Search:

Економічні проблеми безробіття

З кожним роком зростає чисельність безробітних, які звертаються до служ­би зайнятості з питань працевлаштування. Обмежені умови працевлаштуван­ня все більш сприяють подальшому сплеску безробіття.

У боротьбу з безробіттям необхідно залучати значні суми коштів. Під час економічної нестабільності, перехідної економіки державні кошти спрямовані в інші, більш важливі, галузі. Із цього виходить, що на покращення ситуації безробітних та налагодження механізму працевлаштування коштів не вистачає. А як відомо безробіття вимагає багато коштів тому, що це проблема державного характеру, яка охоплює всі сфери державного та суспільного існування - нажаль цих коштів немає, або вони використовуються для інших справ.

Разом з тим, знадобився досить тривалий час для усвідомлення того, що про­філактика і боротьба з безробіттям, захист громадян від нього мають почина­тися не з моменту реєстрації безробітних у службі зайнятості, а превентивно, коли людина ще працює.

Знизити безробіття в ряді галузей економіки можна шляхом створення га­лузевих програм перепідготовки і сприяння зайнятості з «підключенням» до цього відповідних міністерств і відомств. Деякі з цих програм, розраховані на кілька років, вже реалізуються, але переважна більшість міністерств і ві­домств не готує таких програм. Вони дуже потрібні, зокрема для тих галузей, обсяги виробництва у яких різко впали, та галузей, що потребують особливо­го піклування держави.

2.2. Розвиток ринкових відносин приніс з собою і таке негативне явище, як ви­мушена неповна зайнятість (переведення працівників на скорочений робочий день і неповний робочий тиждень, надання тривалих адміністративних відпус­ток), що зменшує обсяги виробництва товарів та послуг необхідних для населення: - сільське господарство;

- суднобудівництво;

- освіта;

- охорона здоров'я;

- ЖКГ;

- гірничі та шахтарські видобування.

Проблема полягає в дуже довгому, глибокому і практично всезагальному спаді промислового виробництва. Глибина цього спаду, тягне за собою зупинку цілого ряду підприємств, які не можуть тримати працівників і вимушені відпускати без збереження заробітної плати. Це становище переводить питання про безробіття в ранг проблем, котрі загрожують безпеці та добробуту держави. Довгий строк спаду призводить до більш швидкої декваліфікації робочої сили, а його всебічність та одноразовість не дозволяє забезпечити гнучкість матеріальним, фінансовим та трудовим ресурсам.

Проблему зайнятості певної частини таких працівників можна вирішити, зокрема використовуючи неповну погодинну зайнятість на добровільній ос­нові.

Безробіття не можна приборкати і без широкомасштабного використання громадських робіт. Як показала практика, застосування такої форми, окрім ін­шого, є ще й ефективним інструментом зниження соціальної напруги в регіо­нах і в країні в цілому. Їх проведення можуть фінансувати не тільки робото­давці, а й бюджети всіх рівнів (що необхідно закріпити законодавчо).

Проблему зайнятості не можна розглядати ізольовано, у відриві від кон­цепції економічного розвитку країни в цілому. Від того, чи будемо ми орієн­туватися на раціональний шлях (неминуче пов'язаний з неабияким перероз­поділом робочої сили між підприємствами і галузями, що може стати причи­ною утворення осередків застійного безробіття, для подолання якого потріб­ні виключно соціальні, а не економічні методи), чи підтримувати неефектив­ні підприємства, залежить вибір варіанту структурних зрушень.

2.3. Є проблема так зва­ного прихованого безробіття. Цю форму безробіття дуже важко визнати су­то економічним або ринковим явищем, хоча його існування все ж таки зумов­люється неадекватним ринковим механізмом функціонування економіки.

Коментуючи цю проблему, треба зазначити, що тенденції до зростання об­сягів прихованого безробіття будуть, очевидно, посилюватись, оскільки надії на державне вирішення цього питання невеликі. Підприємства, які опинили­ся в скрутному економічному стані, вимушені самі шукати шляхи виходу з нього: або підвищувати ефективність виробництва, або тримати зайвих пра­цівників і чекати на кращі часи, хоча ці наміри передбачають значні матері­альні та моральні втрати і потребують постійного контролю та аналізу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Розроблення плану продуктивності праці

Продуктивність праці є важливим трудовим показником. Від її рівня і динаміки залежить чисельність працівників, рівень і фонд оплати праці, обсяг випуску продукції тощо. Тому планування трудових показників починається з планування продуктивності праці. Для розроблення плану продуктивності праці необхідно мати план організаційно-технічних заходів, звітний і плановий баланси робочого часу одного робітника, а також дані про втрати робочого часу у звітному періоді на основі фотографій і самофотографій робочого дня, або дані ...

Економічний зміст поняття «заробітна плата». Системи, форми та види оплати праці

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, ...

Мотивація і оплата праці на п-ві

план вступ Глава1 Теоретичні основи мотивування Стратегія керування людськими ресурсами фірми. Глава 2. Причини пасивності працівника. Мотивуючі чинники, принципи впливу на мотивацію людей. Методи поліпшення параметрів роботи. Економічна мотивація. глава3 засоби поліпшення мотивації праці мотивація-досвід закордонних країн рекомендації для сучасних умов Висновок Список літератури вступ Поняття мотивації тісно зв'язано з проблемою керування персоналом. Нові економічні відношення, породжені перехідним періодом, висувають ...