Нціональний банк Республіки Білорусь
— валютні інтервенції,
— дисконтну політику,
— валютні обмеження.[7]
На даний час для всіх резидентів та нерезидентів на території Республіки Білорусь діє єдиний порядок установлення і використання курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, який визначається НБРБ.
В Республіці Білорусь механізм валютного регулювання, зокрема встановлення курсу національної валюти до іноземних валют, у своєму розвитку пройшов кілька стадій, а саме: від застосування вільно плаваючого курсу національної валюти до фіксованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу, що сприятиме стабілізації валютного ринку країни.
Грошовою одиницею Республіки Білорусь є білоруський рубль. Обов’язковий продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку проводиться юридичними особами-резидентами та фізичними особами-резидентами. Розмір та випадки обов’язкових продаж іноземної валюти , а також випадки повного або часткового звільнення юридичних та фізичних осіб від обов’язкового продажу іноземної валюти встановлюються Президентом.[1]
У 1997 р. був установлений режим регульованого «плаваючого» курсу, зокрема визначений «валютний коридор». Таку саму курсову політику НБРБ продовжував і в 1998 році. Валютний коридор — можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют. В Республіці Білорусь встановлюється валютний коридор як максимальне та мінімальне відхилення білоруського рубля до російського рубля, яке визначається урядом та НБРБ. НБРБ з 2008 року відмовиться від "прив'язки" прогнозу курсу білоруського рубля до російського. Це передбачено проектом основних напрямків грошово-кредитної політики на 2008 рік. Як єдиний проміжний монетарний орієнтир грошово-кредитної політики в 2008 році НБРБ буде використовувати обмінний курс білоруського рубля до долара США.
Офіційні обмінні курси до інших іноземних валют (35 валют) НБРБ встановлює в передостанній робочий день місяця з терміном дії з першого числа і до кінця наступного календарного місяця.[6]
5.4. Формування та управління золотовалютним резервом країни. Одним із головних завдань державного валютного регулювання є управління золотовалютними резервами.
Термін «золотовалютні резерви» означає запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Валютний резерв НБРБ формується за рахунок таких джерел:
а) операцій на внутрішньому валютному ринку;
б) кредитних коштів, які НБРБ та уряд отримують від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-фінансових організацій, а також іноземних держав;
в) доходів, які є результатом його операцій з власними коштами на зовнішньому ринку. Офіційні валютні резерви Республіки Білорусь почали поповнюватися за рахунок золота, яке накопичується та видобувається в країні. Обсяги видобутку на сьогодні незначні, але в перспективі нові методи господарювання та сучасні технології видобування золота дадуть змогу збільшити його запаси як резервної валюти. Державна скарбниця НБРБ є окремим структурним підрозділом центрального апарату НБРБ. Її призначення — створювати і зберігати запаси дорогоцінних металів та інших коштовностей, проводити з ними відповідні операції з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів, які зараховуються на баланс НБРБ.
Основними функціями та завданнями Державної скарбниці є:
1) накопичення, облік і зберігання резервних запасів коштовних металів та каменів, інших коштовностей з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів Республіки Білорусь і забезпечення державної таємниці про їхні запаси;
2) купівля і продаж (монетарних) коштовних металів і каменів та виробів із них, інших коштовностей як на території Республіки Білорусь, так і за її межами за рішенням НБРБ;
Подібні реферати:
Роль НБУ на ринку цінних паперів
Вступ Говорячи про роль НБУ на ринку цінних паперів я буду висвітлювати операції на відкритому ринку. Цей інструмент використовується для регулювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк. У Законі "Про Національний банк України" (ст. ...
Необхідність конкуренції в банківській справі
ПЛАН 1. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 2. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН КОНКУРЕНЦІЇ 4. МЕТОДИ І СПОСОБИ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ 5. ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ 6. МОНОПОЛІЯ ЯК АНТИПОД КОНКУРЕНЦІЇ 7. АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 1. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, ...
Банківська система України і напрями її розвитку
Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості. Основне завдання банку - здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників. Банківська система - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій країні в цілком ...