Search:

Екологічні чинники здоров`я у постчорнобильській свідомості

Ще кілька років тому проблема міграції з екологічних причин найбільше хвилювала населення Північного, Східного та Північно-Східного регіонів; з 1998 р. ці настрої посилились у Південно-Західному регіоні та Криму; з 2000 р. – у Південно-Східному регіоні та Києві. У 2001 р. вони є найбільш ваговими у міграційних установках респондентів Східного, Південно-Східного та Південно-Західного регіонів.

Таким чином, впродовж 1994-2001 рр., за оцінками респондентів, в країні набула сили тенденція зменшення погіршення і навіть незначного поліпшення стану довкілля. Найбільш позитивно екологічну ситуацію за місцем проживання оцінюють респонденти Криму та Північно-Західного регіону; найбільш негативно – респонденти Північного регіону.

Незалежно від оцінки екологічних умов місця проживання населення дуже низько оцінює рівень наявної екологічної безпеки – в цілому по країні більше 70% респондентів зазначають, що екологічної безпеки їм не вистачає.

Оцінки респондентів щодо стану навколишнього середовища та змін в ньому залежать від складу сім’ї та освіти: чим менша у респондентів кількість дітей до 18 років, а також чим нижча освіта респондента, тим більш задовільною є його оцінка стану довкілля. Об’єктивні оцінки стану здоров’я населення (зокрема кількість днів, проведених на лікарняному) пов’язані зі станом навколишнього середовища: чим гірший стан довкілля за місцем проживання, тим більшу кількість днів населення проводить за лікарняним листом.

Якщо жителі Північного регіону та Києва основним чинником погіршення стану власного здоров’я вважають наслідки Чорнобильської катастрофи, то жителі Південно-Східного, Східного та Південного регіонів наголошують на впливі на здоров’я екологічних чинників “нечорнобильського” характеру. При цьому населення Києва зазначає “чорнобильський” чинник і як основний, і як суттєвий чинник погіршення здоров’я.

Починаючи з 1999 р. у міграційних орієнтаціях населення країни зменшується домінанта екологічного чинника (в той же час зростає домінанта економічного характеру), яка проте залишається досить вагомою для населення Східного, Південно-Східного та Південно-Західного регіонів. Значною мірою у міграційних настроях через шкідливі для здоров’я екологічні умови відбивається незадоволеність станом довкілля, хоча прямої залежності тут не виявлено.


Література:

1 –Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Пер. с нем. В.Седельника и Н.Федоровой; Послесл. А.Филиппова. – М.: Прогресс-традиция, 2000. – 384 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Формування фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Україні є системою прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках визначених Законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків працедавцями, громадянами, а також бюджетних та інших законних ...

Орієнтація страхової діяльності на фінансову стійкість страхових операцій

Вступ Страхування діяльність повинна опиратися на певні явища та факти. У даному рефераті спробую розглянути питання орієнтації страхової діяльності на фінансову стійкість страхових операцій. Так, на концентрацію засобів страхового фонду безпосе­редньо впливає постійно зростаюче число страхуваль­ників й застрахованих об'єктів. Забезпечення фінансової стійкості страхового фонду може аналізуватись з боку встановлення ймовірності недостатності коштів для страхових виплат в певному році та в аспекті співвідношення доходів й ...

Досвід і напрямки розвитку страхової освіти

Як зазначають експерти серед чинників, що зумовлюють відносно великі темпи розвитку страхування в нашій країні є високий рівень освіти населення і, зокрема, керівного складу підприємницьких структур. На цьому фоні реалізація такого “невидимого” товару як страхові послуги відбувається відносно легше ніж в умовах низької грамотності потенційних суб'єктів страхування. В розвитку страхової культури велика роль належить освітянським закладам, зокрема, університетам, академіям, інститутам, коледжам і факультетам економічного ...