Корисна інформація з астрономії
VII. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА
Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі навколо осі й річного — навколо Сонця. Воно неоднакове протягом доби та в одні й ті самі вечірні години в різні місяці року. Рухома карта зоряного неба дає змогу швидко й просто встановлювати положення зір відносно горизонту для будь-якого моменту часу.
Щоб працювати з картою, її треба відповідно змонтувати і навчитись нею користуватися.
Карту й накладний круг насамперед слід наклеїти на цупкий картон, потім аркуші акуратно обрізати по лініях кругів, а в накладному крузі зробити внутрішній виріз по одній із замкнетально, повернувши її край з написом «Північ» до північної точки горизонту. Якщо ж карта лежить на столі, треба пам'ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо відповідно до напрямів на сторони горизонту.
Працюючи з картою, слід пам'ятати, що сузір'я на ній зображені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, бо небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.
Радіальні лінії на карті — круги схилень. Відповідні їм години прямого сходження вказано біля краю карти. Схилення світил відлічують за концентричними колами, накресленими через кожних 30° (третє від центра коло — небесний екватор — схилення 0°). Легко бачити, що карта показує зорі із схиленням до 45° (зображено зорі до 4-ї величини включно).
Ексцентричний круг на карті — екліптика, точки перетину якої з небесним екватором мають пряме сходження: 0 годин (точка весняного рівнодення) і 12 годин (точка осіннього рівнодення) .
Доцільно позначити на екліптиці положення Сонця, наприклад для двадцятих чисел місяців року. Тоді зоряна карта стане ще наочнішою і зручнішою для спостережень.
VIII. НАЙВАЖЛИВІШІ АСТРОНОМІЧНІ ДАТИ Й ВІДКРИТТЯ
Роки до н. е.
3000 Перші астрономічні записи, зроблені в Єгипті, Вавілоні та Китаї.
1100 Визначення нахилу екватора .до екліптики (Чу Конг, Китай).
360 Висування доводів на користь уявлень про кулястість Землі, Місяця та інших небесних тіл (Арісто-тель, Греція).
280 Початок систематичних спостережень зоряного неба александрійськими астрономами (Арістілл, Ті-мохаріс).
265 Висловлено ідею про рух Землі навколо осі й Сонця, перші оцінки відстаней до Сонця й Місяця (Арістарх Самоський, Греція).
240 Визначення розмірів земної кулі (Ератосфен, Алек-сандрія).
140—120 Складено перші таблиці руху Сонця, Місяця, зоряний каталог, що містив 1022 зорі, поділені на зоряні величини за видимою яскравістю (Гіппарх, Александрія).
46 Запровадження в Римській імперії юліанського ка
лендаря (Созіген, Александрія).
Роки н. е.
150 Створення александрійським ученим Клавдієм Пто-лемеем «Альмагеста» — відомої праці, що містить геоцентричну систему світу.
1031 Визначення Біруні (Хорезм) окружності Землі.
1425 Під керівництвом Улугбека завершено будівництво на околицях Самарканда найбільшої в світі обсерваторії.
1543 Вихід у світ книги М. Коперника «Про обертання небесних сфер», в якій він утвердив геліоцентричну систему світу.
1582 Запровадження григоріанського календаря в ряді країн Європи.
1584 Вихід у світ праці Дж. Бруно «Про нескінченність, всесвіт і світи» (Італія).
1610 Початок астрономічних спостережень з телескопом (Г. Галілей, Італія).
1609—1619 Встановлено закони руху планет навколо Сонця (Й. Кеплер, Німеччина).
1632 Публікація знаменитого твору Г. Галілея «Діалог про дві найголовніші системи світу — птолемееву і коперникову», в якому він захищав геліоцентричну систему світу Коперника.
1671 —1673 Перше визначення паралакса Сонця (9,5") за спостереженнями Марса в протистоянні (Д. Кассіні, Ж. Ріше, Франція).
1687 Створено теорію тяжіння (7. Ньютон, Англія).
Подібні реферати:
Склад і масштаби сонячної системи
1. Склад і масштаб Сонячної системи. Сонячну систему становлять Сонце і планети з їхніми супутниками, що зорі знаходяться незрівнянно далі від нас, ніж планети. Найвіддаленіша від нас з відомих планет — Плутон знаходиться від Землі майже в 40 раз далі, ніж Сонце. Та навіть найближча до Сонця зоря віддалена від нас ще в 7000 раз більше. Цю величезну різницю відстаней до планет і зір слід чітко усвідомити. Дев'ять великих планет обертаються навколо Сонця по еліпсах (що мало відрізняються від кіл) майже в одній площині, У ...
Малі планети
Між орбітами Марса і Юпітера розміщується пояс малих планет Сонячної системи — звичайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е Церера, радіус якої оцінюється приблизно у 1000 кілометрів. Діаметр астероїда Паллади дорівнює 490 кілометрів. Трохи менші розміри мають Юнона і Веста. На сьогодні астрономи зареєстрували близько 2 тисяч астероїдів. Для цих малих планет розраховано орбіти, їх занесено у спеціальні каталоги. Згідно з однією гіпотезою, яка протягом деякого часу-користувалася чималою популярністю, колись у ...
Виникнення парашута, історія його вдосконалення
Передмова "Рождённый ползать, летать не может" Народна мудрість Усе частіше людина спростовує цю знамениту фразу. Людина скорила небо, космос і чим більше вона відкриває, пізнає, тим усе сутужніше уникнути катастроф. Але паралельно з відкриттям літальних апаратів, людина винаходить рятувальні... Захист від падіння. Ідея парашута, пристрою для безпечного спуска з великої висоти, з'явилася задовго до польоту першої повітряної кулі, не говорячи вже про літак. Однак назва "парашут" прийшло в техніку значно пізніше народження ...