Search:

Охорона водних ресурсів

Реферати » Екологія » Охорона водних ресурсів

Зміст

1. Проблеми пов’язані із місцевим стоком.

2. Охорона підземних вод та малих річок.

3. Вирішення проблем охорони водних ресурсів.

Висновки.

Список використаної літератури.

1.Проблеми пов’язані із місцевим стоком.

Основним джерелом водних ресурсів у країні є місцевий стік і лише незначна частка транзитного стоку. 60% ресурсів річкового стоку України розміщено у басейні р. Дунай, де потреба у воді становить 5% загальнодержавного обсягу. Балансові запаси місцевого стоку України сягають в середньому 52,4 км3. Водозабезпеченість за сумарним річковим стоком становить 4,12 тис. м3 на 1 особу, за місцевим стоком - 1,0 тис. м3 на 1 особу. Водозабезпече ність місцевим стоком на 1 км2 - 87 тис. м3/рік. Балансові прогнозні ресурси підземних вод оцінені в розмірі 21 км3/рік (або 57 млн м3/добу), на 1 особу припадає 0,41 тис. м3. Експлуату ється понад 110 тис. свердловин, вода з яких використовується в основному на питні та побутові потреби. Відновлювані ресурси підземних вод становлять 14 км3, а невідновлювані (тобто не зв'язані з поверхневим стоком, а тому додаткові) - 7 км3.

Дуже важливою є проблема охорони та раціонального використан-ня водних ресурсів у зв'язку з проведенням великомасштабних осу-шувальних робіт у Поліській низовині. Ця унікальна понижена рівнина з великою кількістю атмосферних опадів, які акумулюються на торфоболотних грунтах, болотних масивах, є джерелом живлення густої -мережі великих, середніх та малих річок. На території низовини формується стік таких річок, як Дніпро та його притоки Прип'ять, Десна та ін. У їх басейні розміщено понад 12 млн га боліт і заболочених земель. Вище Києва формується понад 65% сто-ку Дніпра.

Багаторічні дослідження показали, що осушення великої кількості боліт у басейнах річок може призвести до значного зменшення їх стоку, погіршення гідрологічного режиму територій, які осушуються, а це негативно позначиться на водогосподарському балансі всієї країни. Зокрема, виявлено, що після осушення і освоєння сільськогосподарських угідь у басейнах річок їх стік. зменшився на 26— 56%. Наприклад, стік Остера зменшився на 56%, Супою — на 47, Березані — на 36, Ірпеня — на 32, Уборті — на 42%.

Відзначаючи загальне зменшення стоку річок, у басейнах яких проводились меліоративні роботи, зауважимо, що під час проведен-ня меліоративних робіт, коли із заболочених і перезволожених територій, скидаються акумульовані там води, стік у них зростає. Так, у процесі осушення стік Остера збільшився на 41 %, Березані — на 20, Орелі — на 42, Узини — на 32%. Тому деякі дослідники, які вивчали вплив меліорації земель на водність річок, дійшли помилкового висновку про те, що меліорація позитивно впливає-- на їх стік. Але як тільки закінчується освоєння меліорованих зе-мель і починається їх високоінтенсивне використання, стік різко знижується. І якщо проводити осушувальну меліорацію земель у за-планованих розмірах, може значно зменшитись водність та погіршитись водогосподарський баланс України.

За розрахунками П. П. Маракуліна, Р. А. Івануха, С. М. Про-копця, зменшення водності Дніпра на 5—10 км3 може призвести до від'ємного водного балансу країни. Особливо утрудниться водоза-безпечення півдня України, оскільки там найширше проводиться зрошення земель. Обмеженість водних ресурсів вимагає враховувати приріст сільськогосподарської продукції та економічний ефект, який можна одержати при розподілі їх між природними зонами та економічними районами. На Поліссі використання води для зволо-ження осушених земель забезпечує значно менший приріст валової продукції, ніж на півдні України з його родючішими грунтами, тривалістю вегетаційного періоду і можливістю вирощувати по 2—3 урожаї на рік.

Однак розвиток зрошувальної меліорації на півдні України не може бути альтернативою осушення, оскільки і в Степу, і на Поліссі виробляються необхідні види сільськогосподарської продукції. Однак на Поліссі зрошення земель повинно проводитись у та"ких масштабах, щоб не допустити різкого зменшення стоку річок та погіршення водогосподарського балансу країни. Для цього потрібні оптимальні розміри осушення земель, розробка науково обгрунтованої системи гідрологічних заповідників, будівництво регулюючих водосховищ і гребель, забезпечення оптимального поєднання площ сільськогосподарських і лісових угідь.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Чорнобиль не має минулого часу

Минуло 20 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він ”зачепив своїм недобрим крилом”, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Хвилює ця трагедія і нас, учнів 11-го класу. Тому 14 квітня пам’яті Чорнобилю нашим класом була проведена конференція. Завдання цієї конференції полягало у збереженні природи, у пильності та обережності людей, тому що безвідповідальність породжує трагедію. На нашу конференцію було запрошено ліквідатора Чорнобильської ...

Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони

Взаємовідносини суспільства і природи полягають у тому, що фактори економічного зростання — трудові ресурси, засоби виробництва і природні ресурси — у комплексі використовуються суспільством для розвитку виробництва. Питання взаємовідносин суспільства і природи та використання природних ресурсів стають дедалі актуальнішими. І це зрозуміло, бо з розвитком виробництва вилучаються все нові багатства природи, зростає вартість сировини, збільшується кількість відходів, що викидаються у навколишнє середовище. Однак, і це ...

Поняття природного середовища

Природне середовище - це мегаекзосфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох її складових екзосфер (приповерхневих оболонок, геосфер): атмосфери, літосфери, гідросфери й біосфери - під впливом екзогенних (зокрема космічних) та ендогенних факторів і діяльності людини. Кожна з екзосфер має свої складові елементи, структуру та особливості. Три з них - атмосфера, літосфера й гідросфера - утворені неживими речовинами і є ареалом функціонування живої речовини - біоти - головного компоненту ...