Search:

Поняття “носій інформації” та “матеріальна основа документа”: семантичне навантаження в професійній інформаційній діяльності

Крім того це дослідження вирішує завдання узагальнення наукових досліджень та думок, які торкаються теми щодо визначення і порівняння цих понять.

Проводячи своє дослідження я використала значний інформаційний фонд, який стосується даної теми. Слід відзначити, що ці фонди не повністю розкривали дану тему, деяких питань зовсім не було розглянуто в даних працях, що свідчить про малубазу, яка накоплена по цій темі. Загалом я працювала з двома фондами – це нормативна база (закони, стандарти), яка часково приділяє увагу даній темі. А також використала значні об”єми довідкової літератури, в яких точно показано різницю між носієм та основою документа. Це такі видання, як словники та енциклопедії. Крім того я помітила, що провідні вчені мало приділяють уваги даній темі або зовсім її не розкривають, що дуже прикро, тому що багато хто до сих пір не може розібратися у доцільності виокремлення поняття “матеріальна основа документа” з поняття “носій інформації”. Частково поняття “матеріальна основа документа” розкрито в працях Щвецової-Водки, але тільки через призму бачення поняття “документ”. Отже, написаня даної роботи стало можливим завдяки використаним джерелам, проте головним чином завдяки систематизації моїх знань в даній галузі.

Розділ І. Поняття “носій інформації”

З середини ХХ ст. в результаті соціального прогресу і бурхливого розвитку науки ітехніки об’єми інформації надзвичайно зросли. Тому поняття інформації було розширено.

Отже поняття “інформація” (лат. Informatio – роз’яснення, виклад) має багато значень, з яких найбільш загальне і широке – “відображене різноманіття”. Таке визначення дозволяє розглядати як інформаційні процеси, які проходять в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві. Отже, за інформацію вважали і передачу при знаків від клітини до клітини, і від організму до організму. У теорії інформації все різноманіття її форм прийнято ділити на елементарну – інформацію, яка циркулює в неживій природі, біологічну – яка циркулює в живій природі (рослинний і тваринний світ), соціальну – яка осмислена людським суспільством (соціумом).[18, с. 42]

Певний час в деяких філософських працях була видвинута концепція, згідно якої інформація являється однією з основних універсальних властивостей матерії – атрибутом всієї матерії. Такий підхід пов’язує поняття “інформації” з поняттям “відображення” і отримав назву атрибутивного.

§1.Поняття інформації як інваріанта відображення

Самі по собі ні мова, ні знаки, ні цифри - не інформація, а її носії. З їх допомогою ми отримуємо ті дані, які дозволяють нам поповнити наші знання про навколишні предмети і явища дійсності. Інформація тісно пов’язана з можливістю людини відображати навколишній світ. Завдяки цьому люди пізнають те, що навколо них протікає, що служить предметом їх інтересу. Відображення – особлива властивість матерії (носія), завдяки якій один предмет залишає своєрідний “слід” на другому предметі, це специфічна взаємодія, при якій один предмет набуває якісь риси (властивості) іншого предмета, видозмінюється під його дією – несе його інформацію. У цьому випадку інформацію слід розуміти, як те, що зафіксовано відображаючим суб’єктом, що стало його належністю і що він у випадку, якщо це потрібно, може відповідним чином відтворити у вигляді певних текстів, малюнків, цифр і інших носіїв інформації. Наприклад, все, що йому здалося найбільш значимим, що представляє інтерес не тільки для нього, але й для майбутніх читачів, служить йому матеріалом (носієм) тієї інформації, яка буде відображена у його творі. [33, с. 3-4, с. 7-9]

Інформацію можуть передавати різноманітні носії, але в будь-якому випадку вона містить дані про навколишню дійсність і в цьому смислі носить об’єктивний характер, тобто інформація як інваріант відображення, як те, що може об’єктивуватися, тобто ставати об’єктом, при передачі, трансформуванні і перетворенні є той ідеальний образ, який створюється кожним суб’єктом з метою створення ідеального образу, який є соціально-значимий для суб’єкта. У реальних процесах передачі створеного образу губиться частина змісту відображення, залишається лише те, що може об’єктивуватися, формалізуватися, передаватися з допомогою певних знаків на певних носіях. Лише опредмечена інформація може передаватися від одного об’єкта до іншого. Відображення залежить від своїх матеріальних носіїв, в яких відбуваються інформаційні процеси, але інформація завжди інваріантна. Вона нетотожна відображенню, а є лише та її сторона, яка піддається опредмеченню, передачі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22 


Подібні реферати:

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт Україна належить до регіонів з значним розвитком залізничного транспорту. На нього припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Залізничний транспорт мас вирішальне значення у забезпеченні економічних зв'язків як у межах України, так і в її зв'язках з іншими країнами. Будівництво залізниць в Україні почалося в 60-х роках XIX ст. Перша залізниця збудована в 1861 р. (Львів — Перемишль), друга (Одеса — Балта) — в 1865 р. Пізніше цю залізницю продовжили до Києва, а потім і до ...

Шпори з етики

1-2. Предмет і завдання етики. Етика як філософська наука про мораль. Етимологія терміна «етика», тобто його походження і споріднені зв'язки з іншими словами тієї самої чи інших мов, сягає глибокої давнини. Слово «етика» виникло з давньогрецького «ethos», яке у різні часи мало різні значення. Спочатку воно означало місцезнаходження, спільне житло, потім — звичай, темперамент, характер, стиль мислення, а також усталену природу якогось явища. Пізніше видатний мислитель античності Аристотель (384—322 рр. до н. є.) узявши за ...

Шпори з естетики

1. Предмет естетики Слово «естетика» ( ) – грецького походження, у перекладі означає – той, що має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін «естетика» увійшов до науки в середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу в філософії. А. Баумгартен увів у філософію розділ «Теорія чуттєвого сприйняття» і запропонував назвати його терміном «естетика». Він міцно укоренився у філософській термінології, і вже з XVIII ст. ес­тетику почали розуміти як науку, що вивчає лише ...