Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Відповідно до програми розширення потужностей для транзиту газу і забезпечення його надійності, передбачено будівництво 4 компресорних станцій на першій нитці газопроводу "Торжок - Долила" (довжиною 529 км) і другої нитки цього газопроводу з двома компресорними станціями; другої нитки газопроводу "Ананьїв - Ізмаїл" (довжиною 377км) з трьома компресорними станціями; газопроводу-перемички "Тальне—Ананьїв" (довжиною 190 км), а також розширення газопроводу "Долина-Ужгород".

Газопроводом "Хуст-Сату-Маре" (довжиною 35 км і річною продуктивністю до 10 млрд. м3), введеним в експлуатацію в 1999 р. для подачі газу до Румунії, його додаткові обсяги діючою системою надходять до Туреччини і Балканських країн. Тим часом будівництво другої нитки газопроводу "Ананьїв - Ізмаїл" (річною продуктивністю 18 млрд. м3), компресорних станцій "Тарутіно" та "Ананьїв", газопроводу-перемички "Тальне–Ананьїв" не тільки повністю задовольнить перспективні потреби в транзиті російського газу до країн цього регіону, але й створить умови для подальшого нарощування цієї системи.

Газопровідний транспорт є не лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспортування газу. Загальна протяжність газопроводів України сягає 38 тис. км.

Рис.1.

З рис.1. видно що газотранспортна система України продовжує свій розвиток, будуючи нові трубопроводи, що дозволяє більш ефективно транспортувати газ по території України.

Основу становлять магістральні газопроводи, збудовані в 50-х і 60-х роках для експорту газу з України: Дашава — Київ — Москва, Шебелинка — Брянськ, Шебелинка — Острогожськ — Москва, Дашава — Мінськ — Вільнюс — Рига. Три перших газопроводи нині використовуються для поставок в Україну газу з Росії та Туркменистану. Для газифікації країни були збудовані такі газопроводи: Дашава — Дрогобич, Дашава — Стрий, Дашава — Долина — Львів, Угорськ — Івано-Франківськ, Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів, Шебелинка — Київ — Красилів — західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи в Польщу, Словаччину, Чехію. Через територію України прокладено магістральні газопроводи з Оренбурга, Західного Сибіру, якими Росія експортує газ у Західну Європу.

Нове будівництво та реконструкція газопроводів і компресорних станцій дозволять підвищити потужність і надійність діючої транзитної системи газопроводів, забезпечити перспективні потреби нашої країни в транзитних поставках газу до 2010 р. і на майбутнє.

Рис.2.

На цій карті (рис.2.) відмічено основні газопроводи та напрямки транспортування газу, підземні сховища газу, компресорні станції, газовимірювальні станції та газові родовища.

Історія.Газотранспортна система України на сьогодні є одним з найбільших надбань держави, основним стрижнем нафтогазового комплексу країни, гарантом її енергетичної безпеки. Постійний інтерес до системи як фахівців, так і пересічних громадян не знижується, що пояснюється надзвичайно важливою роллю газотранспортної системи в економіці України. Газова промисловість України бере свій початок у Прикарпатті на зламі ХІХ-ХХ століть. Після відкриття на початку 20-х років Дашавського газового родовища в 1924 році був збудований перший газопровід від Дашави до Стрия - цей рік прийнято вважати початком розвитку газової промисловості України. Відкриття достатніх запасів газу на заході України зумовило будівництво газопроводу “Дашава-Київ”, загальною протяжністю 509,6 км, діаметром 500мм, робочим тиском 45кг/см кв та пропускною здатністю 1,5 млн.куб м на добу, перші кубометри газу цим газопроводом до м. Київ були подані 17 листопала 1948 року. А 24 листопада 1948 року вже подавалось близько 1 млн. куб м газу на добу. Цього ж року блакитним паливом було також забезпечено м.Тернопіль. Було створенно Управління з експлуатації газопроводу “Дашава - Київ”, яке мало у своєму складі п’ять районних управлінь у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та у с. Гнєздичево. Газопровід “Дашава - Київ” на той час був найпотужнішим газопроводом в Європі, пропускна здатність якого становила близько 2 млрд.куб.м в рік. Він налічував 230 переходів через природні та штучні перепони (24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок). Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв’язку з 57 селекторними пунктами. Було збудовано 49 будинків лінійних обхідників і створено аварійно-ремонтні пунтки (АРП) в Тернополі, Красилові та Бердичеві.В 1951 році газопровід був продовжений з Києва через Брянськ до Москви (і названий “Дашава – Київ – Брянськ - Москва”). Максимальної пропускної здатності - 5млн.куб м газу на добу - було досягнуто в 1959 році з пуском КС в Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці. З відкриттям нових потужних родовищ газу в 1966 році газопровід “Дашава-Київ”, підключений до першої нитки газопроводу “Шебелинка-Полтава-Київ”, став працювати як розподільний. Таким чином, з жовтня 1966 року, коли було реконструйовано шлейфи на КС, газ пішов у зворотньому напрямку зі Сходу на Захід. Довжина газопроводу в межах УМГ «Київтрансгаз» становить 462 км. На цьому відрізку газопровід «Дашава – Київ» обслуговується силами Боярського, Бердичівського і Красилівського ЛВУМГ. На ньому функціонує 31 станція катодного захисту, ізоляція – гумобітумна. На даний момент газопровід використовується як розподільний з робочим тиском 4,5 МПа. Газ до нього потрапляє від пунктів редукування газу системи «Київ – Захід України», розміщених відповідно на компресорних станціях «Красилів», «Бердичів» і «Боярка». Газопровід «Дашава – Київ» будувався із труб виробництва США і Ждановського трубопрокатного заводу (нині –трубопрокатний цех заводу імені Ілліча, м. Маріуполь). Технічний стан металу газопроводу станом на 2007 рік не втратив своїх механічних властивостей, тому його подальша експлуатація, як магістрального розподільного газопроводу, може здійснюватись і на майбутні роки.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Телекомунікаційна галузь України, проблеми і перспективи конкурентоздатності

Зміст Мета роботи Постановка проблеми Аналіз проблеми Пропозиції до розв’язання проблеми Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями Необхідні умови та ресурси Висновки Список використаної літератури 1. Мета роботи Одна зі стратегічних для будь-якої країни галузей – галузь телекомунікацій – відіграє величезну роль у збалансованому розвитку глобальної та регіональної економіки. Вона є з’єднувальною ланкою як промислової сфери, сфери послуг і споживачів, так і ...

Галузева страктура машинобудування

Важке машинобудування виробляє гірничо-шахтарне, підйомно-транспортне, металургійне обладнання, устаткування для хімічного та будівельного комплексів, шляхові машини (бульдозери, екскаватори, катки, грейдери) тощо. Воно є метало містким, тому тяжіє до металургійних баз; одночасно воно – громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними зразками (парові казани, турбіни, прокатні стани) і є працемісткою. Високим рівнем розвитку важкого машинобудування ...

Туризм в Україні, проблеми і перспективи конкурентноздатності

ПЛАН Мета роботи Постановка проблеми Аналіз проблеми Пропозиції до розв’язання проблеми Обґрунтування пропозиції та вибір альтернативи Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями Необхідні ресурси та умови 8. Висновки 1. Мета роботи. Ця робота присвячена аналізу глобальної та регіональної конкурентноздатності України в галузі туризму. На перший погляд тема видається досить легкою. На сьогоднішньому ринку туристичних послуг України існує безліч інформації з приводу того, куди можна поїхати, до яких ...