Корисна інформація з астрономії
II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
a — альфа i — йота r — ро
b — бета c — каппа s— сигма
g— гамма l — ламбда t— тау
d — дельта m — мі (мю) u— іпсилон
e— епсилон n—ні (ню) j— фі
z— дзета x — ксі c — хі
h — ета o — омікрон y — псі
u — тета p — пі w — омега
III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР
Алголь — b Персея Кастор — a Близнюків
Альдебаран—a Тельця Міцар — z В- Ведмедиці
Альтаїр — a Орла Поллукс — b Близнюків
Антарес — a Скорпіона Полярна — a М. Ведмедиці
Арктур — a Волопаса Проціон — a М. Пса
Беллятрікс — g Оріона Регул —a Лева
Бетельгейзе — a Оріона Рігель — b Оріона
Вега — a Ліри Сіріус — a В. Пса
Денеб —a Лебедя Спіка ——a Діви
Капелла — a Візничого Фомальгаут—a Південної Риби
IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР
У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольору: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, a, b — повільно змінюються внаслідок переміщення земної осі.
|
Зоря
| Зоряна величина, т | Пряме сходження, а
| Схилення, б
| Спек- траль- ний клас** | Темпе- ратура
| Відстань у парсеках
|
|
a Тельця b Оріона a Візничого a Оріона a В. Пса a Близнюків a М. Пса b Близнюків a Лева a Діви a Волопаса a Скорпіона a Л«ри a Орла a Лебедя a Південної Риби
|
1,06 0,34 0,21 0,92* -1,58 1,99 0,48 1,21 1,34 1,21 0,24 1,22* 0,14 - 0,89 1,33
1,28
| ГОД ХВ 4 33,0 5 12,1 5 13,0 5 52,5 6 42,9 7 31,4 7 36,7 7 42,3 10 05,7 13 22,6 14 13,4 16 26,3 18 35,2 19 48,3- 20 39,7
22 54,9
| 0 / + 16 25 -8 15 + 45 57 + 7 24 -16 39 + 32 00 + 5 21 + 28 09 + 12 13 -10 54 + 19 27 -26 19 + 38 41 + 8 44 + 45 06 -29 53
|
к в о М А А Р К А В К М А Р А
А
| 103К 3,5 12,8 5,2 3,1 16,8 10,4 6,9 4,6 13,2 16,8 4,7 5,1 10,6 8,4 9,8
9,8
|
20,8 330 13,7 200 2,7 13 3,5 10,7 25,6 47,7 11,1 52,5 8,1 5,0 290
7,0
|
| * Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація.
| ||||||
Подібні реферати:
Сонячні і місячні затемнення. Рух Сонця і Місяця
Фази Місяця. Місяць рухається навколо Землі в той самий бік, у який Земля обертається навколо своєї осі. Відображенням цього руху, як ми знаємо, є видиме переміщення Місяця на фоні зір назустріч обертанню неба. Щодоби Місяць зміщується на схід відносно зір приблизно на 13°, а через 27,3 доби повертається до тих самих зір, описавши на небесній сфері повне коло. Період обертання Місяця навколо Землі відносно зір (в інерціальній системі відліку) називається зоряним, або сидеричним (від лат. зісіиз — зоря) місяцем. Він ...
Рух небесних тіл під дією сил тяжіння
1. Космічні швидкості й форма орбіт. Виходячи із спостережень за рухом Місяця й аналізуючи відкриті Кеплером закони руху планет, І. Ньютон (1643— 1727) установив закон всесвітнього тяжіння. За цим законом, як ви вже знаєте з курсу фізики, всі тіла у Всесвіті притягуються одне до одного із силою, прямо пропорційною добутку їхніх мас і обернено пропорційною квадратові відстані між ними: тут m1 і m2 — маси двох тіл, r — відстань між ними, а G — коефіцієнт пропорційності, який називають гравітаційною сталою. Його числове ...
Космос - Земля - Людина
Зоряне небо. Одним з найважливіших положень матеріалістичної діалектики в уявлення про загальний взаємозв'язок і взаємозалежність явищ природи. Як суспільна формація людство підпорядковується особливим специфічним закономірностям — законам суспільного розвитку, відкритим і дослідженим прихильниками матеріалізму. Але з точки зору природничих наук ми — частина Всесвіту і підпорядковуємося діючим у Всесвіті фізичним та іншим закономірностям. Не тільки цілий ряд умов нашого життя, а й саме існування земної цивілізації ...