Search:

Екологічне виховання учнів на уроках біології

Пізнання істинного Світу здійснюється на­самперед чуттєвим, емоційним шляхом, тобто у формі одкровення, осягання, несподіваного роз­криття істини. Це досягається не шляхом логіч­них міркувань, а як відчуття гарячого, холодного чи мокрого, тобто несвідомо (підсвідомо).

Підсвідоме забезпечує світосприймання, а свідоме — світорозуміння. І якщо людина по­збавлена здатності відчувати світ, то вона не може зрозуміти його біль, і не бачить потреби в зміні свого ставлення до нього. Неправильний світо­гляд породжує неправильний характер, а він — неправильні вчинки, які, у свою чергу, призво­дять до екологічних проблем, хвороб та нещасть. Відтак освіта може себе реалізувати як така лише тоді, коли вона навчатиме не лише технологіям, які підкоряють істинний Світ людині, а й відчуттю та розумінню цього світу.

Тому першим і найважливішим стратегічним завданням екологічної освіти і виховання слід вважати формування побожного ставлення до всього живого.

Друге стратегічне завдання — пізнання природи, існування якої не залежить від людської свідомості. Бо саме це пізнання створює всі необхідні перед­умови для глобального (біосферного) мислення й екологічно обґрунтованих локальних дій, відповід­но до конкретного природного середовища, де відбу­ваються дії. Воно також забезпечить глибоке розу­міння якості середовища, яка визначається не тех­нічними рішеннями, а якістю тієї роботи, яку ви­конують природні об'єкти (різноманітні форми жит­тя), збереження і збільшення яких слід вважати найважливішим завданням локальних дій.

Виконання цих завдань передбачає досягнен­ня трьох цілей.

Ціль перша. Формування екологічного світо­гляду. Перешкодою на цьому шляху є помилко­ве уявлення, що це — завдання філософів. По­милка випливає з нерозуміння того, ніби філо­софська думка як гуманітарна у змозі творити світорозуміння лише того світу, який творить (створює) людина. Однак світ, створивши люди­ну, може бути осмислений винятково з позицій біосферного мислення.

Ціль друга. Утвердження у свідомості учнів думки, що життя може існувати винятково у формі цілого, а не частин.

Ціль третя. Освіта має здійснюватися у рамках раціонального природокористування. Ціль дося­гається в процесі переосмислення всього, накопи­ченого наукою. А переоцінювання цінностей дасть змогу перейти від світосприймання і світопідкорення до світорозуміння, що означає здатність мис­лити в рамках уявлень про істинний світ.

Пропонуємо такий підхід до екологічної осві­ти і виховання в середній школі, який гармоній­но поєднуватиме природничо-наукові предмети з гуманітарними. Основою цього підходу має стати біологія.

Людина, яка приходить у цей світ, спочатку сприймає його як єдине ціле і лише потім почи­нає поділяти його на окремі частини. Цей процес повторюється і в освіті. Ще в дошкільних уста­новах колись єдиний (цілісний) світ, що оточує дитину, починає поділятися на складові, а потім цей процес продовжується в школі. У результаті дитина виходить зі школи зі знаннями матема­тики, фізики, хімії, біології, мови тощо, які у свідомості, на жаль, ніяк не пов'язані між собою (не утворюють цілого) і не формують цілісну картину природи. Екологічна освіта має будува­тися за принципом спіралі, коли на кожному на­ступному витку відбувається узагальнення попе­реднього. Тому вона має починатися у почат­ковій школі і закінчуватися у 12 класі.

Пропонуємо триетапне викладання екології з таким розподілом питань за класами.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Предмет і завдання методики початкового навчання математики

Методика викладання математики—педагогічна наука про мету, зміст, методи, форми і засоби передачі учням математичних знань, про виховання в процесі навчання. Початкова школа — перша ланка середньої загальноосвітньої школи. Вимоги, що стоять перед школою в цілому, визначають ос­новні напрямки роботи її початкової ланки, а отже, і навчальний план. Математика — один з обов'язкових предметів початкових кла­сів. І це не випадково. Визнання математики обов'язковим навчаль­ним предметом загальноосвітньої ніколи ...

Різнокольорові вірші. А.М’ястківський Веселочка. Е. Горева Кольоровий віршик. Т.Коломієць Подарунок

ТЕМА. Різнокольорові вірші. А.М’ястківський "Веселочка". Е. Горева “Кольоровий віршик”. Т.Коломієць "Подарунок". МЕТА. Навчити учнів правильно і виразно читати вірші, обґрунто­вувати свої міркування; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього світу, мови; виховувати любов до приро­ди. ОБЛАДНАННЯ. Сигнальні картки кольорів, таблиці, малюнки, ТЗН. ХІД УРОКУ І. Організація класу до уроку. - Добрий день! - кажу, діти, я вам. Доброго здоров’я бажаю гостям, запрошуючи всіх вас на урок читання. Звати мене ...

Елементи з досвіду роботи вчителя географії

Суть досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі: відбору навчальної інформації; застосування проблемного навчання; робота із словниками, довідниками, енциклопедіями; підвищення інтересу дітей до теоретичних знань; встановлення причинно-наслідкових зв’язків проведення нестандартних занять: “уроків-ярмарок”, “уроків-подорожей”, “екологічного та політичного прогнозів”, “круглих столів” та ін. використання новітніх технологій навчання. Психологи ...