Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Після введення в експлуатацію в 1967 році магістрального газопроводу Долина - Ужгород - Державний кордон розпочалась подача спочатку українського, а потім російського природного газу в країни Центральної та Західної Європи. Це стало початком функціонування найбільшого до сьогоднішнього часу коридору по транзиту російського газу, а Україна стала однієї з найбільших транзитних країн. В 70-80 роках зростаючий попит на природний газ як в Європі, так і колишньому СРСР став причиною будівництва трансконтинентальних газопроводів, таких як "Союз", Уренгой-Ужгород, "Прогрес" та ряду інших. До проголошення незалежності України газотранспортна система формувалась в складі Єдиної системи газопостачання СРСР. В 1966 році в складі Мінгазпрому СРСР було організовано об'єднання "Укргазпром". В 1970 році загальна довжина газопроводів становила 11,5 тис.км, в 1980 році - 18 тис.км, а в 1990 році досягла майже 30 тис.км.

Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основних нафтопроводів загальною протяжністю біля 3,0 тис. км. Діаметр труб — 720 мм. Нафтопровідна мережа представлена транс-європейським нафтопроводом «Дружба», протяжність якого в межах України — 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється в країни Центральної Європи (Словаччини і Угорщини).З 1999 р. встановлено плату за транзит нафти територією України у розмірі 0,75 дол. за 1 т. Згідно з укладеними угодами, українська сторона зобов'язана направляти частину коштів, одержаних від перекачування нафти, на реконструкцію та утримання нафтопроводів. У свою чергу, російська сторона зобов'язалася транспортувати через нашу територію достати і для цього обсяги нафти та ще в 1993 р. відмовилася від спорудження нафтопроводу еі обхід території України.

Протягом останніх років досягнуті домовленості вдавалося зберегти. Проте не­стабільність і непередбачуваність українського податкового законодавства дають російській стороні підстави переглянути свої зобов'язання щодо будівництва наф­топроводу в обхід України, що, в свою чергу, призведе до значного зменшення пе­рекачування нафти її територією та (як наслідок) до скорочення валютних надходжень до державного бюджету нашої держави. А головне - Україна може втратити унікальну нафтотранспортну систему забезпечення доставки нафти на Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський і Одеський нафтопереробні заводи.

Крім того, Законом України "Про податок на додану вартість" з 1 січня 2000 р. введено ПДВ на транзитні послуги, що ще більше ускладнить проблему транзиту. З огляду на це, з метою збереження транзитних можливостей Української держави і забезпечення виконання національної програми "Нафта і газ України до 2010 року" необхідно вжити ряд заходів політико-економічного змісту:

- не запроваджувати відрахування за транзит нафти (а також газу) територією України, а використовувати ці кошти на утримання всього багатокілометрового тру­бопровідного господарства (50 тис. км трубопроводів, 35 тис. км магістральних і розподільних газопроводів і 15 тис. км нафтопроводів і нафтопродуктоводів) у належ­ному робочому стані, що з часом стає дедалі складнішим (за даними фахівців "Укргазпрому", до 50% довжини трубопроводів є застарілими і небезпечними для експлуатації: щороку виникає нагальна потреба замінити 400-500 км труб, а планові ремонти здійснюються лише на ділянках довжиною 40-60 км);

залишити у розпорядженні підприємств нафтогазової галузі відрахування до Державного інноваційного фонду та до амортизаційного фонду з метою оновлення і реконструкції виробництва; - не обкладати ПДВ послуги, пов'язані з транзитом нафти (природного газу) територією України, а також операцій з продажу газу;

- приділити більше уваги бережливому споживанню енергоносіїв (адже Україна посідає 6-е місце у світі за споживанням і 3-є (після США і Німеччини) - за імпортом газу, витрачаючи щороку 5 млрд. дол. на закупівлю газу в Росії; велике споживання первинної енергії у розрахунку на одиницю ВВП робить вітчизняні товари неконкурентоспроможними на світовому ринку).

Решта нафтопроводів має внутрішньодержавне і міждержавне значення і забезпечує нафтопереробні заводи України нафтою, основна частка якої поки що надходить з Росії. Зокрема, це нафтопроводи Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон і Мічурінськ — Кременчук. Через ці нафтопроводи в Україну надходить сибірська нафта.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

РПС Казахстану

План Вступ. Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Казахстану. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Казахстану: історичні, природні, демографічні, екологічні. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Казахстану. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Казахстану: Промисловості. АПК. Транспорту. Сфери послуг. Участь Казахстану міжнародному територіальному поділі праці. Проблеми та перспективи ...

Сільські трудові ресурси, їх використання

ПЛАН Трудові ресурси села, їх сутність та соціальна структура. Розподіл трудових ресурсів села за сферами зайнятості. 3. Територіальний та міжгалузевий перерозподіл трудових ресурсів села. Формування та якість трудових ресурсів аграрної сфери. Використання трудових ресурсів у КСП. Зайнятість в особистому підсобному господарстві. Сезонна зайнятість. Самозайнятість –альтернатива безробіття на селі. Регулювання ринку робочої сили. Трудові ресурси села, їх сутність та соціальна структура Трудові ресурси села - це частина ...

Національний склад населення України та його територіальні особливості

Населення або народонаселення — це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.). Народонаселення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Взаємодія людей за допомогою засобів виробництва, з одного бо­ку, та предметів праці — з іншого, забезпечує матері­альне виробництво. Населення проживає у певному географічному середовищі і здійснює виробництво ма­теріальних благ у відповідності ...