Search:

У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи

Сонце в 109 разів більше Землі по діаметру і приблизно в 333000 разів масивніше Землі. Маса всіх планет складає усього лише близько 0,1% від маси Сонця, тому воно силою свого притягання керує рухом усіх членів Сонячної системи.

Відмінні риси планет земної групи від планет-гігантів.

Порівняльна таблиця основних показників

планет земної групи і планет-гігантів:

Показник

Група планет

 

Планети земної групи

Планети-гіганти

 Маса.

Від 3,3 1023 кг (Меркурій) до 5,976 1024 кг (Земля).

Від 8,7 1025 кг (Уран) до 1,9 1027 кг (Юпітер).

 Розмір (екваторіальний діаметр).

Від 4880 км (Меркурій) до 12756 км (Земля).

Від 49500 км (Нептун) до 143 000 км (Юпітер).

Щільність.

Щільність планет земної групи близька до земного: 12,5 103 кг/м3 (у 5,5 разів більше щільності води).

У планет-гігантів дуже маленька щільність (щільність Сатурна менше щільності води).

Хімічний склад.

На прикладі Землі: Fe (34,6%), O2 (29,5%), Si (15,2%), Mg (12,7%).

В основному вони складаються з газів:

H2 (,велика частина), CH4, NH3.

Наявність атмосфери.

У планет земної групи є атмосфера (більш виряджена, чим у планет-гігантів).

У всіх планет-гігантів велика атмосфера.

Наявність твердої поверхні.

Усі планети земної групи мають тверду поверхню.

Не мають твердої поверхні.

Кількість супутників.

У планет земної групи мало чи супутників їх узагалі немає: Земля – 1, Марс – 2, Меркурій – ні, Венера – немає.

У планет-гігантів велике в супутників: Юпітер – 14, Сатурн – 15, Уран – 5, Нептун – 2.

Наявність кілець.

Кільця відсутні.

У планет-гігантів є кільця.

Швидкість звертання навколо власної осі.

Обертання навколо своєї осі повільне (у порівнянні з планетами-гігантами).

Обертання навколо своєї осі швидке (у порівнянні з планетами земної групи).

Меркурій, Венера, Земля і Марс відрізняються від планет-гігантів меншими розмірами, меншою масою, більшою щільністю, більш повільним обертанням, набагато більш розрідженими атмосферами (на Меркурії атмосфера практично отсутствует, тому його денна півкуля сильна розжарюється; усі планети-гіганти оточені могутніми протяжними атмосферами), малим числом чи супутників відсутністю їх.

 Оскільки планети-гіганти знаходяться далеко від Сонця, їхня температура (принаймні, над їх хмарами) дуже низка: на Юпітері – 145 С, на Сатурні – 180 С, на Урані і Нептуні ще нижче. А температура в планет земної групи значно вище (на Венері до плюс 500 С). Мала середня щільність планет-гігантів може порозуміються тим, що вона виходить розподілом маси на видимий обсяг, а обсяг ми оцінюємо по непрозорому шарі великої атмосфери. Мала щільність і достаток водню відрізняють планети-гігантів від інших планет.  

Список використаної літератури:

Б.А. Воронцов- Вельяминов “АСТРОНОМІЯ 11”. Москва, “ОСВІТА” 1989 р.

Енциклопедія (перший тім) “Наука і всесвіт”. За редакцією А.Д. Суханова і Г.С. Хромова. Москва, “СВІТ” 1983 р.                 

Радянський енциклопедичний словник. М

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи

Сонячна система – система небесних тіл, що складається із Сонця, 9 великих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет (астероїдів), безлічі комет, дрібних метеорних тіл і міжпланетного газу і пилу. Все в сонячній системі визначається Сонцем, що є найбільш масивним тілом і єдине, яке володіє власним світінням. Сонце – звичайна зірка головної послідовності з абсолютною зоряною величиною +5. Його обсяг у мільйон разів перевищує обсяг Землі, однак у порівнянні з ...

Як людина пізнає Всесвіт

Науковий стиль мислення і науковий підхід до ви­вчення явищ природи. Кожна епоха в розвитку приро­дознавства характеризується певним підходом до ви­вчення й розуміння природних явищ, певним стилем наукового мислення. Так, наприклад, в епоху панування класичної фізи­ки, яка досягла найбільшого розквіту на кінець XIX сто­річчя, цей підхід характеризувався прагненням звести всю різноманітність світових процесів і явищ до меха­нічного руху, до суто механічних закономірностей. Уче­ні тієї епохи були глибоко переконані в тому, що ...

Проблеми пізнання Всесвіту

Проблема формування структури Всесвіту, похо­дження галактик, зір і планет, зокрема і Землі, нале­жить до числа найфундаментальніших проблем сучас­ного природознавства. Дослідження цих проблем має не тільки величезне наукове, а й велике світоглядне значення. Воно сприяє з'ясуванню місця людини і людства у світобудові, вза­ємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникнен­ням життя, озброює науку новими переконливими аргументами проти релігійних уявлень про світ. Як ми не раз відзначали, основним питанням філо­софії є ...