Search:

Торговельний капітал и торгівля

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу

Основу й визначальну масу торговельного капіталу складає капітал обігу. З формули руху: Г-Т-Г' видно, що ця частина торговельного капіталу, що авансується на покупку товару торговельним підприємцем, не виходить з його рук. Вона повертається після кожного продажу товарів. Однак капітал обігу повинен не тільки повернутися, а й самозрости, тобто принести прибуток. Звідки він береться?

На перший погляд, складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше, продає дорожче й звідси має свій прибуток. Насправді ж ці процеси обумовлюють лише реалізацію й присвоєння, але не виникнення торговельного прибутку. Як відомо, у сфері обігу відбувається лише зміна форми вартості (товарної на грошову або навпаки), а не її утворення. Вартість і додаткова вартість утворюються лише у виробництві. Отже й прибуток, як форма прояву додаткової вартості, джерелом свого виникнення не може мати сферу обігу (торгівлю).

Джерелом появи прибутку може бути лише додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Але як же вона потрапляє до руки торговельного підприємця? Насправді промисловий підприємець надає функцію реалізації товарів, створених у виробництві, торговому підприємцю, за що останній вимагає певної участі в розподілі додаткової вартості, що може привласнити виробник. Іншими словами, промисловці виділяють частину додаткової вартості торговцям за те, що вони реалізують їхні товари. Отже, в умовах автономного існування торговельного капіталу додаткова вартість розподіляється між промисловим і торговельним підприємцями. Як цей розподіл відбувається і яку частину отримує кожен з учасників цього розподілу?

Наприклад, існує промисловий капітал (Кпр.) у розмірі 450000 грош. од., з яких 360000 грош. од. - постійний капітал (З) і 90000 грош. од. - змінний (V). Норма додаткової вартості складає 100%. За цих умов вартість (W) виготовленої продукції буде складати: W = 360000з + 90000v + 90000m = 540000 грош. од. Отже, якби промисловий підприємець сам реалізовував свою продукцію, то при всіх інших незмінних умовах він міг би претендувати на прибуток у розмірі:

Однак, промисловець функцію реалізації товарів передає торговцю, який, щоб здійснити цей процес, теж робить певні затрати капіталу, наприклад, у розмірі 50000 грош. од. (Кт.). Таким чином, весь капітал, витрачений на виробництво й продаж товару, складе Кпр. + Кт. = 450000 + 50000 = 500000 грош. од. Тоді загальний прибуток буде теж перерозподілятися між промисловим і торговельним підприємцями. Причому не довільно, а по середній нормі прибутку. Середня норма прибутку буде такою:

Звідси прибутки промисловця і торговця будуть дорівнювати:

грош. од.

грош. од.

Реально такий розподіл прибутку відбувається за допомогою наступного механізму: промисловець продає свій товар торговцю за оптовими цінами, що включають витрати виробництва і його середній прибуток, тобто Wпр. = 360000з + 90000v + 81000pпр. = 531000 грош. од. Торговельний же підприємець реалізує куплену продукцію за цінами, що базуються на вартості даного товару, тобто Wт. = W = 360000c + 90000c + 90000m = 540000 грош. од. Продавши товар за таку ціну, торговельний підприємець:

а) повертає свій капітал обігу, який був виплачений промисловому підприємцю при купівлі в нього товару (531000 грош. од.);

б) отримує свою норму прибутку, як різницю між продажною ціною Wт. і купівельної Wпр.: Wт. - Wпр. = 540000 – 531000 = 9000 грош. од.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Фінансові регулятори ринкової економіки

РЕГУЛЯТОР - Скеровуючий певний процес, діяльність, упорядковуючий, той, що налагоджує системність, порядок. РЕГУЛЯТОРИ ЕКОНОМІЧНІ (ФІНАНСОВІ) - економічні важелі, що впливають через механізм інтересів на учасників економічних процесів, суб'єктів господарювання (ціни, податки, норми, банківські проценти, санкції тощо). Під регуляторами ринкової економіки треба розуміти способи впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на сфе­ру підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою ...

Договори ЗЕД. Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних договорів

Серед договорів зовнішньоекономічної діяльності виділяють наступні види: Договір купівлі-продажу. Серед різноманітних комерційних угод договір купівлі-продажу - один із найбільш поширених. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати товар покупцю у власність, а покупець зобов'язується сплатити оговорену ціну. В торгівлі, і особливо в міжнародній, дуже часто покупець товару знаходиться далеко. В цьому випадку порядок передачі товару покупцю стає важливим. Головні відмінності ...

Фондова біржа як елемент ринкової інфраструктури

З М І С Т Вступ 1. Поняття, суб'єкти і класифікація. 2. Основні види операцій. 3. Розвиток фондових бірж в Україні. Висновки Література Вступ Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить той факт, що сьогодні в капіталістичних країнах вартість всіх акцій і облігацій, що знаходяться в обігу, перевищує річний обсяг їх валового національного продукту. Більша частина цінних паперів ...