Search:

Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля , використання природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та

виснаження водноресурсного потенціалу;

стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів

внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених

пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;

широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох

річок внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

погіршення якості питної води внаслідок незадовільного

екологічного стану джерел питного водопостачання;

недосконалість економічного механізму водокористування і

реалізації водоохоронних заходів;

недостатня ефективність існуючої системи управління охороною

та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості

нормативно-правової бази і організаційної структури управління;

відсутність автоматизованої постійно діючої системи

моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного

та Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах

водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських

об'єктів.

9. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає

вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно

допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь,

лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість

агроландшафту. Розораність земель є найвищою в світі і досягла 56

відсотків території країни і 80 відсотків сільськогосподарських

угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель

призводить до зниження родючості грунтів через їх переущільнення

(особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури,

водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними

наслідками.

З грунтом щороку виноситься 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн.

тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору і 0,7 млн. тонн калію. Щорічні

еколого-економічні збитки від ерозії грунтів дорівнюють 9,1 млрд.

гривень.

Значної екологічної шкоди земельні ресурси зазнають через

забруднення грунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні

дощі тощо) та використання засобів хімізації в аграрному секторі.

Понад 40 відсотків органіки, отримуваної в результаті діяльності

великих тваринницьких комплексів та птахофабрик, з потенційних

органічних добрив перетворюються на джерела забруднення довкілля.

Ситуація з забрудненням територій ускладнилася після аварії

на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн.

гектарів земель у 74 районах 11 областей, у тому числі 3,1 млн.

гектарів ріллі. З використання вилучено 119 тис. гектарів

сільськогосподарських угідь, у тому числі 65 тис. гектарів ріллі.

10. КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Мінерально-сировинна база є основою виробництва понад 90

відсотків продукції важкої промисловості. На частку

мінерально-сировинного комплексу припадає третина виробничих

фондів, близько 40 відсотків капітальних вкладень, майже п'ята

частина трудових ресурсів. Приблизна вартість промислових запасів

основних видів корисних копалин дорівнює 14,8 трлн. гривень.

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних

ресурсів Україна випереджає такі розвинуті країни світу як США,

Канада, Англія, Франція, Китай та інші. В Україні виробляється

близько 5 відсотків світового обсягу мінерально-сировинних

ресурсів. Щороку гірничодобувна промисловість України випускає

продукції на 25 - 28 млрд. доларів США (у цінах світового ринку).

На території України виявлено близько 8 тисяч родовищ, понад

90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне

значення. Серед них нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові,

уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі

глини, будівельні матеріали, питні, мінеральні води.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33 


Подібні реферати:

Вплив діяльності людини на стан біосфери

У процесі історичного розвитку людина поступово втрачала зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, поки не став провідним екологічним фактором. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню. Протягом останніх 10 тис. років під впливом діяльності людини площа лисів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. Людина вирубує ліси, звільняючи площі під рілля, ...

В.І. Вернадський і сучасна екологія

«Нові науки, котрі постійно створюються навколо нас, створюються за своїми власними законами. Ці закони не перебувають у жодному зв'язку ні з нашою волею, ні з нашою логікою. Навпаки, коли ми вдивляємося у процес зародження якоїсь нової науки, ми бачимо, що цей процес не відповідає нашій логіці. Плин історії та розвитку науки, хід з'ясування наукової істини зовсім не відповідає тому її ходу, який, здавалося б, повинен був би здійснюватися за нашим логічним розумінням», — писав В.І. Вернадський у 1921 р. [1]. ...

Екологія. Антропогенний вплив на навколишнє середовище

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою. Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану. Природа, в якій ...