного суверенітету. 20.03.1992 було прийнято постанову „Про тимчасовий порядок валютного регулювання валютних операцій на території Республіки Білорусь” – це був один із перших документів, котрий стосувався валютного контролю. У постанові було сказано, що НБРБ надаються функції виконавчого органу державного валютного регулювання; регулювання курсу рубля щодо іноземної валюти; ліцензування комерційних банків по операціям з валютними цінностями. Наступним етапом еволюції валютного регулювання став Указ Президента від 22.09.1994 „Про посилення контролю за проведенням валютних операцій в Республіці Білорусь”, згідно з яким відокремлювалися основні напрямки валютного контролю.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Потреба комерційного банку в ліквідних коштах

1.1. Потреба комерційного банку в ліквідних коштах Поняття ліквідності Термін «ліквідність» (від лат.  Liquidus - рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти. Поняття ЛІКВІДНІСТЬ комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього власного капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною коштів по ...

Банківська система Україні в ринковій економіці

Банківська система держави нагадує кровоносну систему людського орга­нізму, бо являє собою єдину систему, підпорядковану одній головній меті — забезпечувати ефективний обіг фінансових ресурсів у державі. Від того, нас­кільки раціонально організована банківська система, наскільки вона відпові­дає економічній політиці держави, етапу розвитку економіки, залежить ефек­тивність руху фінансових ресурсів і, в свою чергу, розвиток економіки. Відповідно до досліджень теоретиків економічної науки, економічний розвиток суспільства ...

Кредитно-грошова політика Центрального Банку

Центральний банк ¾ це орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, що наділений монопільним правом емісії банкнот та здійснює керівництво грошово-кредитною системою країни. Об¢єктивна необхідність в організації діяльності центральних банків як окремих інститутів кредитної системи виникає у той період розвитку товарно-грошових відносин, коли емісія банкнот багатьма банками країни фактично руйнує підвалини грошового обігу та дезорганізує всю систему господарських зв¢язків. Це пов¢язано з ...