Search:

Виникнення та історичний розвиток держави і права

Цього не можна було сказати про соціалістичні країни, де на словах, в теорії все було якнайкращим, а насправді пану­вала антидемократична тоталітарна комуністична система, яка нещадно душила людську індивідуальність, нищила вільне слово і думку, жорстоко розправлялась з будь-якими проява­ми незгоди, протесту, опору, фальшувала дійсність, винищу­вала підкорені нації, довела до руїни економіку. Певні пози­тивні моменти у цієї системи були. Це деякі високорозвинені галузі промисловості, організація (але не суть) народної освіти, охорони здоров'я тощо.

4. Перспективи історичного розвитку держави і права.

Ще за існування соціалістичної системи на Заході з'яви­лась так звана теорія конвергенції (лат. convergo — набли­жаюсь, сходжусь). її прихильники (Дж. Голбрейт, Я. Тінберген, Р. Арон та ін.) говорили про необхідність зближення, а в майбутньому — злиття двох домінуючих у світі систем — капіталістичної та соціалістичної, створення якоїсь серед­ньої, з використанням кращих, позитивних рис обох систем. На сьогодні ця теорія втратила свою актуальність.

Якими ж насправді можуть бути перспективи історичного розвитку держави і права? Держава як політична організа­ція, апарат управління і право Як регулятор суспільних від­носин існуватимуть ще довго. Доти, доки буде в них потреба. У людському середовищі поки що існує багато різних про­блем, суперечностей, які без державно-правового регулювання вирішити неможливо. Серед них одними з найсерйозні­ших є загроза збройних конфліктів, міжнаціональних і расових суперечностей, невирішені соціальні проблеми, особливо у слаборозвинених країнах та ін.

У майбутньому, якщо б уявити, що всі болючі питання бу­дуть вирішені, підстави для конфліктів ліквідовані, необхід­ність в існуванні держави і права у сучасному їх вигляді від­паде.

Висновок.

У ХХ ст. держава як інститут політичної системи еволюціонує до правової держави. Правова держава – це така держава, що однаковою мірою захищає кожного члена громадянського суспільства незалежно від рівня його достатку та наявність власності, національної та расової належності, статі та віросповідання.

Література:

“Правознавство” Настюк М. Львів 1995 р.

“Загальна теорія права та держави” Рабинович П.М., Шмельова Г.Г., Луць Л.А. 1993 р.

“Права та обов’язки батьків і дітей” Ромовська З.В. Львів 1975 р.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Становище українських земель після монголо-татарських навал та їх завоювання Литвою

Питання про татарську навалу й долю української людності на території якої татари простягли своє «іго», належить до одного з найбільш спірних в історії України. Довгий час в російській, польській і навіть в українській історіографії панувала версія про повне запустіння України після татарської навали. Нібито всі міста були зруйновані, села попалені, а населення втекло — переважно на Суздальщину. Таким чином встановлювана “приємність” — наступність Суздальщини, а за нею Московщини від України, мовляв, не лише князівська ...

Поняття романо-германського типу правової системи. Система права та її структура. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

Загальновизнаним центром розвитку романо-германского типу правової системи є континентальна Європа, тому його на­зивають ще континентальним. Як і англо-американський, рома­но-германський тип правової системи вважається класичним. Романо-германськнй тип правової системи — це сукупність національних правових систем держав, що мають загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розви­тку на основі давньоримського права і його пристосування (разом із канонічними і місцевими нормами-звичаями) до нових ...

Норма права. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту. Делегована правотворчість Англії

У системі англійського права існують два види норм: законо­давчі і прецеденти. Законодавчі норми, як і норми романо-германської системи права, є правилами поведінки загального ха­рактеру. Прецедентні норми — судове рішення (або його части­на) у конкретній справі. Прецедентна норма права містить: 1) юридичний висновок у справі (визначення рішення); 2) аргументоване обгрунтування рішення (положення або принцип, що полягають у підставі для визначення рішення). Ці два елементи складають сутність рішення. Фактично тіль­ки ...