Search:

Держава і право ЗУНР

4 січня 1919 року УН Рада прийняла декілька важливих зако­нів. Одним з них вирішено утворити Президію УН Ради у складі Президента (голови) Ради і чотирьох його заступників. Президент скликав УН Раду і проводив її засідання. В законі було також записано, що Рада обирає двох секретарів і одного заступника секретаря для ведення організаційного забезпечення УНРади

Згідно цього закону Президентом УН Ради було знову обрано Є.Петрушевича, його заступниками Льва Бачинського, Омеляна Поповича, Семена Вітика і Андрія Шмигельського. Секретарями — Степана Витвицького і Осипа Устіяновича. Заступником сек­ретаря — Степана Сілецького.

Крім того на засіданні УН Ради було утворено ,так званий,Виділ УН Ради, який складався з Прези­дента (голови Ради) і дев'яти членів та виконував функції колегі­ального глави держави, що мав права:

§ призначати членів уряду;

§ приймати їх відставку і відкликати їх;

§ оголошувати на пропозицію Державного Секретаріату судів- ництва амністії;

§ затверджувати (підписувати) і публікувати закони.

Виділ мав діяти під час функціонування УН Ради, до обрання нового парламенту. Рішення Виділу прийма­лися більшістю голосів, а у випадку їх рівності переважав голос Президента.

Виділ складався з: Президента Євгена Петрушевича; Льва Бачинського, Семена Вітика , Антіна Горбачевського , Григоря Дувірака , Михайла Новаківського, Теофілія Окуневського, Омеляна Поповича, Андря Шмигельського, Степана Брика[9].

У березні 1919р. УН Рада прийняла закон про скликання Сейму Західноукраїнської Республіки, а 14 квітня — виборчий закон, яким утворювався однопалатний Сейм. Сейм складався з послів, вибраних на підставі виборчого закону. Вибори призначав Виділ УН Ради

Новий Сейм мав складатися з 226 послів. Згідно з національним складом населення краю належало обрати 160 українців, 33 поля­ки, 27 жидів і 6 німців. З цією метою територію держави було поділено на 12 українських виборчих округів, 5 польських і жи­дівських, 1 німецький .

Сейм мав бути скликаний через два тижні після виборів, у червні 1919 р. Проте розвиток військових подій унеможливив як його скликання, так і проведення самих виборів.

Всі адміністративні органи на території ЗУНР підпорядковувались Державному Секретаріату, який був найвищим органом вико­навчої влади в державі.

Організація місцевого апарату державної влади і управ­ління в цілому проходила чітко та організовано. Після виборів громад­ських, містечкових і міських комісарів у деяких повітах почали проводитись їхні наради .Місцевим представником і основним органом державної адміні­страції став повітовий комісар, яких призначав і звільняв державний секретар внутрішніх справ. У підпорядкуванні повітових комісарів були повітові військові коменданти і коменданти жандармерії.

Що торкається місцевого самоврядування, то у сільських громадах і містах та містечках населенням були обрані громадські і міські комісари та їх дорадчі органи, для яких вищою інстанцією були повітові комісари .

Для охорони громадського порядку у ряді повітів діяла жандармерія, що залишалась з імперських часів, але з неї усунено всіх анти народних службовців. Інші, якщо присягнули на вірність україн­ському народові і державі, могли і надалі виконувати свої правоо­хоронні функції (8). Але не всюди було так. У деяких повітах жандармерію розпушено повністю, а замість неї створено народну міліцію (наприклад, в Бережанському, Долинському) (9). У ще інших — збережено жандармерію, але крім неї створено ще й народну міліцію. В Радехівському повіті, наприклад, створено народну міліцію у кількості 860 чол., і жандармерію — 25 чол. [10]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Господарське право (Шпори)

48. Порядок звiльnеnnя з роботи. Для звiльнення працiвника з роботи законодавство про працю встановлюе певний порядок, як ий залежить вiд пiдстав припинення трудового договору.Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу зазвичай потребуе попередньої згоди профспiлкового органу первинної профспiокової ор­ганiзацiї, членом якої є працiвник. Порядок надання такої згоди профспiлковим органом визначений Законом України «Про професiйнi спiлки, їх права та гарантії дiяльностi» ...

Договір перевезення

Міністерство освіти і науки України План стор. Вступ…………………………………………………………………………………3 1. Поняття договору, класифікація...........................................................................4 2. Договір перевезення вантажу, багажу, пасажирів, пошти…………………….7 2.1. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів…..9 2.2. Виконання договорів про перевезення вантажів………………………….13 2.3. Відповідальність сторін за перевезення вантажів…………………………17 3. Договір чартеру ...

Речове право

Possessio(володіння). Римське речове право мало три правових інститути: possessio(володіння), право власності, права на чужі речі. Найголовнішим з них було право власності, Але першим сформувався інститут фактичного володіння. Тому саме з нього доцільно почати розгляд регулювання відносин щодо речей. Поняття і види володіння. У римському праві поняття володіння мало подвійне значення: 1)самостійний правовий інститут, не залежний від права власності; 2)одна з правоможностей власника. У першому значенні мають на увазі саме ...