Search:

Софія Василівна Ковалевська (1850—1891pp.)

Друга її праця - «Про форму кільця Сатурна» — доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця— «До теорії диферен­ціальних рівнянь у частинних по­хідних» узагальнювала відповідні дослідження самого Вейєрштрасса. До Вейерштрасса цю тему дослі­джував відомий французький мате­матик Коші. Теорема, що її довела Ковалевська, належить до класич­них, вона увійшла до математичних курсів університету під назвою «тео­рема Коші-Ковалевської”.

У 1874 р. проф. Вейєрштрасс по­ставив питання перед Геттінгенським університетом про надання С. Ковалевській заочно і без екза­менів ступеня доктора філософії. Він писав, що С. Ковалевська силь­на в усіх галузях математики і що кожна і її трьох праць може бути достатньою підставою для прису­дження їй степеня доктора наук. Математичний факультет університету розглянув ці праці і дав їм найвищу оцінку. На підставі постанови факультету рада Геттінгенського університету в липні 1871 р. ухвалила надати С.В. Ковалевській без екзамену і диспуту, заоч­но ступінь доктора філософії і найвищою відзнакою.

Того ж року Ковалевська повер­тається до Петербурга. Зайняти по­саду викладача математики у вищій школі вона не могла, бо це було жінкам категорично заборонено. Со­фія Василівна змушена була відійти на деякий час від наукової роботи. Вона поринула у літературно-публіцистичну діяльність писала для газет наукові нариси і театральні ре­цензії. У домі Ковалевських можна було зустріти таких визначних учених, як Сєченов, Менделєєв, Чебишов, письменників — Тургенєва, Достоєвського та ін.

Ковалевська показує свої матема­тичні праці Чебишову. Він дав їм високу оцінку за свіжість, глибину думок і порадив одну з них прочитати на VI з'їзді природодослідни­ків і лікарів, що мав відбутися у Петербурзі в 1879 р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптичних інтегралів” вислухали з великою увагою. Видатні вчені М.Є. Жуковський і К.А. Тимирязєв щиро радили їй працювати й далі в цій галузі, бо вона «народилася для математики».

У 1880 р. Ковалевська переїжджає в Москву і просить дозволу складати екзамени на ступінь магістра, але її прохання було відхи­лено. У 1881 р. вона виїхала у Бер­лін, а потім у Париж. Але і тет не змогла знайти місця викладача у вищій школі. Того ж 1881 р. Ко­валевська повернулася до Росії.

У серпні 1883 р. VII з’їзд приро­додослідників і лікарів, що відбув­ся її Одесі, одноголосне обрав Со­фію Василівну головою математич­ної секції. Тут було зачитано дві до­повіді - доктора філософії С.В. Ковалевської і професора Московсько­го університету Л.Є. Жуковського. Доповідь, С.В. Ковалевської „Про інтегрування диференціальних рів­нянь з частинними похідними, що визначають заломлення світла в прозорому кристалічному середови­щі» викликала великий інтерес. На­ступного, 1884 р. Софія Василівна зробила доповідь на цю саму тему на засіданні Паризької академії наук. Пізніше її було надруковано в запис­ках Паризької академії наук і Сток­гольмської академії наук. Праця була високо оцінена вченими всього світу, вона принесла авторці широ­ку популярність у наукових колах.

На VII з'їзді природодослідни­ків Софія Василівна зустрілась з професором Стокгольмського уні­верситету Міттаг-Леффлером і ді­стала запрошення зайняти посаду приват-доцента в новому Стокгольмському університеті. Ковалевська дала згоду і незабаром була запро­шена в Стокгольм офіційно.

До Стокгольма Софія Василівна приїхала в листопаді 1883 р, а з січня 1884 р. почала читати лекції про диференціальні рівняння з час­тинними похідними. У першому семестрі вона читала лекції німецькою мовою, а до початку другою семестра оволоділа шведською мовою настільки, що читала цією мо­вою лекції шведським студентам.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Притча про старого i море

На перший погляд, сюжет повісті-притчі Ернеста Хемінгуея «Старий і море» не складний. Старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Йому поталанило: він упіймав рибу, але вона настільки велика і дужа, що старому доводиться довго і тяжко змагатися, щоб перемогти її. А на зворотному шляху акули обгризли рибу, і старий приплив до берега лише з її скелетом. По­єдинок завершено. Але чи є в ньому переможець? І якщо є, то хто саме? І взагалі, про що ця повість? Про двобій людини і риби? Чи про гармонію людини і природи? ...

Джордж Вашингтон

Джордж Вашингтон стоїть у витоках американської національної історії. Він у значній мірі брав участь у всіх починаннях, що форсували перетворення тринадцяти колоній у союз суверенних республік і потім у першу сучасну федеральну державу. У Віргінії й у Континентальному конгресі він належав до тих, хто рішучим чином виступав проти англійської колоніальної політики. Як головнокомандуючий американськими військами організував і очолював військовий опір, що після восьми років війни привів до незалежності. Переконаний у ...

О.С. Пушкін в дитячій літературі

Олександр Сергійович Пушкін (1799—1837) Хоча О. С. Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед ма­лих читачів. О.С. Пушкін був вихователем юнацтва. «Є зав­жди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоухание й граціозне в усякому почутті Пушкіна»,— писав В.Г. Бєлін­ський. Поезія О. С. Пушкіна «допомагає чудовим образом виховувати в собі людину». Такого ж великого значення поезії Пушкіна надавав і М.Г. Чернишевський. Він вважав, що справжні поети, яким був і О.С. ...