Search:

Нціональний банк Республіки Білорусь

У 1995 році 8 лютого був прийнятий Указ Президента „Про встановлення порядку регулювання експортно-імпортних та валютних операцій та про підвищення відповідальності за порушення законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності”. Цим документом були встановлені основні позиції валютного контролю щодо зовнішньої торгівлі, був уведений інструмент валютного контролю – паспорт угоди. 1.08.1996 Положення НБРБ „Про порядок проведення валютних операцій на території Республіки Білорусь” стало аналогом відсутнього на той час закону про валютне регулювання. Після цього документу було ще багато постанов та указів, котрі обмежували валютний обіг і на даний момент є чинним Закон від 22.07.2003 „Про валютне регулювання на території Республіки Білорусь”, який підтверджує досить жорстку валютну політику країни, що у деякій мірі призупиняє економічний розвиток країни.[6]

5.2. Класифікація та характеристика методів валютного регулювання. Основними методами валютного регулювання, якими користується, НБРБ є: - валютні інтервенції; - девальвація та ревальвація валют; - дисконтна (облікова) політика; - управління валютними резервами (диверсифікація); - валютні обмеження. Валютна інтервенція — це пряме втручання НБРБ у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці. Банк скуповує іноземну валюту, коли існує надлишкова пропозиція і валютний курс перебуває на достатньо низькому рівні, та продає її, коли пропозиція іноземної валюти недостатня і валютний курс високий. Девальвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація — офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація вигідна для імпортерів та кредиторів, проте не вигідна для експортерів. Дисконтна політика є традиційним інструментом НБРБ для регулювання валютного курсу та для збереження валютних резервів. Регулювання рівня ставки рефінансування (облікової ставки) центрального банку належить до ринкових інструментів і здійснюється з метою впливу на міжнародний рух капіталу, динаміку внутрішніх кредитів, структуру грошової маси, рівень цін. Змінюючи розмір облікової ставки, НБРБ здійснює певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а відтак і на валютний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти.

Важливим методом валютного регулювання є управління офіційними валютними резервами. Валютні резерви — це запаси резервних активів, які перебувають на рахунках у НБРБ та в банках за кордоном і використовуються для сплати боргових зобов'язань, а також, у разі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.

Валютні обмеження являють собою сукупність заходів та нормативних правил, установлених у законодавчому або адміністративному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей. Валютні обмеження застосовуються, за умов хронічних і досить великих дефіцитів торговельних балансів, що характерне на даний час для Республіки Білорусь. За таких умов країна змушена вводити певні валютні обмеження з метою досягнення збалансованості зовнішніх платежів та надходжень.[6]

5.3. Курсова політика Центрального банку. Проведення зваженої та обґрунтованої курсової політики є головною метою валютного регулювання НБРБ.

Валютний курс — ціна одиниці іноземної валюти, виражена у національній грошовій одиниці.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. За його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Відповідно до цього валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей. Зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту та зростанню експорту, і навпаки — зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту та падіння експорту. НБРБ у своїй курсовій політиці використовує загальновизнані методи валютного регулювання, а саме:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Необхідність конкуренції в банківській справі

ПЛАН 1. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 2. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН КОНКУРЕНЦІЇ 4. МЕТОДИ І СПОСОБИ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ 5. ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ 6. МОНОПОЛІЯ ЯК АНТИПОД КОНКУРЕНЦІЇ 7. АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 1. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ Важливим складовим компонентом механізму ринкової еко­номіки є конкуренція. Це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задово­лення своїх інтересів, ...

Банки і банківська діяльність

Зміст Частина 1 (с.2) Порядок створення комерційного банку. (с.2) Дотримання економічних нормативів. (с.7) Доходи, витрати і прибуток банку. (с.8) Частина 2 (с.11) Історія банківської справи США. (с.11) Організація системи комерційних баків. (с.13) Порівняльний аналіз. (с.16) Додаток (с.17-22) Список використаної літератури. (с.23) Частина I I. Порядок створення комерційних банків Комерційні банки (початок розвитку в Україні). Комерційні банки – основна ланка кредитної системи країни, у яку входять кредитні установи, що ...

Залучення банківського капіталу до інвестування реального сектора економіки України

Залучення тимчасово вільних грошових коштів населення, юридичних осіб та державного бюджету для інвестиційних потреб здійснюється за допомогою банківського кредиту. В умовах нестабільної економіки України, коли інвестиційні можливості підприємств усіх форм власності є обмеженими, а зовнішні інвестиції через низький рейтинг нашої держави на міжнародних ринках капіталу є також незначними, вітчизняним банкам, як найбільш розвиненому сектору серед комерційних фінансових організацій, належить реально впливати на розвиток ...