Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

Упровадження системи електронних платежів дало змогу досягти таких принципових результатів:

— прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

— зменшення документообігу;

— зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

— вивільнення грошової маси;

— посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку НБРБ на цей стан;

—підвищення можливостей НБРБ контролювати здійснення платежів; —значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів.

Можна без перебільшень зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію країни на якісно новий рівень. Існуюча система електронних міжбанківських розрахунків цілком задовольняє сьогоднішні потреби економіки. Одночасно зі створенням СЕП комерційні банки активно розробляли і впроваджували системи автоматизації внутрішньобанківської діяльності (так звані програмні комплекси «Операційний день банку» (ОДБ)). Це — програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо). Одним із завдань таких систем є, зокрема, автоматизація обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами з СЕП. Оскільки СЕП дала змогу практично уникнути затримання платежів на міжбанківському рівні, для комерційних банків та їхніх клієнтів стало доцільним використання систем «клієнт—банк» для розрахунків у електронній формі між клієнтом банку та банком. Деякі банки, що мають розгалужену систему філій, для здійснення розрахунків у електронній формі між своїми філіями створювали власні платіжні системи, так звані внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС). Це — програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює розрахунки між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

Ще одним способом виконання міжбанківських розрахунків є встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин, яке здійснюється з метою прискорення розрахунків. Враховуючи, що діє система електронних міжбанківських розрахунків НБРБ, учасниками якої є всі комерційні банки та яка практично задовольняє потреби банків у цій сфері, прямі кореспондентські відносини між банками країни встановлюються як виняток. Цей виняток може бути пов'язаний зі специфікою проведення банківських операцій, що мають постійний характер. Наприклад:

— під час здійснення операцій з продажу та купівлі валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі;

— під час розрахунків між банками за операціями, що мають постійний характер та великі обсяги.

Щоразу дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає НБРБ , за наявності обгрунтування банками доцільності цього.

Платіжна система України складається на поточний момент з таких компонентів: —система електронних міжбанківських розрахунків НБРБ;

—системи автоматизації роботи банків (програмні комплекси «Операційний день банку»);

— внутрішньобанківські платіжні системи;

— системи «клієнт—банк».

На стадії розроблення перебувають такі компоненти СЕГО:

— система масових платежів з використанням карток.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

— засобами системи електронних платежів НБРБ (СЕП НБРБ);

— засобами власної внутрішньобанківської платіжної системи (ВПС);

— через встановлення прямих кореспондентських відносин між комерційними банками.[8]

5. Валютне регулювання та контроль

5.1. Становлення системи валютного регулювання. Становлення та розвиток валютного регулювання в країні прийнято вважати 1992р., коли Республіка Білорусь набула повного суверенітету. 20.03.1992 було прийнято постанову „Про тимчасовий порядок валютного регулювання валютних операцій на території Республіки Білорусь” – це був один із перших документів, котрий стосувався валютного контролю. У постанові було сказано, що НБРБ надаються функції виконавчого органу державного валютного регулювання; регулювання курсу рубля щодо іноземної валюти; ліцензування комерційних банків по операціям з валютними цінностями. Наступним етапом еволюції валютного регулювання став Указ Президента від 22.09.1994 „Про посилення контролю за проведенням валютних операцій в Республіці Білорусь”, згідно з яким відокремлювалися основні напрямки валютного контролю.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Комерційний банк. Управління та структура банку

План. Вступ 1.Комерційний банк як фінансовий посередник. 1.1.Комерційний банк, його місце в кредитній системі. 1.2. Функції комерційного банку. Структура та органи управління банку. 2.1.Заснування банку. 2.2.Органи управління. 2.3.Організаційна структура Управлінський підхід до аналзу діяльності комерційного банку. Висновки Вступ Управління вцілому та управління в банківській справі зокрема є сьогодні одними з найбільш актуальних дисциплін в економічній науці. Це, в першу чергу, пов`зано зі значними якісними ...

Національний банк України статус і завдання

ПЛАН. ВСТУП. 2 1. СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. 3 2. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. 4 3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ В 1991-1998 РОКАХ: ПЕРШІ ПІДСУМКИ. 6 ВИСНОВКИ 7 Список використаної літератури 9 ВСТУП. Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж після проголошення незалежності, він став однією з її вагомих ...

Електронна пошта НБУ

План Загальна структура електронної пошти НБУ. Призначення та особливості електронної пошти НБУ. Структура поштового повідомлення і адреси в електронній пошті НБУ. 1. Загальна структура електронної пошти НБУ. Електронна пошта — ЕП — складається загалом із вузлів — комп'ютерів, які мають змогу встановлювати один з одним з'єднання для передавання електронних листів (повідомлень) своїх абонентів. Вузли поділяються на абонентські пункти АП 1-го типу (АП-1) та абонентські пункти 2-го типу (АП-2) (поштамти). Кожний АП-1 ...