Search:

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

Після введення в експлуатацію в 1967 році магістрального газопроводу Долина - Ужгород - Державний кордон розпочалась подача спочатку українського, а потім російського природного газу в країни Центральної та Західної Європи. Це стало початком функціонування найбільшого до сьогоднішнього часу коридору по транзиту російського газу, а Україна стала однієї з найбільших транзитних країн. В 70-80 роках зростаючий попит на природний газ як в Європі, так і колишньому СРСР став причиною будівництва трансконтинентальних газопроводів, таких як "Союз", Уренгой-Ужгород, "Прогрес" та ряду інших. До проголошення незалежності України газотранспортна система формувалась в складі Єдиної системи газопостачання СРСР. В 1966 році в складі Мінгазпрому СРСР було організовано об'єднання "Укргазпром". В 1970 році загальна довжина газопроводів становила 11,5 тис.км, в 1980 році - 18 тис.км, а в 1990 році досягла майже 30 тис.км.

Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основних нафтопроводів загальною протяжністю біля 3,0 тис. км. Діаметр труб — 720 мм. Нафтопровідна мережа представлена транс-європейським нафтопроводом «Дружба», протяжність якого в межах України — 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється в країни Центральної Європи (Словаччини і Угорщини).З 1999 р. встановлено плату за транзит нафти територією України у розмірі 0,75 дол. за 1 т. Згідно з укладеними угодами, українська сторона зобов'язана направляти частину коштів, одержаних від перекачування нафти, на реконструкцію та утримання нафтопроводів. У свою чергу, російська сторона зобов'язалася транспортувати через нашу територію достати і для цього обсяги нафти та ще в 1993 р. відмовилася від спорудження нафтопроводу еі обхід території України.

Протягом останніх років досягнуті домовленості вдавалося зберегти. Проте не­стабільність і непередбачуваність українського податкового законодавства дають російській стороні підстави переглянути свої зобов'язання щодо будівництва наф­топроводу в обхід України, що, в свою чергу, призведе до значного зменшення пе­рекачування нафти її територією та (як наслідок) до скорочення валютних надходжень до державного бюджету нашої держави. А головне - Україна може втратити унікальну нафтотранспортну систему забезпечення доставки нафти на Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський і Одеський нафтопереробні заводи.

Крім того, Законом України "Про податок на додану вартість" з 1 січня 2000 р. введено ПДВ на транзитні послуги, що ще більше ускладнить проблему транзиту. З огляду на це, з метою збереження транзитних можливостей Української держави і забезпечення виконання національної програми "Нафта і газ України до 2010 року" необхідно вжити ряд заходів політико-економічного змісту:

- не запроваджувати відрахування за транзит нафти (а також газу) територією України, а використовувати ці кошти на утримання всього багатокілометрового тру­бопровідного господарства (50 тис. км трубопроводів, 35 тис. км магістральних і розподільних газопроводів і 15 тис. км нафтопроводів і нафтопродуктоводів) у належ­ному робочому стані, що з часом стає дедалі складнішим (за даними фахівців "Укргазпрому", до 50% довжини трубопроводів є застарілими і небезпечними для експлуатації: щороку виникає нагальна потреба замінити 400-500 км труб, а планові ремонти здійснюються лише на ділянках довжиною 40-60 км);

залишити у розпорядженні підприємств нафтогазової галузі відрахування до Державного інноваційного фонду та до амортизаційного фонду з метою оновлення і реконструкції виробництва; - не обкладати ПДВ послуги, пов'язані з транзитом нафти (природного газу) територією України, а також операцій з продажу газу;

- приділити більше уваги бережливому споживанню енергоносіїв (адже Україна посідає 6-е місце у світі за споживанням і 3-є (після США і Німеччини) - за імпортом газу, витрачаючи щороку 5 млрд. дол. на закупівлю газу в Росії; велике споживання первинної енергії у розрахунку на одиницю ВВП робить вітчизняні товари неконкурентоспроможними на світовому ринку).

Решта нафтопроводів має внутрішньодержавне і міждержавне значення і забезпечує нафтопереробні заводи України нафтою, основна частка якої поки що надходить з Росії. Зокрема, це нафтопроводи Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон і Мічурінськ — Кременчук. Через ці нафтопроводи в Україну надходить сибірська нафта.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Подібні реферати:

Світова система залізниць

Світова система залізниць склалася на початку ХХ ст. Залізниці є в 140 країнах світу, а протяжність їх становить приблизно 1,2 млн. км. Найбільшу довжину мають залізниці в США (біля 240 тис. км). Канаді (90 тис. км). Росії (86 тис. км). Більше половини експлуатаційної довжини випадає на розвинені країни і лише 1/5 – на ті, що розвиваються. Відповідно, у першому випадку щільність залізничних шляхів набагато вища, ніж у другому. Найвища вона в Бельгії, Німеччині, Швейцарії: 4-18 км/100км2. У багатьох країнах цей показник не ...

Сучасний стан, особливості розміщення та проблеми розвитку галузей легкої промисловості України

Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце займає легка про­мисловість, її виробничий потенціал включає 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій. У 1998 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва продукції цієї галузі становили лише 25%, у тому числі: тканин усіх видів — 7,4%, взуття — 4,5%, трикотаж­них виробів — 2%. Це пов'язано з цілим рядом причин: порушен­ням зв'язків по кооперації, незахищеністю вітчизняного спожив­чого ринку, низькою ...

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

ВСТУП. Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об’єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва. Всі землі України не залежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави. ...