Search:

Економіка Канади

Діяльність іноземних корпорацій у Канаді викликала ідею «канадизації», тобто викупу в іноземців канадської власності. Ще 1971 р. була створена Корпорація розвитку Канади, покликана сприяти розширенню сфери національ­ного контролю над економікою. Крім неї, створено Агентство перевірки іноземних інвестицій, яке не ставить бар'єрів на шляху цих інвестицій, але має на меті забезпечувати Канаді більш вигідні умови капіталовкладень. Агентство розглядає також заявки на купівлю контрольних пакетів уже існуючих канадських компаній та проекти нових інвес­тицій з участю іноземних фірм.

Безліч прикладів (безпосередні зусилля приватного і державного корпоративного капіталу по встановленню на­ціонального контролю над крупними фірмами) свідчать про те, що політика «канадизації» швидко набирала силу про­тягом другої половини 70 — на початку 80-х років. Віднос­но вщухла її напруга на початку 90-х років. На відміну від раніше поширеної думки про дезінтегруючий (щодо Пів­нічної Америки) потенціал політики «канадизації» остан­нім часом дедалі більше утверджується розуміння того, що реально втілюється не намагання розриву регіональних внутрішньо- і міжгалузевих зв'язків двох країн по капіталу, а перегляд і впорядкування системи таких зв'язків із вра­хуванням ситуації, що змінилася. Канадський корпоратив­ний капітал досяг більшої зрілості, усвідомивши особливі національні інтереси й помітно розширивши власні фінансо­ві можливості.

З іншого боку, об'єктивно зберігають значення носії цик­лічних імпульсів із Сполучених Штатів у Канаду—взаєм­на торгівля, рух підприємницького й, особливо, позичкового капіталу, зміни в платіжному балансі. Зберігається визна­чальна роль США у процесі формування єдиного північно­американського циклу.

На прикладі розвитку економік США і Канади можна вистежити дієві рушії ефективності ринкового господарства, які забезпечують відносно високі і стабільні темпи еконо­мічного зростання, задоволення безперервно зростаючих індивідуальних та суспільних потреб. Розвиток зовнішньо­економічних зв'язків сприяє забезпеченню ритмічності і збалансованості національного відтворення в обох країнах, хоча ці процеси, особливо в контексті ролі й значення зов­нішньоекономічних зв'язків, не відбуваються безперешкод­но, не реалізуються без суперечностей. Частка експорту у ВНП США—близько 11, Канади—28 % (у Голландії цей показник становить 45, ФРН — 27, Великобританії — 23%).

Серед розмаїтих форм зовнішньоекономічних зв'язків обох країн треба назвати передусім експорт та імпорт ка­піталу, що істотно впливають на масштаби міжнародної виробничої діяльності, зовнішню торгівлю товарами та послугами, фінансову допомогу іноземним країнам, участь у міжнародних науково-технічних програмах, міжнародних економічних організаціях тощо. Крім того, США активно використовують долар як головний міжнародний розрахун­ковий, платіжний і резервний засіб, що певним чином впли­ває на курс долара й, отже, на сальдо зовнішньої торгів­лі США.

Впливова роль у розвитку всіх форм зовнішньоекономіч­них зв'язків належить ТИК і ТНБ, особливо американ­ським. Так, на американські ТНК припадає 2/3 зовнішньо­торговельного обороту країни, 4/5 патентно-ліцензійної тор­гівлі, переважна частина експорту капіталу; причому 3/4 прямих закордонних інвестицій ТНК США спрямовують у розвинуті країни, а із вкладень в країни, що розвивають­ся,— 2/3 припадає на Латинську Америку.

Банки США сконцентрували близько 80 % усіх міжна­родних кредитних операцій Канади. У США й сьогодні зосе­реджується наймогутніший за розмірами активів фінансо­вий капітал у вигляді могутніх фінансово-корпоративних груп, серед яких відбуваються серйозні перегрупування. «Старі» групи (Морганів, Дюпонів, Рокфеллерів та ін.) відтісняються з лідируючих позицій на другорядні ролі а фінансовий Олімп «освоюють» нові — Каліфорнійська, групи Уолтонів, Уонгів, Баффетів, Мурів та ін. Протягом останніх десятиліть мають місце також відчутні зрушення у структурі провідних фінансово-корпоративних груп, ха­рактері та масштабах їхньої діяльності. Інтернаціоналіза­ція виробництва й капіталу зумовила, зокрема, виникнення транснаціональних фінансово-монополістичних груп, у яких фінансовий капітал США посідає чільне місце.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Тіньові капітали. Джерела і механізми нагромадження, шляхи повернення, легалізації і використання

Насамперед зауважу, що капітал є не що інше, як система відносин власності. До національного капіталу треба включати весь капітал, який: по-перше, має походженням національну економіку (офіційну і "тіньову") та її ж обслуговує; по-друге, має походженням національну економіку, але обслуговує іноземні економіки; по-третє, є результатом використання національних капіталів в іноземній економіці. А тепер я хотів би привернути увагу учасників "круглого столу" до дуже вагомого, а за сучасних умов, майже ...

Податок на додану вартість і податок на промисел

Зміст 1. Податок на додану вартість 2. Податок на промисел Список використаної літератури 1. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (ПДВ) є загальнодержавним, непрямим податком на споживну вартість, що справляється з юридичних та фізичних осіб. ПДВ є відносно молодим податком. Він був розроблений і запроваджений вперше у Франції у 1954 р. В Україні податок на додану вартість почав справлятися з 1992 р. і зараз стягується на основі Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня ...

Довгі хвилі в економіці

Зміст Реферат 1 Зміст 2 1. Вступ 3 2. Історія виникнення теорії хвиль в економіці 6 2.1. Зародження ідей 6 2.2. Хвильообразні циклічні коливання в економіці 7 2.3. Наукова суть “великих циклів Кондратьєва” 12 3. Світове значення відкриття Кондратьєва 17 4. Висновки 19 Література 21 1.Вступ Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі хвилі (цикли) мають довжину в 40-60 років. Розpобка ...