Нціональний банк Республіки Білорусь
— валютні інтервенції,
— дисконтну політику,
— валютні обмеження.[7]
На даний час для всіх резидентів та нерезидентів на території Республіки Білорусь діє єдиний порядок установлення і використання курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, який визначається НБРБ.
В Республіці Білорусь механізм валютного регулювання, зокрема встановлення курсу національної валюти до іноземних валют, у своєму розвитку пройшов кілька стадій, а саме: від застосування вільно плаваючого курсу національної валюти до фіксованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу, що сприятиме стабілізації валютного ринку країни.
Грошовою одиницею Республіки Білорусь є білоруський рубль. Обов’язковий продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку проводиться юридичними особами-резидентами та фізичними особами-резидентами. Розмір та випадки обов’язкових продаж іноземної валюти , а також випадки повного або часткового звільнення юридичних та фізичних осіб від обов’язкового продажу іноземної валюти встановлюються Президентом.[1]
У 1997 р. був установлений режим регульованого «плаваючого» курсу, зокрема визначений «валютний коридор». Таку саму курсову політику НБРБ продовжував і в 1998 році. Валютний коридор — можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют. В Республіці Білорусь встановлюється валютний коридор як максимальне та мінімальне відхилення білоруського рубля до російського рубля, яке визначається урядом та НБРБ. НБРБ з 2008 року відмовиться від "прив'язки" прогнозу курсу білоруського рубля до російського. Це передбачено проектом основних напрямків грошово-кредитної політики на 2008 рік. Як єдиний проміжний монетарний орієнтир грошово-кредитної політики в 2008 році НБРБ буде використовувати обмінний курс білоруського рубля до долара США.
Офіційні обмінні курси до інших іноземних валют (35 валют) НБРБ встановлює в передостанній робочий день місяця з терміном дії з першого числа і до кінця наступного календарного місяця.[6]
5.4. Формування та управління золотовалютним резервом країни. Одним із головних завдань державного валютного регулювання є управління золотовалютними резервами.
Термін «золотовалютні резерви» означає запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Валютний резерв НБРБ формується за рахунок таких джерел:
а) операцій на внутрішньому валютному ринку;
б) кредитних коштів, які НБРБ та уряд отримують від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-фінансових організацій, а також іноземних держав;
в) доходів, які є результатом його операцій з власними коштами на зовнішньому ринку. Офіційні валютні резерви Республіки Білорусь почали поповнюватися за рахунок золота, яке накопичується та видобувається в країні. Обсяги видобутку на сьогодні незначні, але в перспективі нові методи господарювання та сучасні технології видобування золота дадуть змогу збільшити його запаси як резервної валюти. Державна скарбниця НБРБ є окремим структурним підрозділом центрального апарату НБРБ. Її призначення — створювати і зберігати запаси дорогоцінних металів та інших коштовностей, проводити з ними відповідні операції з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів, які зараховуються на баланс НБРБ.
Основними функціями та завданнями Державної скарбниці є:
1) накопичення, облік і зберігання резервних запасів коштовних металів та каменів, інших коштовностей з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів Республіки Білорусь і забезпечення державної таємниці про їхні запаси;
2) купівля і продаж (монетарних) коштовних металів і каменів та виробів із них, інших коштовностей як на території Республіки Білорусь, так і за її межами за рішенням НБРБ;
Подібні реферати:
Заощадження
В економічному житті суспільства явище заощадження знаходиться в досить тісному зв'язку з явищем інвестування. Заощадження є основою інвестицій I. За натурально-речовою структурою доход набуває форми споживчих і капітальних товарів. Перші йдуть у невиробниче споживання, другі — у виробниче. Загальний обсяг капітальних і виробничих товарів називають реальними інвестиціями, або Інвестиційним попитом. Який же зв'язок існує між заощадженнями та інвестиціями? Дж. М. Кейнс довів, що заощадження та інвестиції завжди однакові, ...
Розрахункові документи в банківських установах
I ВСТУП 2 II ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3 III ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ЇХ ПРИЙМАННЯ УСТАНОВАМИ БАНКІВ 4 IV Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк" 7 V РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ 8 V.I Розрахунки гарантованими дорученнями 9 V.II Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень 10 VI ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЧЕКАМИ 11 VI.I Розрахунки чеками 15 VII РОЗРАХУНКИ АКРЕДИТИВАМИ 19 VII.I Відкриття та авізування акредитива 21 VII.II Закриття акредитива 24 VIII ПОРЯДОК ...
Операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України
Валютний ринок – це сукупність валютообмінних (конверсійних) та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються учасниками валютного ринку за відповідним ринковим курсом або за ринковою процентною ставкою. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать: Національний банк України; уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями); уповноважені ...