Search:

Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст

Реферати » Економічні теми » Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст

План

1. Зміни в господарстві України в козацько-гетьманську добу.

2. Зародження мануфактурного виробництва та його особливості в Україні.

3. Промисловий переворот в Україні його етапи та особливості.

4. Аграрні реформи 1848, 1861, 1906-1911 років та їх соціально-економічні наслідки.

5. Індустріалізація в Україні: позитивні наслідки та проблеми.

6. Зародження та розвиток кооперативного руху.

1.В результаті національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 рр.) відбулися величезні зміни у соціально-економічному житті України. Магнати і значна частина шляхти змушені були залишити Наддніпрянщину. Відступав також державний апарат шляхетської Польщі, а на зміну йому прийшла нова влада, найвищим органом якої була Військова генеральна рада. Вона обирала гетьмана, вирішувала найважливіші господарські питання . Лівобережна Україна (гетьманщина ) об’єднала Чернігівську, Полтавську, західні райони Сумської, лівобережжя Черкаської і Київської областей.

Слобідська Україна (Харківська, східні райони Сумської, північна частина Донецької та Луганської областей, деякі райони на Воронезької, Курської та Білгородської областей Росії). Ці регіони України залишились в складі Московської держави. За правобережну Україну в ІІ половині XVII ст. Точилася боротьба між Польщею і Туреччиною. В 1686 році був підписаний трактат про вічний мир, згідно якого Галичина, Північна Київщина, Волинь залишались у складі Польщі, Поділля, Південна Київщина оголошувались нейтральною зоною, Північна Буковина залишилася у складі Молдовського князівства (васала Туреччини), Закарпатська Україна у складі Угорщини потрапила в залежність до Монархічної Австрії.

На території, підлеглій Війську Запорозькому було ліквідовано велике і середнє землеволодіння, землі перейшли у власність козацької старшини, козаків, селян, міщан, феодальне землеволодіння збереглося за православними монастирями та дрібною шляхтою. На змину великому приходить дрібне вільне землеволодіння фермерського типу, яке домінувало в козацько-гетьманський період . В Україні залишилась значна кількість української православної шляхти. Б.Хмельницький видав шляхтичам оборонні універсали, які були основою існування шляхетського землеволодіння. Займаючи вищі військово-адміністративні посади, козацька старшина розпоряджалася майном, яке залишила польська шляхта і магнати. Старшинське землеволодіння (спадкове і рангове) росло шляхом купівлі землі гетьманських надань і царських привілеїв. Національно-визвольна війна знищила панщину, домінувала індивідуально-приватна козацько-селянська власність на землю. Економічною основою розвитку України залишилося сільське господарств, а його провідною галуззю – зернове землеробство, яке базувалося на найманій робочій силі, розширювались господарства під технічні культури, особливо коноплі. Садівництво та городництво набирало товарного характеру. Тваринництво виходило за межі феодального господарства, оскільки базувалося на використанні найманої робочої сили.

Із занепадом автономії в Україні збільшується російська дворянська земле власність. Через 100 років після визвольної війни лівобережне селянство втратило земельні багатства. У 80-х роках XVIII ст. Було повторно введено кріпосне право отже в ІІ пол. XVII – XVIIIст. Земельні відносини розвивалися під впливом економіки Росії. В 1775р.Катерина ІІ зруйнувала запорозьку січ, Україна потрапила під владу царизму.

Аграрний розвиток західних і правобережних українських земель XVII – XVIIIст. характеризувався зростанням і зміцненням феодальної власності на землю, її концентрація в руках магнатів.

1663-1687 роки, коли на Україні почалася боротьба між пропольським і промосковським налаштованими групами, вважаються “руїною” економічним занепадом.

2. Національно-визвольна війна справила позитивний вплив на розвиток української промисловості, вона скасувала різні, в тому числі і цехові заборони і обмеження. Ремесло поступово перетворилося у свою вищу форму – дрібнотоварне виробництво.

Уже в першій половині XVI століття (як вважає більшість істориків) виникли початкові форми мануфактури основою її появи були селянські та міські промисли і ремесла, де не було цехових обмежень і вони виявилися найпридатнішими для технічних нововведень, нових форм організації виробництва і праці.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Міжнародне пряме та портфельне інвестування

Інвестиція – це спосіб розміщення (використання фінансових та інших економічних активів продуктивним шляхом, який забезпечує збереження або примноження вартості активів і додатковий чистий дохід (прибуток)). Міжнародні, або іноземні інвестиції – це спосіб розміщення капіталу (активів) однієї країни в іншій країні. Фактори динаміки міжнародних інвестицій полягають: у посиленні диверсифікації між рівнями економічного розвитку та його структурі в різних країнах, що впливає на темпи та структуру міжнародної ...

Підприємство, види підприємств

Підприємство- це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку. Класифікація підприємств: 1) за метою і характером діяльності: а) некомерційні п-ва невиробничої сфери (наука, освіта, медицина); б) комерційні (мають на меті отримання прибутку) 2) за формою власності майна: а) індивідуальне п-во; б) приватне п-во (має право наймати робочу ...

Експорт і імпорт

Експортна діяльність в макро- та мікроекономічному вимірах Експорт товарів – це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Умови та результати експортної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі. Обсяги експорту визначають обсяги імпорту. За відсутності інших форм співробітництва у довгостроковій перспективі, обсяги ...