Search:

Національна валюта України та шляхи її стабілізації

б) переоформлення фізичним особам суб'єктами підпри­ємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу;

в) реалізації суб'єктами підприємницької діяльності юри­дичним особам-нерезидентам, які через метеорологічні обста­вини чи поламання змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матеріалів, про­дуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу інозем­них транспортних засобів (літаків, суден). Підставою для за­рахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридич­ної особи-резидента е копія рахунку або рахунку-фактури та копія митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом (на оригіналі митної декларації ста­виться відмітка уповноваженого банку про прийняття готів­кової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);

г) надання суб'єктами підприємницької діяльності послуг нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті. Дозволи на роботу з дорожніми чека­ми у вільно конвертованій валюті суб'єктам підприємниць­кої діяльності надаються Кримським республіканським, об­ласними та по м. Києву і Київській області управліннями Національного банку України або Головним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб'єктом підприємницької діяльності та уповноваже­ним банком;

3) в інших випадках у разі:

а) надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг нерезидентам з оплатою в Іноземній валюті, в тому числі із застосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті.

Дозволи на здійснення операцій з дорожніми чеками у віль­но конвертованій валюті суб'єктам підприємницької діяль­ності надаються Кримським республіканським, обласними та по м. Києву і Київській області управліннями Національного банку України чи Головним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб'єктом під­приємницької діяльності та уповноваженим банком;

б) виплати іноземної валюти готівкою за пластиковими картками міжнародних платіжних систем в уповноважених

банках.

Видача коштів уповноваженими банками з карт-рахунків за пластиковими картками міжнародних платіжних систем за допомогою банкоматів здійснюється також в грошовій оди­ниці України;

в) здійснення розрахунків у іноземній готівковій валюті між юридичними особами-резидентами та нерезидентами (фізичними чи юридичними особами) на території України за наявності індивідуальної ліцензії, виданої Національним бан­ком України.

Використання готівкової іноземної валюти як засобу плате­жу дозволяється у разі здійснення суб'єктами підприємни­цької діяльності торгівлі та надання послуг за межами Украї­ни на транспортних засобах, що їм належать (зафрахтовані) і формуються в Україні, у таких випадках:

а) за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових судах, у потягах та в автобусах;

б) за надані послуги з міжнародних пасажирських переве­зень та поромних переправлень у прикордонних з Україною

зонах.

Іноземна валюта, що ввозиться в Україну у касах суден, потягів, поромів, автобусів, командирами літаків та яку одер­жано за продані квитки, товари і перевезення багажу, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в сумах, задекларованих у митній декларації.

При здійсненні операцій із зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта, зняття іноземної валюти з рахунку клієнта в іноземній валюті, переказу іноземної валюти за межі Украї­ни та виплати переказу в іноземній валюті комісійна вина­города уповноваженого банку, не пов'язана із витратами за обслуговування кореспондентського рахунку, стягується в гро­шовій одиниці України.

Уповноважений банк може приймати як платіж за товари від повноважного представника юридичної особи-нерезидента в касу банку (для подальшого зарахування на розподільчий раху­нок в іноземній валюті резидента) готівкову вільно конвертова­ну валюту у сумі до 10 000 (десяти тисяч) дол. США або в екві­валенті цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіцій­ним обмінним курсом, встановленим Національним банком України на день зарахування коштів, за наявності:

• експортного договору (контракту), в якому передбачено повну або часткову оплату у готівковій іноземній валюті (за­гальна сума, прийнята за одним договором (контрактом), не може перевищувати 10 000 (десять тисяч) дол. США);

• оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти та довідки банку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунку нерезидента. В митній декларації та на довідці банку робиться позначка про зараху­вання готівкової іноземної валюти на рахунок (копія митної декларації, довідка банку-нерезидента і дані паспорта нерези­дента (або документа, який його замінює) залишаються в упов­новаженому банку);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34 


Подібні реферати:

Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші

Монетарна теорія розглядає багатство як один із визначальних чинників попиту на гроші. В працях Дж.Кейнса розроблена методологія оцінки попиту на різні форми багатства. Гроші ¾ це тільки одна із розмаїтих форм багатства. Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Йдеться про визнання тієї частки багатства, яку індивідуми мають намір зберігати у грошовій формі. Це означає, що попит на гроші правильно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не ...

Лізинги та їх характеристики

Перехід України до ринкової економіки і активне включення в світові господарські зв’язки вимагають відповідного розширення методів комерційної діяльності підприємств і організацій всіх форм власності. Нині гарантований успіх - це не тільки конкурентоздатний товар, а й вдало вибраний спосіб його реалізації. Саме тому в світовій практиці поширилися “нетрадиційні” форми комерційних фінансових взаємовідносин між продавцем і покупцем, де важливу роль відіграють різноманітні посередники: торговельні компанії, інвестиційні і ...

Позичковий процент

Позичковий процент або процент за кредит (від латинського pro centrum ¾ на сотню) ¾ це плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності. Економічна природа позичкового процента обумовлена існуванням товарного виробництва та пов’язаних з ним кредитних відносин. За призначенням позичковий процент, з одного боку, відображає ефективність використання позичкового капіталу; з іншого боку, він повинен забезпечувати доходи банку, компенсувати його витрати. В умовах ринкової ...