Search:

Торговельний капітал и торгівля

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу

Основу й визначальну масу торговельного капіталу складає капітал обігу. З формули руху: Г-Т-Г' видно, що ця частина торговельного капіталу, що авансується на покупку товару торговельним підприємцем, не виходить з його рук. Вона повертається після кожного продажу товарів. Однак капітал обігу повинен не тільки повернутися, а й самозрости, тобто принести прибуток. Звідки він береться?

На перший погляд, складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше, продає дорожче й звідси має свій прибуток. Насправді ж ці процеси обумовлюють лише реалізацію й присвоєння, але не виникнення торговельного прибутку. Як відомо, у сфері обігу відбувається лише зміна форми вартості (товарної на грошову або навпаки), а не її утворення. Вартість і додаткова вартість утворюються лише у виробництві. Отже й прибуток, як форма прояву додаткової вартості, джерелом свого виникнення не може мати сферу обігу (торгівлю).

Джерелом появи прибутку може бути лише додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Але як же вона потрапляє до руки торговельного підприємця? Насправді промисловий підприємець надає функцію реалізації товарів, створених у виробництві, торговому підприємцю, за що останній вимагає певної участі в розподілі додаткової вартості, що може привласнити виробник. Іншими словами, промисловці виділяють частину додаткової вартості торговцям за те, що вони реалізують їхні товари. Отже, в умовах автономного існування торговельного капіталу додаткова вартість розподіляється між промисловим і торговельним підприємцями. Як цей розподіл відбувається і яку частину отримує кожен з учасників цього розподілу?

Наприклад, існує промисловий капітал (Кпр.) у розмірі 450000 грош. од., з яких 360000 грош. од. - постійний капітал (З) і 90000 грош. од. - змінний (V). Норма додаткової вартості складає 100%. За цих умов вартість (W) виготовленої продукції буде складати: W = 360000з + 90000v + 90000m = 540000 грош. од. Отже, якби промисловий підприємець сам реалізовував свою продукцію, то при всіх інших незмінних умовах він міг би претендувати на прибуток у розмірі:

Однак, промисловець функцію реалізації товарів передає торговцю, який, щоб здійснити цей процес, теж робить певні затрати капіталу, наприклад, у розмірі 50000 грош. од. (Кт.). Таким чином, весь капітал, витрачений на виробництво й продаж товару, складе Кпр. + Кт. = 450000 + 50000 = 500000 грош. од. Тоді загальний прибуток буде теж перерозподілятися між промисловим і торговельним підприємцями. Причому не довільно, а по середній нормі прибутку. Середня норма прибутку буде такою:

Звідси прибутки промисловця і торговця будуть дорівнювати:

грош. од.

грош. од.

Реально такий розподіл прибутку відбувається за допомогою наступного механізму: промисловець продає свій товар торговцю за оптовими цінами, що включають витрати виробництва і його середній прибуток, тобто Wпр. = 360000з + 90000v + 81000pпр. = 531000 грош. од. Торговельний же підприємець реалізує куплену продукцію за цінами, що базуються на вартості даного товару, тобто Wт. = W = 360000c + 90000c + 90000m = 540000 грош. од. Продавши товар за таку ціну, торговельний підприємець:

а) повертає свій капітал обігу, який був виплачений промисловому підприємцю при купівлі в нього товару (531000 грош. од.);

б) отримує свою норму прибутку, як різницю між продажною ціною Wт. і купівельної Wпр.: Wт. - Wпр. = 540000 – 531000 = 9000 грош. од.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Особливості міжнародної торгівлі послугами

Поняття , види міжнародних послуг та їх класифікація. Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживання вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини. Міжнародна природа послуги проявляється, або в безпосередньо міжнародному її характері, або в різноманітних економічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов’язані з виникненням різного роду зобов’язань або перспектив щодо подальшого співробітництва різно-національних ...

Основні правила класифікації товарів

У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу. Після прийняття Декларації про незалежність України була створена Українська асоціація "СКАНА", яка розробляє стандарти, програмно-технічні засоби, впроваджує штрихове кодування. З метою ...

Знос основних засобів, його види

У ході виробничого процесу будівлі, машини й інші засоби праці поступово втрачають частину своїх корисних властивостей, інакше кажучи відбувається їхній знос. Розрізняють два види зносу основних фондів - фізичний і моральний. Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації ...