Корисна інформація з астрономії
II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
a — альфа i — йота r — ро
b — бета c — каппа s— сигма
g— гамма l — ламбда t— тау
d — дельта m — мі (мю) u— іпсилон
e— епсилон n—ні (ню) j— фі
z— дзета x — ксі c — хі
h — ета o — омікрон y — псі
u — тета p — пі w — омега
III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР
Алголь — b Персея Кастор — a Близнюків
Альдебаран—a Тельця Міцар — z В- Ведмедиці
Альтаїр — a Орла Поллукс — b Близнюків
Антарес — a Скорпіона Полярна — a М. Ведмедиці
Арктур — a Волопаса Проціон — a М. Пса
Беллятрікс — g Оріона Регул —a Лева
Бетельгейзе — a Оріона Рігель — b Оріона
Вега — a Ліри Сіріус — a В. Пса
Денеб —a Лебедя Спіка ——a Діви
Капелла — a Візничого Фомальгаут—a Південної Риби
IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР
У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольору: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, a, b — повільно змінюються внаслідок переміщення земної осі.
|
Зоря
| Зоряна величина, т | Пряме сходження, а
| Схилення, б
| Спек- траль- ний клас** | Темпе- ратура
| Відстань у парсеках
|
|
a Тельця b Оріона a Візничого a Оріона a В. Пса a Близнюків a М. Пса b Близнюків a Лева a Діви a Волопаса a Скорпіона a Л«ри a Орла a Лебедя a Південної Риби
|
1,06 0,34 0,21 0,92* -1,58 1,99 0,48 1,21 1,34 1,21 0,24 1,22* 0,14 - 0,89 1,33
1,28
| ГОД ХВ 4 33,0 5 12,1 5 13,0 5 52,5 6 42,9 7 31,4 7 36,7 7 42,3 10 05,7 13 22,6 14 13,4 16 26,3 18 35,2 19 48,3- 20 39,7
22 54,9
| 0 / + 16 25 -8 15 + 45 57 + 7 24 -16 39 + 32 00 + 5 21 + 28 09 + 12 13 -10 54 + 19 27 -26 19 + 38 41 + 8 44 + 45 06 -29 53
|
к в о М А А Р К А В К М А Р А
А
| 103К 3,5 12,8 5,2 3,1 16,8 10,4 6,9 4,6 13,2 16,8 4,7 5,1 10,6 8,4 9,8
9,8
|
20,8 330 13,7 200 2,7 13 3,5 10,7 25,6 47,7 11,1 52,5 8,1 5,0 290
7,0
|
| * Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація.
| ||||||
Подібні реферати:
Час і календар
1. Точний час і визначення географічної довготи. Для вимірювання коротких проміжків часу в астрономії основною одиницею є середня тривалість сонячної доби, тобто середній проміжок часу між двома верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця. Середнє значення доводиться використовувати, оскільки протягом року тривалість сонячної доби дещо коливається. Це пов'язано з тим, що Земля обертається навколо Сонця не по колу, а по еліпсу і швидкість її руху при цьому трохи змінюється. Цс й спричиняє незначні нерівномірності у ...
Найважливіші закономірності у світі зір. Еволюція зір
Ми бачили, що існують і поодинокі, і подвійні, і кратні зорі, змінні зорі різних типів, нові й наднові, надгіганти і карлики, зорі найрізноманітніших розмірів, світностей, температур і густин. Чи не створюють вони хаос фізичних характеристик? Виявляється, ні. Узагальнюючи здобуті дані про зорі, встановили ряд закономірностей між ними. Зіставляючи відомі маси і світності зір, переконуємося, що із збільшенням маси швидко зростає світність зір: L » m3,9. За цією так званою залежністю «маса — світність» можна визначити масу ...
Планети-гіганти
1. Особливості планет-гігантів. З чотирьох гігантських планет найкраще вивчено Юпітер — найбільшу планету цієї групи і найближчу з них до нас і Сонця. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна до площини його орбіти, тому сезонних змін умов освітлення на ньому немає. У всіх планет-гігантів обертання навколо осі досить швидке, а густина мала. Внаслідок цього вони значно стиснуті. Усі планети-гіганти оточені потужними, великих розмірів атмосферами. І ми бачимо тільки, що в них плавають хмари, які внаслідок швидкого ...