Search:

Вибори та їх роль в політичному житті

Реферати » Політологія » Вибори та їх роль в політичному житті

План.

Вступ.

Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції.

Передвиборча і виборча компанії.

Електоральна поведінка громадян.

Вибори народних депутатів України.

Демократичні вибори.

Вибори президента України.


Вступ.

Питання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному житті. До цього питання звертаються багато вчених, політиків і намагаються вияснити проблеми, які були і є на сьогоднішній час актуальними. Такими питаннями займаються:

1) Олександр Нельма, який у своїй статті: Вибори, як індикатор і чинник національної інтеграції (Теорія етносу. Курс лекцій. – Київ, 1997, // Нова політика №6 (26), 1999), дає відповідь на багато питань, які його хвилювали його в першу чергу, і які не можуть залишитися байдужими для всього суспільства. Це питання щодо основних концептуальних засад виборчого процесу в Україні, національної інтеграції, громадськості виборів, президентських виборів. Дає відповідь на питання не тільки хто був обраний Президентом України, але й з‘ясовує ті обставини, де хто і як його обрав. Тобто у його монографії викладені більш детальні й широкі погляди на етнічні та націотворчі процеси.

2) Процьків М. // Молода нація. – 1999. - №10. Вибір, вибори та політична комунікація // Політика, політичні науки. – 1999. - №9, Київ.

Об‘єктом статті є передвиборча кампанія як форма політичної комунікації.

3) Дзюба Н.// Маркетинг и реклама. – 1999. - №1(29). Передвиборча компанія: з чого почати?// Політика політичні науки. - №4. – Київ - 1999.

4) Хома НЕ.М. // Наук. зап. Укр. акад. друкарства – 1999. – вип., Мотивація електоральної поведінки громадян, // Політика, Політичні науки. - №8, - Київ, 1999.

Він розкриває питання дослідження мотивації поведінки особи у виборчому процесі, а також завдання мотивації голосування виборців та певних кандидатів.

5) Вілена І. // Наук. вісн. Укр. Фін. – екон. ін-ту – 1998. - №2(3)

До питання про умови ефективності демократичних виборів, // Політика, Політичні науки. - №3, - Київ, 1999.

6) Ващенко К. // Вісн. Терноп. Держ. Техн. Ун-ту. – 1998. – Т3, чис.2. Технології організації та проведення демократичних виборів: світ і Україна.

7) Хініч М., Хіменко В., Оре щук П. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - №2. Просторовий аналіз парламенських виборів 1998 року в Україні. // Політика. Політичні науки. - №10, - Київ, 1999.

Мета статті – переконати в доцільності широко застосованої методики аналізу електоральних процесів, цінність якої полягає в тому, що вона безпосередньо спирається на теоретичну парадигму дослідження виборів – просторову модель голосування.


Основними концептуальними засадами виборчого права в Україні, що викладені в Конституції нашої держави, є:

його загальність, поширення на всіх без винятку громадян України, які мають право голосу;

його рівність, передбачення однаковості застосування до всіх виборців і будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження прав громадян України забороняються;

прямота його дії, тобто не може проголосувати замість громадянина;

його таємність.

Перелічені засади стосуються здебільшого реалізації активного виборчого права, тобто права обрати. Однак під час надзвичайно обраної кампанії точиться за найефективнішу реалізацію й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним. Викладені концептуальні засади мають забезпечити здійснення прямого народовладдя і є виключно гуманними й демократичними, але на практиці забезпечити дію бездоганних механізмів та їх реалізації дуже важко отож Олександр Нельма зазначає: “Ми маємо намір протягнути вплив виборі в на будь-яке суспільне життя, на будь-які соціальні процеси, і маємо зважати на існування зазначеної відстані і робити висновки, виходячи з реалій життя[1]”

Вибори є не тільки формою прямого народовладдя. Вони є відокремленими людьми кращими поміж себе, виділенням еліт. Вибори є національними процесом, що формуються політичне ядро нації та визначає політичного лідера нації. Таким чином виори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно, й самі певним чином вибори постають як не тільки індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи його. Найбільш показовими у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента України. Що ж до місцевих виборів, то вони радше пов‘язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядування.

Передвиборчою кампанією, як формою політичної комунікації, можна представити у вигляді схеми, яка складається з чотирьох комунікативних активів:

створення політичної партії, генерація та формування ідей у вигляді програми, заяв, звернень;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Влада як соціальний феномен

План 1. Влада як системоутворюючий чинник політичної системи. 2. Основні концепції політичної влади. 3. Форми та механізм політичної влади. 4. Поняття легітимності та принцип поділу влади. 1. Влада як системоутворюючий чинник політичної системи Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економіч­ний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наяв­ні будь-які стійкі об'єднання людей, тісно пов'язана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження ...

Історія української державності

З кінця IX ст. Руська земля стала центром, політичним і територіальним ядром утворення єдиної держави східних слов’ян, що закріпила за собою назву Русь. У процесі формування класового суспільства східні слов’яни перейшли від первіснообщинного ладу до феодального, обминувши рабовласницький. Утворення Київської держави супроводжувалось формуванням феодального права. Уже з X ст. з’являється князівське законодавство. Особливе значення мають статути князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, які внесли важливі нововведення ...

Британський парламент

Британський парламент — один з найстарших парламентів світу (часто його називають “праматір'ю” — точніше було б говорити “прабатьком” — парламентів). Він виник наприкінці XIII століття і з тих пір продовжує функціонувати без перерв протягом усієї політичної історії країни. Тривалий еволюційний шлях обумовив характерну для вищого представницького органа країни наступність. Британський парламент — дивний приклад сполучення старих і нових форм, їхніх нашарувань, співіснування. Ця особливість знаходить висвітлення в ...