Search:

Трансформація телевізійного сюжету в газетний текст

Дикторський текст телесюжету як зразок професійного мовлення інформаційно-публіцистичного стилю не підлягає такому ретельному опрацюванню, як текст співрозмовника. Йдеться про те, щоб замінити те чи інше слово більш доречним, висловлювання та формулювання зробити більш чіткими і точними. Іншими словами, редагування йде в руслі підсилення інформативності, логічності, аргументованості та лаконізму висловлювань.

Дикторський текст телесюжету в газетному тексті змінює свої функціональні властивості. Тут його можливі функції (констатації, апеляції, розмірковування, переконування, коментування) у випадках переважання тексту над зображенням або їх рівнозначності стають самодостатніми без відеоряду. Головне при цьому - уникати синтаксичних побудов, розрахованих на міміко-жестове чи зображальне доповнення.

Після відповідного опрацювання текстів дикторського та співрозмовника синтаксична структура тексту газетної публікації стає більш стрункою та міцною, тоді як в тексті телесюжету вона відзначається фрагментарністю. Фрагменти тексту стають тематично і фактично однорідними. Усуваються аномальні тематичні відхилення всередині тексту. Аргументація стає стрункою та логічною. Підвищуються вимоги добору фактів - з наявних відбираються ті, що відзначаються найбільшою переконливістю та актуальністю. Тема розробляється глибше ніж у телесюжеті. У результаті текст значно втрачає в загальному обсязі, проте виграє в комунікативних якостях.

У контексті жанрових систем трансформація сюжету в газетний текст може відбуватися в рамках одного жанру, а може йти шляхом спрощення в менш складний жанр.


Література

1. Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К., 1997.
2. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. - Львів, 1974.
3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К., 1993.
4. Баранник Д.Х. та ін. Мова сучасної масово-політичної інформації. - К., 1979.
5. Светана С.В. Телевизионная речь, функции и структура. - М., 1976.
6. Багиров Е.Г, Борецкий Р.А., Юровский А.Я. Основы телевизионной журналистики. - М., 1987.
7. Юровский А.Я., Борецкий Р.А. Основы телевизионной журналистики. - М., 1966.
8. Егоров В.В. Телевидение и зритель. - М., 1977.
9. Пешковский О.М. Избранные труды. - М., 1959.
10. Минаев В.Ф. Соотношение слова и изображения в телевизионной журналистике // Вест. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. - № 2, 1969. - Вып. 2.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Історичне значення Донцовського «Вістника»

Донцовський ЛНВ («Вістник») мав величезний вплив на весь свій час. Кожний час має свій дух і свої ви­моги. У добу сумнівів і непевності діяльність Дмитра Донцова здійснювалась у річищі най­посутніших пот­реб українства. За визнанням Ми­хайла Сосновського, «ЛНВістник не був єдиним українським виданням, присвяченим питанням культури, науки, літератури й суспільно-політичного життя, але він був єдиним, що кидав нове світло на українські проблеми, по-новому підходив до ок­ремих питань і по-новому їх інтер­пре­тував. Ха­рактер, ...

Преса України в період від проголошення свободи до незалежності

Наслідки цих подій, які дотепні журналісти назвали Великою серпневою капіталістичною революцією (за аналогією з Великою жовтневою соціалістичною революцією 7 листопада 1917 р.) мали всесвітньо-історичне значення. Завершився розпад так званого “соціалістичного табору”. Із зони радянського впливу вийшли Східна Німеччина (ДДР), Польща, Угорщина, Румунія, Чехословаччина і навіть Болгарія. Розвалилася на окремі держави колишня СФРЮ - соціалістична федеративна республіка Югославія. Почався розпад СРСР. 24 серпня Україна ...

Преса Західної України

Історія становлення преси Галичини до 1 листопада 1918 р. і відразу після нього, тобто історія преси Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), і в тому числі преси Українських січових стрільців - так повно і переконливо викладено спочатку А. Животко в його “Історії української преси” мюнхенського видання та сучасним львівським вченим І. Крупським в монографії “Національно-патріотична журналістика України (Друга половина ХІХ - перша чверть ХХ ст.)”, що нема потреби повторювати тут викладений ними надзвичайно цікавий ...