Search:

Софія Василівна Ковалевська (1850—1891pp.)

Рада університету обрала С. В Ковалевську штатним орди­нарним професором. Шведські газе­ти помістили її портрети і біогра­фію. Професор Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Па­рижа, Лондона і Відня з проханням надіслати портрет і біографію С. В. Ковалевської. Наступного ро­ку в Стокгольмському університеті С. В. Ковалевській запропонували читати, крім лекцій з чистої мате­матики, курс лекцій з механіки.

Поряд з читанням лекцій в уні­верситеті Софія Василівна наполег­ливо проводила дослідження. Сві­тову славу Ковалевській принесла її фундаментальна праця «Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки». До Ковалевської над цим питанням працювали Ейлер і Лагранж. Після їх праць тільки праці Ковалевської просунули вперед розв’язання цієї задачі.

У 1888 р. Паризька академія наук оголосила третій конкурс ні кращу працю з цієї темп з видачею премії Бордена на три тисячі фран­ків. Перші два конкурси не дали очікуваних результатів, і премію ні­кому не присудили. Софія Василів­на надіслала свою роботу на кон­курс, узявши за девіз французьку приказку: «Говори, що знаєш, роби, що повинен; що буде, те й буде”. На конкурс було подано 15 праць. Спеціальна комісія Паризької академії визнала, що твір під девізом «Говори, що знаєш», відмінний, що в ньому відкрито новий випадок. Враховуючи всі наукові якості цієї праці, комісія ухвалила присудити авторові твору збільшену премію: замість трьох тисяч — п'ять тисяч франків. Ця праця була надруко­вана в наукових записках Паризь­кої академії наук за 1889 р.

Повернувшись у Стокгольм, Со­фія Василівна з властивою їй наполегливістю знову взялася за до­слідження і написала ще дві праці про рух тіла навколо нерухомої точ­ки, за які Стокгольмська академія наук видала їй премію 1500 крон.

Але слава, блискучі успіхи в на­уці, вечори і прийоми, що влашто­вувались на її честь, не могли за­глушити в Ковалевської бажання жити і працювати на рідній землі. Вона робить останню спробу: у квітні 1889 р. виїздить у Росію з на­дією, що її оберуть членом Петер­бурзької Академії наук. Зустріли її н Петербурзі сердечне, з радістю. Група визначних учених щиро під­гримувала наміри Ковалевської і намагалася допомогти їй. У листо­паді 1889 р. за пропозицією акаде­міків Чебишова, їм ненецького і Буняковського її було обрано почес­ним членом-кореспондентом Петер­бурзької Академії наук, проте це обрання не давало їй ніяких прав щодо роботи в Росії.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Проблема молодої людини у суспільстві (за твором Стендаля “ Червоне і чорне “)

Назва роману підкреслює основні риси в характері Жюльєна Сореля – головного героя твору. Оточений ворожими йому людьми ,він кидає виклик долі. Відстоюючи права своєї особистості , він змушений мобілізувати всі засоби на боротьбу з навколишнім світом. Жюльєн Сорель – виходець із селянського середовища. Це визначає соціальне звучання роману. Жюльєн Сорель, різночинець, плебей, хоче зайняти місце у суспільстві, на яке він не має права за своїм походженням . Жюльєн сам добре визначає зміст цієї боротьби в сцені на суді, коли ...

Притча про старого i море

На перший погляд, сюжет повісті-притчі Ернеста Хемінгуея «Старий і море» не складний. Старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Йому поталанило: він упіймав рибу, але вона настільки велика і дужа, що старому доводиться довго і тяжко змагатися, щоб перемогти її. А на зворотному шляху акули обгризли рибу, і старий приплив до берега лише з її скелетом. По­єдинок завершено. Але чи є в ньому переможець? І якщо є, то хто саме? І взагалі, про що ця повість? Про двобій людини і риби? Чи про гармонію людини і природи? ...

Джордж Вашингтон

Джордж Вашингтон стоїть у витоках американської національної історії. Він у значній мірі брав участь у всіх починаннях, що форсували перетворення тринадцяти колоній у союз суверенних республік і потім у першу сучасну федеральну державу. У Віргінії й у Континентальному конгресі він належав до тих, хто рішучим чином виступав проти англійської колоніальної політики. Як головнокомандуючий американськими військами організував і очолював військовий опір, що після восьми років війни привів до незалежності. Переконаний у ...