Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Необхідні обсяги та існуюяі джерела газового імпорту.

Сьогодні в Україні споживається ~76,5 млрд.м3 газу, з яких ~20,3 млрд.м3 власного видобутку /1/. Більша частина імпортованого газу постачається в Україну із Туркменістану. Іншу частину газу (біля 24 млрд.м3) Україна одержує із Росії, як плату за транзит російського газу в Європу. При поступовому переході на грошову оплату послуг за транзит ці обсяги будуть зменшуватись.

Положення ускладнюється ще й тим, що туркменський газ постачається по трубопроводам через територію Казахстану, Узбекистану і Росії, тобто Україна має певний рівень залежності також і від них. До того ж, Росія є монополістом не тільки щодо частки постачання імпортованого в Україну газу (плата за транзит), а також і значної частки нафти (майже 80 %).

У майбутньому згідно із проектом “Енергетичної стратегії .2030” /2/ обсяги споживання та власного видобутку природного газу в Україні будуть збільшуватись. Обсяги імпорту газу будуть залежати від обсягів його споживання (які в свою чергу залежать від темпів економічного розвитку країни та обсягів енергозбереження) і складуть за базовим і оптимістичним сценаріями цієї стратегії порядку 60-65 млрд.м3

Можливі варіанти диверсифікації.

Обсяги запасів газу та обсяги виробництва і споживання в потенційних країнах-постачальниках (станом на 2001 рік) наведено у таблиці /3, 4/ .

Як видно з цієї таблиці найбільш вагомі запаси природного газу мають Росія, Іран і Катар. Інші постачальники мають запаси одного порядку з Україною (доведені запаси України складають ~ 1,12 трл.м3).

Але експортні можливості Ірану, поки що майже, не задіяні і весь його видобуток іде на власне споживання. Експортні можливості Норвегії та Нідерландів не є настільки вагомими, щоб задовольнити в майбутньому потреби такого потужного споживача, як Західна Європа. Крім того, існуючі потужності газопроводів цього напряму повністю задіяні, тому в разі реалізації цього варіанту постачання в Україну потрібно буде їх нарощувати. Країни Північної Африки (Алжир, Лівія, Єгипет) також мають ринки збуту в Західній Європі, тому конкуренція щодо постачання газу в Україну буде досить значною. Таким чином, Україна, крім звісно російського газу, може надіятись тільки на газ із Ірану, Туркменістану і, можливо, Узбекистану, Казахстану. Але для цього необхідно значно нарощувати видобуток та розширювати транспортну інфраструктуру в більшості з цих країн.

У майбутньому в основних країнах-постачальниках прогнозується значне зростання видобутку і відповідно експорту природного газу. Так видобуток в Ірані до 2010 року зросте до 140-180 млрд.м3, а експорт до 65-100 млрд.м3, у Туркменістані відповідно видобуток зросте до 120 млрд.м3 і експорт до 60-100 млрд.м3, у Казахстані видобуток - до 70 млрд.м3 і експорт - до 24 млрд.м3

Для постачання газу із країн Північної Африки (скраплений газ) також потрібно розвивати відповідну інфраструктуру вже в Україні.

Серед можливих шляхів диверсифікованого постачання газу в Україну можна розглядати наступні.

Газ Ірану. Варіанти побудови транспортних коридорів:

1. Іран - Азербайджан -Грузія - Чорне море - Україна

2. Іран - Вірменія - Грузія - Чорне море - Україна

3. Іран - Туреччина - Чорне море - Україна

4. Іран - Туреччина - Болгарія - Румунія - Україна

Газ Туркменістану.

Крім існуючого варіанту постачання (через Казахстан, Узбекистан і Росію), можливими варіантами можуть бути постачання в Азербайджан по Транскаспійському газопроводу (проект) і далі по маршруту, який було розглянуто вище (варіант 1). Цей варіант може бути реалізованим також разом із варіантами 3,4 постачання іранського газу (загальний проект) для збільшення обсягів постачання із Ірану.

Газ Норвегії та Нідерландів. Постачання через Німеччину і Польщу і далі до України із добудовою відповідної гілки газопроводу або по схемі заміщення російського газу.

Скраплений газ. Джерела постачання Алжир, Лівія, Катар та ін.(постачання танкерами-метановозами). Для цього потрібно побудувати термінал (наприклад, в Одесі або Очакові) для прийому танкерів та регазифікаційний завод, сховище газу та газопровід до загальної газопровідної системи, а також зафрахтувати або побудувати танкери.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Проблеми сільського господарства України

План 1.Вступ: а)ціль проекту; б)актуальність проекту. 2.Стан сільського господарства України: а)використання пестицидів; б)кислотні дощі. 3.Сільськогосподарська екологія 4.Шляхи вирішення проблеми 5.Висновок Вступ. Ціль проекту: проаналізувати стан сільського господарства України, дослідити екологічні проблеми в сільському господарстві та розробити власні пропозиції щодо шляхів вирішення цих проблем. Актуальність проекту: майже 80% теріторії України займають сільськогосподарські угіддя. Це набагато більше, ніж у країнах ...

Хімічна, нафтохімічна і хіміко-фармацевтична промисловість

Хімічна і нафтохімічна промисловість — одна з най­важливіших галузей важкої промисловості України. Хімічна промисловість складається з таких головних підгалузей: гірничо-хімічної, основної хімії, хімії полімерів, лакофарбової промисловості. Головні райони гірничо-хімічної промисловості — Передкарпаття і Донбас. У Передкарпатті добувають сірку (Новий Роздол і Новояворівськ Львівської обл.), калійну сіль (Калуш Івано-Франківської обл., Стебник Львівської обл.), в Донбасі — кухонну (кам'яну) сіль (Слов'янськ, ...

Проблеми безробіття в Україні

ПЛАН: Вступ 1. Сутність та причини безробіття. 2. Види безробіття та правове забезпечення права на працю. 3. Інфляція і зайнятість населення. 4. Безробіття в Україні: 4.1. Причини безробіття в Україні. 4.2. Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні. Висновки. Список використаної літератури. Вступ. За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного ...