Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Економічні аспекти диверсифікації

Крім наявності запасів в країнах постачальниках та необхідних обсягів постачання, важливе значення мають вартість будівництва транспортних коридорів та транспортні тарифи, а також прогнозні ціни для споживачів.

В ідеалі Україні потрібно щоб обсяги імпорту із одного джерела не перевищували третини, тобто це ~ 15?20 млрд.м3, якщо не рахувати обсяги, які є платою за транзит російського газу, то це ~10?15 млрд.м3.

Звісно, що будувати газопровід із Ірану чи Туркменістану задля таких обсягів недоцільно, бо це буде занадто дорого для України. Тому до цих проектів необхідно залучати європейські країни та збільшувати відповідно обсяги постачання. Тим більш, це дозволить Україні одержати прибутки від транзиту. Можливі обсяги постачання газу в Європу із Ірану і Туркменістану складають величину від 30 до 50 млрд.м3 /7,8/.

Будівництво газопроводу із можливих районів постачання в Україну є достатньо дорогим проектом, тим більш вважаючи на необхідність прокладки газопроводів по дну Чорного і, можливо, Каспійського моря, а також в сейсмоактивних зонах (Іран, Туреччина і район Кавказу). Вартість реалізації газотранспортного коридору Іран-Україна-Західна Європа може скласти за різними оцінками ~ 7,5-10,0 млрд.дол. /7,8/. Для того щоб проект був економічно ефективним, транспортні тарифи повинні бути досить високими ~ 1,5 дол./тис.м3/100км (суша) і ~ 3,0 дол./тис.м3/100км (море) /9/. Тобто для України транспортні витрати повинні скласти порядку 47 дол./тис.м3. Для порівняння сьогодні вартість транспортування газу із Туркменістану складає ~16 дол./тис.м3, для Європи транспортні витрати на постачання іранського газу будуть ще більшими ~ 70-80 дол./тис.м3.

Ціна такого газу для споживачів України звісно повинна значно зрости. Це має бути платою за зменшення енергетичної залежності. Може Україна дозволити собі цю плату чи ні, це окреме питання. Вже сьогодні ми маємо в Україні цілий спектр цін як на газ, що імпортується чи постачається в рахунок плати за транзит російського газу, так і на газ власного виробництва. Не менш широкий спектр цін мають і споживачі газу в Україні (населення, теплоенергетика, бюджетні організації та ін.). Але загалом потрібно відзначити, що в середньому ціна газу в Україні ще не досить висока (як і платоспроможність споживачів) ~ 41 дол./тис.м3 і залишиться такою, навіть після очікуваного підвищення ~ 58 дол./тис.м3 /10/. Тому при визначених обставинах (підвищенні платоспроможності, загальному зростанні цін на енергоносії) можна дозволити мати якусь частку більш дорогого імпортованого газу як плату за енергонезалежність. Не менш важливим питанням є ціна іранського (чи туркменського) газу в Європі. Вона буде визначати конкурентоспроможність цього транспортного коридору, бо, як уже зазначилося вище, - без Європейської складової реалізація цього проекту є просто нереальною. Маючи декілька джерел постачання, європейські країни у найближчий перспективі не погодяться платити за диверсифікацію значну ціну. Тому ціна цього газу повинна бути того ж порядку, що і газу з інших джерел постачання в Європу, в-першу чергу, російського. Досягнення цього є не простим завданням. Враховуючи значний рівень впровадження ринкових відносин в газовій сфері, ціни на газ будуть визначатися конкуренцією та співвідношенням попиту та пропозиції на основі принципів Енергетичної Хартії. Крім цього, значним фактором впливу на них є ціни на нафту, особливо в умовах їх значного зростання останнім часом.

Для України ціна норвезького газу в разі його постачання буде достатньо високою (не менше ~140-150 дол./тис.м3). Те ж можна сказати і про скраплений газ, згідно з оцінкою в роботі /3/ ціна реалізації такого газу може скласти до ~155 дол./тис.м3. Нинішня ціна імпортованого з Туркменістану газу, після її підвищення в січні 2005р., складає ~74 дол./тис.м3.

Навіть, якщо це не останнє підвищення, то різниця цін є досить суттєвою, і чи дозволить економіка країни закупити значні обсяги норвезького або алжирського (скрапленого) газу, питання залишиться відкритим.

Щодо ціни туркменського газу, то при сьогоднішній ціні в Туркменістані (~58 дол./тис.м3) та ціні транспортування ~ 47 дол./тис.м3 виходить, що в Україні диверсифікований газ буде коштувати ~ 105 дол./тис.м3.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Хімічна, нафтохімічна і хіміко-фармацевтична промисловість

Хімічна і нафтохімічна промисловість — одна з най­важливіших галузей важкої промисловості України. Хімічна промисловість складається з таких головних підгалузей: гірничо-хімічної, основної хімії, хімії полімерів, лакофарбової промисловості. Головні райони гірничо-хімічної промисловості — Передкарпаття і Донбас. У Передкарпатті добувають сірку (Новий Роздол і Новояворівськ Львівської обл.), калійну сіль (Калуш Івано-Франківської обл., Стебник Львівської обл.), в Донбасі — кухонну (кам'яну) сіль (Слов'янськ, ...

Розміщення продуктивних сил Чернівецької області

Вступ. 3 1. Загальні відомості. 4 1.1.Адміністративно-територіальний поділ. 4 1.2.Кордони. 4 1.3.Населення і трудові ресурси. 4 1.4. Науковий потенціал. 6 1.5. Розвиток туризму. 7 1.6.Зовнішні зв’язки. Експорт. 7 2.Економічний потенціал. 9 2.1. Загальна економічна характеристика області 9 2.2. Промисловий комплекс. 12 2.3. Сільське господарство. 16 2.4.Транспортна характеристика. 19 2.5. Природні ресурси. 21 Висновки. 23 Список використаної літератури: 25 Вступ На всіх етапах розвитку суспільства виробництво ...

Економіка Болівії

Республіка Болівія це оточена сушею країна у Південній Америці площею 1,098,581 квадратних кілометрів. Болівія простягнулася на 1,503 кілометри з півдня на північ та на 1,265 кілометрів зі сходу на захід , Болівія граничить на півночі та сході з Бразилією , на південному сході з Парагваєм , на півдні з Аргентиною , на південному заході з Чілі та Перу . Болівія добре забезпечена природними ресурсами, але високі витрати виробництва, нестаток інвестицій, неадекватний внутрішній транспорт, і місцеположення, що не забезпечує ...