Search:

Предмет і завдання курсу „Економіка підприємств”

посередницька: в умовах розвинутого ринку споживач отримує можливість вибору постачальника, який забезпечує належну якість продукції, ціну, рівень сервісного обслуговування та інших вимог, які висуває споживач. Водночас продавцю надається можливість вибору того покупця, який йому найбільше підходить.

ціноутворююча: вироби, що надходять на ринок, характеризуються різноманітною структурою витрат на їх в-во. Однак реалізувати вдається лише ті вироби, структура і величина витрат на виготовлення яких відповідає суспільно необхідним. Тобто в умовах ринку формується суспільна вартість товарів і послуг, яка тісно взаємопов’язана з ринковою ціною. На коливання ринкової ціни впливає зміна умов в-ва, суспільних потреб, кон’юнктури ринку.

регулююча: ця функція є найважливішою з усіх функцій ринку. Вона тісно пов’язана з впливом ринку на всі сфери економіки, особливо на сферу в-ва. Важлива роль регулюючої функції проявляється у визначенні співвідношення попиту і пропозиції, яке впливає на визначення ринкової ціни товарів та послуг. Зростає ціна – в-во розширюється, падає ціна – звужується. В результаті в економіці встановлюються співвідношення, близькі до оптимальних. Діє регулююча „невидима рука”, про яку писав ще Адам Сміт: ”Підприємець має на увазі лише власний інтерес, дбаючи про власну вигоду, до того ж у такому разі він невидимою рукою скеровується до мети, яка зовсім не входила в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, він часто більш дієвим способом служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне їм служити”.

В умовах сучасної ринкової системи економіка управляється не лише завдяки саморегулюванню ринку „невидимою рукою”, а більшою чи меншою мірою завдяки державному втручанню.

сануюча: ринок за допомогою механізму конкуренції здійснює відбір найбільш ефективних і підприємливих господарюючих суб’єктів, які здатні забезпечити вимоги споживачів щодо якості, ціни та інших параметрів продукції та послуг. Водночас п-ва, які працюють із меншою ефективністю і не витримують конкуренції, повинні залишити ринок. Завдяки цьому постійно підвищується рівень стійкості економіки країни загалом.

Розрізняють такі види ринку:

Ринок


Ринок робочої ринок за- ринок ринок фінансовий товарний

сили собів в-ва техно- послуг ринок ринок

логій

Фінансовий ринок забезпечує в-во кредитними ресурсами і сприяє переливу капіталів із менш прибуткових до більш прибуткових сфер.

Товарний ринок включає ринок продуктів харчування і ринок промислових товарів. Від його стану залежить рівень забезпечення і рівень споживання населення, а також стійкість грошового обігу. Аналогічні завдання виконує ринок послуг.

Окрім того, ринки можна поділити на прості (звичайні) і високорозвинуті. До простих можна віднести магазини, кафе, їдальні та ін.. До високорозвинутих – фондові біржі, товарні біржі, де контакти між собою встановлюють покупці і продавці з усього світу.

Ринки також бувають локальними (місцевими), інші мають національний або міжнаціональний характер.

Інфраструктура ринку – це сукупність закладів, організацій, державних і комерційних п-в і служб, які забезпечують нормальне функціонування всіх видів ринків.

Функції ринкової інфраструктури:

організаційно-правове забезпечення відносин між суб’єктами господарювання;

підвищення ефективності роботи учасників ринку;

полегшення реалізації інтересів ринкових відносин;

забезпечення державного та громадського контролю за діяльністю учасників ринкових відносин.

Складові ринкової інфраструктури:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Цінова політика підприємства

Ціна грає центральну роль у системі ринкового механізму і є інструментом, який функціонує тільки на основі економічних законів. В будь-якому суспільстві ціна відображає діючу модель управління економікою, являючись її похідною. Ціноутворення – це процес формування цін на товари та послуги. Характерні дві основні системи ціноутворення : ринкове і централізоване державне ціноутворення (формування цін державними органами). В умовах ринку превалює децентралізоване ціноутворення, яке функціонує на базі взаємодії попиту і ...

Ефективність використання оборотних фондів

Раціональне та економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має неабияке економічне значення. Це зумовлюється пос­тійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного гос­подарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної та питомої витрати окремих видів ресурсів, дає змогу з такої самої кількості сировини й матеріалів виготовля­ти ...

Матеріальні та нематеріальні активи. Виробничі фонди підприємства

Виробничі фонди підприємства. Відмітні ознаки основних і оборотних фондів. Виробничі фонди підприємства. Виготовлення продукції (виконання робота, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких за властивими їм ознаками поділяють на основні та оборотні (рис. 1). Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що ...