Search:

Екологічні чинники здоров`я у постчорнобильській свідомості

Екологічний чинник у самооцінках здоров’я. Як свідчать одержані дані, впродовж тривалого часу (1994-2001 рр.) стан здоров’я більшості опитуваних, за їх суб’єктивними оцінками, коливається між задовільним і поганим. Лише кожний п’ятий респондент оцінював власне здоров’я як відмінне і добре. Проведені дослідження виявили невиразну розбіжність між оцінками екологічної ситуації за місцем проживання та суб’єктивними самооцінками стану власного здоров’я, рівнем хронічних та простудних захворювань. Проте аналіз кількості днів, проведених за лікарняним листом, показав, що чим негативніша оцінка стану довкілля, тим більшу кількість днів респонденти провели в ліжку. Динаміка змін у кількості днів, проведених опитуваними на лікарняному листі, залежно від стану умов проживання.

Хоча найбільш негативні оцінки стану здоров’я отримані від респондентів Північного регіону, важливість екологічного чинника у їх міграційних настроях значно нижча, ніж в інших регіонах.

“Чорнобильський” фактор у оцінках респондентів. Люди продовжують боятися наслідків Чорнобильської катастрофи, проте простежується поступове зменшення цього страху. Якщо в 1992 р. 47% респондентів зазначали про наявність такого страху, в 1999 р. – 44%, у 2000 р. – 40%, то у 2001 р. – 36%. Аналогічно зменшується і кількість респондентів, яка вважає наслідки чорнобильської катастрофи основним екологічним чинником погіршення здоров’я: від 41% у 1994 р. до 28% у 2001 р. (рис. 3). Проте така картина спостерігається в середньому за масивом. Аналіз регіональних оцінок респондентів говорить про те, що в Північному регіоні та Києві більша частина населення (44% і 47% відповідно) вважає наслідки чорнобильської катастрофи основним екологічним чинником погіршення здоров’я, тоді як у Південно-Західного регіоні – лише 14%. Разом з тим, саме в Південно-Західному регіоні найбільший відсоток респондентів (29%), які зазначають про значно більший вплив на їхнє здоров’я інших екологічних чинників. На значному впливі на здоров’я екологічних чинників “нечорнобильського” характеру також звертають увагу жителі Південно-Східного, Східного та Південного регіонів (21%, 21% та 17% респондентів відповідно).

Населення Києва стан свого здоров’я пов’язує переважно з наслідками чорнобильської катастрофи: 47% вважають, що це основний, а 39% - що суттєвий чинник погіршення здоров’я. Лише 9% зауважують про вплив екологічних чинників іншого характеру. Найменша кількість респондентів Києва (6%) мали труднощі з визначенням щодо оцінок цього впливу, тоді як у інших регіонах альтернативу “важко відповісти” відмітили від 19% (Східний регіон) до 41% (Крим).

Екологічний чинник в міграційних установках. Впродовж тривалого часу (1994-1998 рр.) екологічний чинник займав перше місце в мотиваційних установках потенційних мігрантів, істотно випереджаючи всі інші причини. Проте з 1999 р. його домінанта зменшилася, поступившись економічним причинам, пов’язаним, зокрема, з бажанням знайти нове місце роботи.

Міграційні настрої більше характерні для населення, що проживає в екологічно несприятливих умовах. Якщо серед респондентів, що визначили екологічні умови за місцем проживання як “досить добрі”, 7% вказали в якості міграційного чинника “шкідливі для здоров’я екологічні умови”, то з ростом негативної оцінки екологічної ситуації зростає і кількість респондентів, для яких екологічний чинник є дуже вагомим.

Найменше на переїзд через шкідливі для здоров’я екологічні умови налаштовані сільські жителі (9% респондентів); найбільше – жителі великих міст (18%).

Найбільша кількість негативних оцінок стану довкілля, як і ймовірність мігрувати з екологічних причин, визначена респондентами Східного та Південно-Східного регіонів. Висока значимість екологічного чинника також в міграційних установках респондентів Південно-Західного регіону, хоча кількість негативних оцінок щодо стану довкілля тут значно менша. В Південному регіоні спостерігається протилежна картина: досить велика кількість незадовільних оцінок стану довкілля і порівняно невелика важливість екологічного чинника в міграційних настроях.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Екологічний чинник в системі соціальних пріоритетів киян

Становлення та розвиток екологічного страхування в Україні залежать не лише від вирішення юридичних та організаційних питань. Його перспективи значною мірою визначаються готовістю населення сприйняти цей новий вид страхування. У цьому зв’язку важливо, яке місце займає в системі соціальних пріоритетів населення проблема стану довкілля. НДІ соціально-економічних проблем міста протягом більш як десяти років проводить моніторинг найбільш актуальних проблем столиці на основі опитувань громадської думки киян. Опитування ...

Страхування виробничих ризиків

Вступ Страхування тісно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка неможлива без ризику. За допомогою страхування створюються певні фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва на випадок настання всіляких несприятливих ситуацій, у якій рано чи пізно до певної міри опиняється кожна підприємницька структура, включена в мінливий непередбачений ринковий механізм. Страхування є не тільки спосіб захисту господарства від руйнівних стихійних лих, але й засіб подолання несприятливих періодів в економічній ...

Шляхи вдосконалення змісту та організації підготовки фахівців з страхування

Формування ринкового господарства ставить нові вимоги щодо змісту та організації підготовки фахівців з економіки. Вирішенню цього завдання сприяє прийнятий в Україні Закон "Про освіту", який передбачає рівневу систему підготовки фахівців, ліцензування та акредитацію навчальних закладів, розширення їх прав щодо змісту та підготовки фахівців, вдосконалення структури навчальних планів за рахунок збільшення часу на самостійну роботу студентів. Враховуючи зростання ролі фінансів, розширення фінансового сектору ...