Search:

Державне програмно-цільове планування

Зведений розділ програми включає: основні показники про­грами; перелік основних заходів програми; ресурсне забезпечен­ня заходів програми.

Перелік основних показників програми обумовлений характе­ром та специфікою проблем і цілей. Він може включати показни­ки, які відображають: обсяги виробництва продукції (робіт, по­слуг); уведення в дію виробничих потужностей, основних фондів та об'єктів виробничого й невиробничого призначення; приріст запасів корисних копалин; характеристику структурних зрушень в економіці; зростання рівня життя населення і т. д. Основні по­казники програми розробляються як в цілому на весь життєвий Цикл програми, так і в розрізі окремих цільових рівнів.

Перелік основних заходів програми розробляється в календар­ному та відомчому розрізах. Програмний захід — це структурно визначена послідовність комплексу робіт (дій), які Ведуть до розв'язання конкретного завдання або досягнення підцілі (цілі) програми. План заходів має висвітлювати хто, що саме та в які строки повинен зробити, щоб розв'язати певне завдання. Форму­вання завдань на здійснення робіт відомствам-виконавцям по­винно ґрунтуватися на альтернативних засадах.

Реальність заходів програми значною мірою залежить від ре­сурсного забезпечення. Діагностика проблеми передбачає необ­хідність визначення ресурсних обмежень. Обмеження (неадек­ватність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів; брак технологій і т. п.) варіюються залежно від характеру й специ­фіки проблеми. Для обґрунтування заходів ЦКП розробляють­ся баланси тих ресурсів, які використовуються під час реаліза­ції програми.

Складовою частиною програми є організаційно-економічний механізм управління процесом реалізації програми. Організа­ційно-економічний механізм передбачає створення спрямова­ної на реалізацію передбачених програмою заходів системи правових, адміністративних і економічних регуляторів. Слід зазначити, що рамки існуючих законів в економічній сфері можуть стати своєрідними обмеженнями щодо застосування адміністративних та економічних методів регулювання. Тому проекти національних програм повинні містити перелік пропо­зицій стосовно зміни законодавства з питань надання податко­вих, кредитних, цінових, амортизаційних, митних та інших пільг з метою заохочування й стимулювання виконавців цільо­вих комплексних програм.

Основним елементом організаційно-економічного механізму реалізації завдань програм є механізм державних замовлень. Державний контракт є основним документом, який урегульовує економічні, правові й організаційні відносини між державним замовником і виконавцем. У контрактах мають бути зазначені вимоги щодо обсягів, номенклатури та якості продукції (робіт, послуг), а також чітко визначені строки поставок продукції (ви­конання робіт, надання послуг) конкретним споживачам.

Етап розробки проекту ЦКП завершується передачею його за­мовнику для затвердження та прийняття рішення про початок ре­алізації програми.

4. Затвердження програми здійснює державний орган — за­мовник ЦКП.

5. Реалізація програми.

Цей етап складається з двох основних стадій: укладання дер­жавних контрактів та виконання комплексів робіт.

Укладання державних контрактів здійснює державний ор­ган, який несе відповідальність за виконання певних заходів, передбачених програмою. Він повинен здійснити, виходячи з державних інтересів, вибір виконавців державного замовлення способом конкурсного відбору. З метою відбору найліпшого з потенційних виконавців державного контракту кожного з них треба «оцінити» за допомогою відповідних критеріїв. Такими критеріями можуть бути, наприклад: реальні можливості пре­тендентів виконати завдання; якісні характеристики продукції (робіт, послуг) підприємств-претендентів; обсяги ресурсів, не­обхідних виконавцям для досягнення певного соціально-економічного результату і т. п.

На стадії виконання комплексів робіт відбувається виробницт­во продукції (виконання робіт, надання послуг) згідно із завдан­нями, що їх передбачено державними контрактами.

6. Звіт про виконання програми.

Звіт про виконання ЦКП є складовою частиною контролю.

Контроль за реалізацією заходів ЦКП

Контроль — це процес забезпечення досягнення цілей програми. Метою контролю є сприяння тому, щоб фактичні результати якомога більше відповідали завданням (ці­лям) програми. За часом здійснення виділяють запобіжний, поточ­ний і завершальний види контролю (рис. 2.).

Запобіжний контроль здійснюється ще до фактичного початку робіт. Основними засобами запобіжного контролю є реалізація певних правил процедур і способу поведінки учасників програм­ного процесу. Його завдання полягають у тому, щоб чітко вста­новити цілі та функції замовників і виконавців ЦКП, забезпечити виконання завдань трудовими, матеріальними й фінансовими ре­сурсами.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Санітарно-харчове законодавство і організація санітарно-харчового нагляду

Кабінет Міністрів України 29 травня 1992 року схвалив Концепцію з питань національної стандартизації, метрології і сертифікації, прийняв Декрет від 10 травня 1993 року "Про стандартизацію і сертифікацію". В Україні створено Державний комітет стандартизації, метрології і сертифікації — Держстандарт України, Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації, інформатики, а також обласні центри стандартизації, метрології і сертифікації. Держстандартом України спочатку було розроблено п'ять ...

Державний фінансовий контроль

ЗМІСТ Вступ .3 Предмет і метод державного фінансового контролю 5 Методика проведення документального та фактичного контролю 7 Узагальнення наслідків перевірки бюджетних установ та суб'єктів підприємницької діяльноті .11 Список використаної літератури 14 Вступ Своєрідність державних фінансів перехідного періоду їх глибока внутрішня суперечливість, незавершеність процесів переходу від економіки одного типу до економіки зовсім іншого типу найрельєфніше проявляються у фінансовому контролі. Це ...

Державна контрольно – ревезійна служба в Україні

У січні 1993р. було прийнято Закон України “Про державну контрольно-ревезійну службу в Україні”, яким визначено її статус, функції та правові засади діяльності. Державна контрольно-ревезійна служба складається з Головного контрольно-ревезійного управління України, контрольно-ревезійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києва та Севастополі, контрольно-ревезійних підрозділів (відділі, груп) в райнах, містах і райнах у містах. Головним завданням державної контрольно-ревезійної служби є здійснення ...