Search:

Корисна інформація з астрономії

 

V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської тери­торії країни треба прагнути виконати якомога більше спосте­режень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.

Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, колр вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.

Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх види­мості можна визначати, користуючись «Шкільним астрономічним календарем» і рухомою картою зоряного неба.

Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Поляр­ною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у яко­му передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.

 

Неозброєним оком можна провести такі спостереження:

1. Зміна положення точки сходу і заходу Сонця. Для цього двічі на місяць (приблизно через 2 тижні) слід позначити час заходу (або сходу) Сонця, а також замалювати (відносно на­вколишніх далеких предметів) положення точки заходу. (сходу) на видимому горизонті. Спостереження, проведені з одного й того самого місця, дають змогу переконатися, що ця точка з часом змінюється.

2. Видимий рух і фази Місяця. Найкраще почати ці спо­стереження того вечора, коли Місяць видно як вузький серпик невисоко над горизонтом одразу після заходу Сонця. Замалю­вавши вигляд Місяця і визначивши приблизну кутову відстань його від точки заходу Сонця, ці спостереження слід повторити в наступні вечори в той самий час (одразу після заходу Сон­ця). Так можна буде простежити поступову зміну фаз Місяця та його переміщення на небі в напрямі, протилежному добовому обертанню неба.

Усі інші спостереження необхідно проводити, коли стемніє і стане видно слабкі зорі. Слід мати на увазі, що яскраве світло Місяця уповні заважає спостереженню зір.

3. Ознайомлення із сузір'ями і найяскравішими зорями треба починати з перших спостережень зоряного неба. Використовуючи рухому карту зоряного неба, слід знайти на небі і запам'ятати обриси сузір'їв Великої і Малої Ведмедиці, а також Лебедя, Ліри та Орла, в яких знаходяться яскраві (1-ї зоряної вели­чини) зорі Вега, Денеб й Альтаїр. У зошиті для спостережень корисно записати, які сузір'я було видно увечері в південній частині неба. Щоб не забути обриси сузір'їв, слід час від часу знаходити їх на небі.

4. Спостереження добового обертання неба. Почавши спосте­реження сузір'їв, запам'ятайте положення яких-небудь яскравих зір відносно горизонту. Через одну-дві години повторіть ці спосте­реження і переконайтесь у переміщенні зір внаслідок добового обертання неба. Бажано сфотографувати навколополярну область неба з експозицією 1 год, як це описано в підручнику, тоді ви дістанете переконливе, документальне підтвердження явища обер­тання неба. (Див. п. З § 3).

5. Зміна вигляду зоряного неба протягом року. Через 2—З місяці після першого спостереження зоряного неба — взимку, а потім і навесні — треба повторно знайти на небі вже знайомі близькополярні сузір'я, а також сузір'я Тельця, Оріона і Вели­кого Пса з яскравими зорями Альдебаран, Бетельгейзе і Сіріус. Під час спостережень зверніть увагу на колір цих яскравих зір, що відповідає їхній температурі. Пригадайте, які сузір'я спосте­рігалися восени в південній частині неба, і переконаєтесь у тому, що вигляд зоряного неба протягом року змінюється.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Леонід Каденюк

Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк: „На „Колумбії” зі мною був материнський рушник” і „Кобзар”. Народився Леонід Каденюк 28 січня 1951 року в с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Чернігівське училище льотчиків, аеродроми Чернігова і Сум – ось початок його шляху як пілота. В 1971 році після великого конкурсного відбору потрапив до загону радянських космонавтів. Літав більше як на 50-ти типах та моделях літаків різного призначення. У червні 1995 року взяв участь у відбірковому конкурсі на ...

Визначення географічної широти за астрономічними спостереженнями

1. Висота полюса світу над горизонтом. Звернемося до малюн­ка 12. Ми бачимо, що висота полюса світу над горизонтом hр = Ð РСN, а географічна широта місця j = ÐСОR. Ці два кути (ÐРСN і ÐСОR.) дорівнюють один одному як кути із взаємно перпендикулярними сторонами: [ОС]^[СN], [ОR] ^ [СР]. Рів­ність цих кутів дає найпростіший спосіб визначення географічної широти місцевості j: кутова відстань полюса світу від горизонту , дорівнює географічній широті місцевості. Щоб визначити географічну широту місцевості, ...

Пошук і дослідження неземних форм життя. Планетарний карантин, необхідні при цьому заходи

Зміст: 1. Пошук і дослідження неземних форм життя. Предмет і задачі. 1.1. Критерії існування і пошуку живих систем. 1.1.1. Про хімічну основу життя. 1.1.2. Загальні динамічні властивості живих систем. 1.1.3. Роль світла в підтримці життя. 1.2. Методи виявлення неземного життя. 1.3. АБЛ для экзобиологических досліджень. 2. Основи планетарного карантину. 2.1. Методологія планетарного карантину. 2.1.1. Вивчення впливу факторів космічного польоту на виживаність. 2.2. Норми і рекомендації. 2.2.1. Оцінка рівня ...