Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Необхідні обсяги та існуюяі джерела газового імпорту.

Сьогодні в Україні споживається ~76,5 млрд.м3 газу, з яких ~20,3 млрд.м3 власного видобутку /1/. Більша частина імпортованого газу постачається в Україну із Туркменістану. Іншу частину газу (біля 24 млрд.м3) Україна одержує із Росії, як плату за транзит російського газу в Європу. При поступовому переході на грошову оплату послуг за транзит ці обсяги будуть зменшуватись.

Положення ускладнюється ще й тим, що туркменський газ постачається по трубопроводам через територію Казахстану, Узбекистану і Росії, тобто Україна має певний рівень залежності також і від них. До того ж, Росія є монополістом не тільки щодо частки постачання імпортованого в Україну газу (плата за транзит), а також і значної частки нафти (майже 80 %).

У майбутньому згідно із проектом “Енергетичної стратегії .2030” /2/ обсяги споживання та власного видобутку природного газу в Україні будуть збільшуватись. Обсяги імпорту газу будуть залежати від обсягів його споживання (які в свою чергу залежать від темпів економічного розвитку країни та обсягів енергозбереження) і складуть за базовим і оптимістичним сценаріями цієї стратегії порядку 60-65 млрд.м3

Можливі варіанти диверсифікації.

Обсяги запасів газу та обсяги виробництва і споживання в потенційних країнах-постачальниках (станом на 2001 рік) наведено у таблиці /3, 4/ .

Як видно з цієї таблиці найбільш вагомі запаси природного газу мають Росія, Іран і Катар. Інші постачальники мають запаси одного порядку з Україною (доведені запаси України складають ~ 1,12 трл.м3).

Але експортні можливості Ірану, поки що майже, не задіяні і весь його видобуток іде на власне споживання. Експортні можливості Норвегії та Нідерландів не є настільки вагомими, щоб задовольнити в майбутньому потреби такого потужного споживача, як Західна Європа. Крім того, існуючі потужності газопроводів цього напряму повністю задіяні, тому в разі реалізації цього варіанту постачання в Україну потрібно буде їх нарощувати. Країни Північної Африки (Алжир, Лівія, Єгипет) також мають ринки збуту в Західній Європі, тому конкуренція щодо постачання газу в Україну буде досить значною. Таким чином, Україна, крім звісно російського газу, може надіятись тільки на газ із Ірану, Туркменістану і, можливо, Узбекистану, Казахстану. Але для цього необхідно значно нарощувати видобуток та розширювати транспортну інфраструктуру в більшості з цих країн.

У майбутньому в основних країнах-постачальниках прогнозується значне зростання видобутку і відповідно експорту природного газу. Так видобуток в Ірані до 2010 року зросте до 140-180 млрд.м3, а експорт до 65-100 млрд.м3, у Туркменістані відповідно видобуток зросте до 120 млрд.м3 і експорт до 60-100 млрд.м3, у Казахстані видобуток - до 70 млрд.м3 і експорт - до 24 млрд.м3

Для постачання газу із країн Північної Африки (скраплений газ) також потрібно розвивати відповідну інфраструктуру вже в Україні.

Серед можливих шляхів диверсифікованого постачання газу в Україну можна розглядати наступні.

Газ Ірану. Варіанти побудови транспортних коридорів:

1. Іран - Азербайджан -Грузія - Чорне море - Україна

2. Іран - Вірменія - Грузія - Чорне море - Україна

3. Іран - Туреччина - Чорне море - Україна

4. Іран - Туреччина - Болгарія - Румунія - Україна

Газ Туркменістану.

Крім існуючого варіанту постачання (через Казахстан, Узбекистан і Росію), можливими варіантами можуть бути постачання в Азербайджан по Транскаспійському газопроводу (проект) і далі по маршруту, який було розглянуто вище (варіант 1). Цей варіант може бути реалізованим також разом із варіантами 3,4 постачання іранського газу (загальний проект) для збільшення обсягів постачання із Ірану.

Газ Норвегії та Нідерландів. Постачання через Німеччину і Польщу і далі до України із добудовою відповідної гілки газопроводу або по схемі заміщення російського газу.

Скраплений газ. Джерела постачання Алжир, Лівія, Катар та ін.(постачання танкерами-метановозами). Для цього потрібно побудувати термінал (наприклад, в Одесі або Очакові) для прийому танкерів та регазифікаційний завод, сховище газу та газопровід до загальної газопровідної системи, а також зафрахтувати або побудувати танкери.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

РПС Японії

ПЛАН. Вступ .3 1. Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Японії 5 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Японії 11 3. Сучасна галузева структура й рівень розвитку господарського комплексу території .18 4. Особливості розміщення й територіальна структура провідних галузей господарства Японії 24 5. Економічні зв'язки Японії .31 6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил .35 Висновки .38 Література 40 Вступ. Назва країни – „Японія” у всіх ...

Стабільний фінансовий сектор – базова умова побудови економіки ринкового типу

Вступ Кінець двадцятого століття ознаменувався появою на політичній карті світу цілої низки нових держав, економіки яких дуже скоро отримали назви перехідних. “Перехід” відображався зазвичай в трансформації економічної системи від командно-планової до ринкової. Перехід супроводжувався появою цілком нових, невідомих критеріїв існування “ринку”. Зокрема, централізована планова економіка розглядала роль грошей тільки як інструменту перерахунку і контролю, тоді як роль грошей в умовах ринку має центральне значення. Гроші з їх ...

Транспортний комлекс України

План Значення транспорту в народногосподарському комп­лексі України. Територіальна організація транспортної системи. 3. Характеристика окремих видів транспорту України. Особливості їх функціонування і взаємодії в транс­портних вузлах. Проблеми та перспективи розвитку транспортної системи України. 1. ЗНАЧЕННЯ ТРАНСПОРТУ В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ Транспорт — одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує вироб­ничі і невиробничі потреби матеріального виробницт­ва, невиробничої ...