Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

У 1995 році 8 лютого був прийнятий Указ Президента „Про встановлення порядку регулювання експортно-імпортних та валютних операцій та про підвищення відповідальності за порушення законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності”. Цим документом були встановлені основні позиції валютного контролю щодо зовнішньої торгівлі, був уведений інструмент валютного контролю – паспорт угоди. 1.08.1996 Положення НБРБ „Про порядок проведення валютних операцій на території Республіки Білорусь” стало аналогом відсутнього на той час закону про валютне регулювання. Після цього документу було ще багато постанов та указів, котрі обмежували валютний обіг і на даний момент є чинним Закон від 22.07.2003 „Про валютне регулювання на території Республіки Білорусь”, який підтверджує досить жорстку валютну політику країни, що у деякій мірі призупиняє економічний розвиток країни.[6]

5.2. Класифікація та характеристика методів валютного регулювання. Основними методами валютного регулювання, якими користується, НБРБ є: - валютні інтервенції; - девальвація та ревальвація валют; - дисконтна (облікова) політика; - управління валютними резервами (диверсифікація); - валютні обмеження. Валютна інтервенція — це пряме втручання НБРБ у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці. Банк скуповує іноземну валюту, коли існує надлишкова пропозиція і валютний курс перебуває на достатньо низькому рівні, та продає її, коли пропозиція іноземної валюти недостатня і валютний курс високий. Девальвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація — офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація вигідна для імпортерів та кредиторів, проте не вигідна для експортерів. Дисконтна політика є традиційним інструментом НБРБ для регулювання валютного курсу та для збереження валютних резервів. Регулювання рівня ставки рефінансування (облікової ставки) центрального банку належить до ринкових інструментів і здійснюється з метою впливу на міжнародний рух капіталу, динаміку внутрішніх кредитів, структуру грошової маси, рівень цін. Змінюючи розмір облікової ставки, НБРБ здійснює певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а відтак і на валютний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти.

Важливим методом валютного регулювання є управління офіційними валютними резервами. Валютні резерви — це запаси резервних активів, які перебувають на рахунках у НБРБ та в банках за кордоном і використовуються для сплати боргових зобов'язань, а також, у разі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.

Валютні обмеження являють собою сукупність заходів та нормативних правил, установлених у законодавчому або адміністративному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей. Валютні обмеження застосовуються, за умов хронічних і досить великих дефіцитів торговельних балансів, що характерне на даний час для Республіки Білорусь. За таких умов країна змушена вводити певні валютні обмеження з метою досягнення збалансованості зовнішніх платежів та надходжень.[6]

5.3. Курсова політика Центрального банку. Проведення зваженої та обґрунтованої курсової політики є головною метою валютного регулювання НБРБ.

Валютний курс — ціна одиниці іноземної валюти, виражена у національній грошовій одиниці.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. За його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Відповідно до цього валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей. Зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту та зростанню експорту, і навпаки — зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту та падіння експорту. НБРБ у своїй курсовій політиці використовує загальновизнані методи валютного регулювання, а саме:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Банківські ризики, методи вимірювання

Вступ Автори аналізують різні тлумачення поняття економічного ризику, подають структурний комплекс механізмів сучасної теорії економічного ризику, розглядають ризики на макроекономічному і локальному рівнях, пропонують уніфіковану характеристику і класифікацію еконо­мічних ризиків. За своєю природою банківська справа перед­бачає необхідність проведення операцій, пов'язаних з різного роду ризиками. Органи банківського нагляду повинні розуміти характер цих ризиків і стежити за тим, щоб банки адекватно їх оціню­вали і вміли ...

Роль грошово-кредитної політики нбу в стабілізації кредитного ринку

РОЛЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ В СТАБІЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОГО РИНКУ На сьогодні кредитний ринок України перебуває в стадії подолання негативних наслідків фінансової кризи осені 1998 року. Фінансові кризи осені 1997 та осені 1998 років справили суттєвий вплив на дестабілізацію грошового та кредитного ринків України після періоду відносної стабільності в 1996-1997 рр. У цей період політика НБУ в основному була спрямована на збільшення валютних резервів за рахунок розміщення ОВДП і залучення на ринок цінних паперів коштів ...

Основні номінали грошового обігу України X-XX століть

У зв’язку з введенням української національної валюти походження окремих грошових одиниць цікавить не тільки спеціалістів, а й широкі верстви населення. Якщо назва широко відомої вагової, грошово-вагової та грошово-лічильної одиниці Київської Русі та наступних державних утворень, до складу яких входили українські землі, гривни(гривні), з самого початку вважалася найбільш вдалою для більшого, основного номіналу національної грошової системи, то назви можливих розмінних номіналів викликали дискусії. Адже на певних ...