Нціональний банк Республіки Білорусь

— валютні інтервенції,

— дисконтну політику,

— валютні обмеження.[7]

На даний час для всіх резидентів та нерезидентів на території Республіки Білорусь діє єдиний порядок установлення і використання курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, який визначається НБРБ.

В Республіці Білорусь механізм валютного регулювання, зокрема встановлення курсу національної валюти до іноземних валют, у своєму розвитку пройшов кілька стадій, а саме: від застосування вільно плаваючого курсу національної валюти до фіксованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу, що сприятиме стабілізації валютного ринку країни.

Грошовою одиницею Республіки Білорусь є білоруський рубль. Обов’язковий продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку проводиться юридичними особами-резидентами та фізичними особами-резидентами. Розмір та випадки обов’язкових продаж іноземної валюти , а також випадки повного або часткового звільнення юридичних та фізичних осіб від обов’язкового продажу іноземної валюти встановлюються Президентом.[1]

У 1997 р. був установлений режим регульованого «плаваючого» курсу, зокрема визначений «валютний коридор». Таку саму курсову політику НБРБ продовжував і в 1998 році. Валютний коридор — можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют. В Республіці Білорусь встановлюється валютний коридор як максимальне та мінімальне відхилення білоруського рубля до російського рубля, яке визначається урядом та НБРБ. НБРБ з 2008 року відмовиться від "прив'язки" прогнозу курсу білоруського рубля до російського. Це передбачено проектом основних напрямків грошово-кредитної політики на 2008 рік. Як єдиний проміжний монетарний орієнтир грошово-кредитної політики в 2008 році НБРБ буде використовувати обмінний курс білоруського рубля до долара США.

Офіційні обмінні курси до інших іноземних валют (35 валют) НБРБ встановлює в передостанній робочий день місяця з терміном дії з першого числа і до кінця наступного календарного місяця.[6]

5.4. Формування та управління золотовалютним резервом країни. Одним із головних завдань державного валютного регулювання є управління золотовалютними резервами.

Термін «золотовалютні резерви» означає запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Валютний резерв НБРБ формується за рахунок таких джерел:

а) операцій на внутрішньому валютному ринку;

б) кредитних коштів, які НБРБ та уряд отримують від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-фінансових організацій, а також іноземних держав;

в) доходів, які є результатом його операцій з власними коштами на зовнішньому ринку. Офіційні валютні резерви Республіки Білорусь почали поповнюватися за рахунок золота, яке накопичується та видобувається в країні. Обсяги видобутку на сьогодні незначні, але в перспективі нові методи господарювання та сучасні технології видобування золота дадуть змогу збільшити його запаси як резервної валюти. Державна скарбниця НБРБ є окремим структурним підрозділом центрального апарату НБРБ. Її призначення — створювати і зберігати запаси дорогоцінних металів та інших коштовностей, проводити з ними відповідні операції з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів, які зараховуються на баланс НБРБ.

Основними функціями та завданнями Державної скарбниці є:

1) накопичення, облік і зберігання резервних запасів коштовних металів та каменів, інших коштовностей з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів Республіки Білорусь і забезпечення державної таємниці про їхні запаси;

2) купівля і продаж (монетарних) коштовних металів і каменів та виробів із них, інших коштовностей як на території Республіки Білорусь, так і за її межами за рішенням НБРБ;

Подібні реферати:

Огляд монографічної і періодичної літератури щодо організації процесу кредитування в комерційних банках

1.1. Огляд монографічної літератури Кредит - це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу. Кредит виражає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. Кредитори надають, а позичальники одержують вартість у позику, повертаючи її потім з відсотком. Кредит як форма руху позичкового капіталу об’єднує в собі такі процеси: а) акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів; б) вкладення або розміщення цих коштів. В умовах ...

Банківський менеджмент

1 ПЛАН Вступ ............................................................................................... 3 1. Загальна характеристика банківського менеджменту................ 4 2. Принципи організаційної побудови банку.................................. 6 3. Планування діяльності ...

Пенсійні вклади та їх сучасна специфіка

Восени 2001 року банкіри вдарили депозитними акціями по клієнтському «бездоріжжю». Пропозиції доволі різні, хоча є певні особливості: банки активніше почали працювати з пенсіонерами, розвіюючи міф про бідність останніх. Водночас і молодим натякають, що за допомогою своїх батьків і вони можуть отримати в банку більший, ніж звичайно, відсоток. Пенсіонери зараз можуть розмістити кошти під 25—30% річних. Підвищення відсоткових ставок і збільшення пропозицій фізичним та юридичним особам пояснюється лише одним — певним ...