Search:

Держава і право ЗУНР

Розділ 3.” Судові та правоохоронні органи”

В Західноукраїнській Народній Республіці було приділено особливу увагу створенню судової системи держави. За основу організації судової системи була взята попередня – австроугорська. "Устрій судів та виконування самого судочинства ,побіч тих перемін, які були безумовно потрібні, не улягло у нас майже ніяким змінам, тим більше, що й обсада судейських посад не стрічалася з більши­ми трудностями з огляду на доволі велике число суддів-українців. На перший план висунулася потреба змінити старі закони, як мали на цілі охорону австрійської держави". Так, оцінював створення судової системи один з очевидців тих подій М.Чубатий.[11]

Виходячи з цьо­го, усіх попередніх суддів, які не скомпрометували себе антина­родною, антиукраїнською діяльністю і які зобов'язались служити українському народові та державі і склали про це відповідну при­сягу, власті ЗУНР залишили на своїх місцях

Розпорядженням Державного Секретаріату судівництва на території ЗУНР було створено 12-ть судових округів і 130-ть судових повітів.

Розпорядження передбачалось створення таких округів з такою чисельністю повітів:

§ Бережанський (9 судових повітів)

§ Золочівський (11 судових повітів)

§ Коломийський (11 судових повітів)

§ Самбірський (10 судових повітів)

§ Стрийський (9 судових повітів)

§ Станіславівський (14 судових повітів)

§ Перемишльський (10 судових повітів)

§ Тернопільський (8 судових повітів)

§ Чортківський (8 судових повітів)

§ Львівський (17 судових повітів)

§ Буковина (9 судових повітів)

§ Сянік (14 судових повітів) [12]

При утворенні нової системи судочинства власті ЗУНР неухильно проводили лінію на охорону інтересів і прав національних мен­шин.

Крім того, на пропозицію Державного Секрета­ріату судівництва УН Рада 11 лютого прийняла закон "Про скорочення підготовляючої судівської служби", яку необхід­но було проходити після закінчення юридичного факультету, тобто стажування на посаді судді. Раніше воно тривало З роки, а цим законом було скорочено до 2-х років.

У лютому 1919 року Державний Секретаріат Судівництва розмежував компетенцію повіто­вих та окружних судів в цивільному судочинстві . Ці суди повинні були розглядати тільки цивільні справи. А для розгляду кримінальних справ згідно з законом УН Ради від 11 лютого 1919 р. були створені в повітах трибунали 1-ї інстанції . Суддів цих трибуналів призначав Державний Секретаріат Судівництва, затверджувала УН Рада або її Виділ.Трибунали і інстанції діяли у складі:

1) одноособового судді, якщо покарання за скоєне правопорушення не перевищувало 1 року в'язниці і грошова кара — незалежно від розміру;

2) у всіх інших випадках трибунал діяв у складі 3-х суддів.

Діяльність суду присяжних у зв’язку з воєнним станом тимчасово була припинена на 1 рік.

Вищою (другою інстанцією) по цивільних і кримінальних справах, згідно закону У Н Ради від 15лютого 1919р., стали Вищий суд у Львові , а третьою, найвищою інстанцією — Найвищий дер­жавний суд . В той же час цей закон передбачав, що за надзвичайних військових обставин, спричинених війною, функції другої і третьої інстанцій належали , відповідно: 1.Окремому судовому Сенату II-ї інстанції

2.Окремому судовому Сенату ІІІ-Ї інстанції.

Згідно розпорядження Секретаріату від 8 березня Сенати були утворені при окружному суді в м.Станиславові .

Членів і голів сенатів призначав Державний секретар судівниц­тва, затверджувала УН Рада або її Виділ.

Одночасно була утворена Західноукраїнська державна прокуратура, яка виконувала функції звинувачення. Оскільки на той час старі кадри прокуратури складались в основному з поляків та австрійців. які скомпрометували себе, то прокуратуру прийшлось створювати з початку. Називалась вона "Державна прокураторія", а її найвища інстанція — "Вища Державна прокураторія" яку очолив Генеральний державний прокурор. До речі слід зазначити, що на цю посаду так і не було нікого призна­чено .Передбачалось, що прокуратура буде утворюватись в судових округах і пові­тах. Призначати прокурорів за поданням Генерального державно­го прокурора повинен був Державний Секретаріат судівництва . Таким чином передбачалось, що прокуратура буде входити в систему судочинства

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Державна влада

План роботи Вступ 1. Поняття і різновиди влади. Ознаки державної влади. 2. Структура державної влади. 3. Форми здійснення влади. 4. Роль держави у здійсненні державної влади. 5. Владовідносини в сфері діяльності ОВС і механізм її здійснення. Вступ. У політиці, як відомо, центральне місце посідає проблема влади. Але, на жаль, наука про владу (або кратологія, як її йменує відомий політолог, доктор філософських наук В. Ф. Халіпов), досі не дістала належної розробки ні у вітчизняній, ні у світовій на уці. У своїй новій ...

Керівні органи та їх повноваження

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України Рада Національного банку здійснює такі повноваження: 1) відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики; 2) здійснює аналіз впливу ...

Субєкти адміністративного права

Зміст. 1.Введення. 2.Поняття суб'єктів адміністративного права: а) суб'єкти права в сфері соціального управління; б) суб'єктивні адміністративно-правові зобов'язання. 3.Громадянин як суб'єкт адміністративного права: а) статус громадянина в адміністративно-правовій сфері; б) суб'єкти адміністративного права в процесі; в) права виконавців зв'язку; г) закон « Про утворення » 4.Індивідуальні суб'єкти адміністративного права: а) адміністративна правосуб'єктність індивідуальних суб'єктів; б) ...