Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

Становлення соціального партнерства в Україні, розвиток колективно-договірного регулювання, вирішення колективних трудових спорів пов'язані з появою нових суб'єктів трудового права — організацій роботодавців та їхніх об'єднань. Наймані працівники через профспілки, їхні об'єднання та роботодавці через свої представницькі органі, які трактуються Міжнарод­ною Організацією Праці як "профспілки підприємців", висту­пають активними учасниками соціального партнерства на різних рівнях. Організації роботодавців та їхні об'єднання поряд з профспілками працівників є суб'єктами колектив­них відносин. Вони представляють та захищають інтереси роботодавців на загальнодержавному рівні, на галузевому та територіальному рівнях. Вирішуючи широкий спектр соціаль­но-економічних питань, організації роботодавців та їхні об'єд­нання є суб'єктами не лише трудових, а й цивільних, підпри­ємницьких, господарських, фінансових та інших правовідносин. Отже, необхідно чітко визначити їхню роль у соціально-тру­довій сфері, основні цілі, порядок створення, форми та на­прямки діяльності, принципи взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, профспілками, їхніми об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

До цього часу у вітчизняній юридичній літературі правове становище організацій роботодавців та їхніх об'єднань як суб'єктів трудового права не досліджувалось. Немає й спеціального законодавства про їхню діяльність. Вперше питання ;

про статус об'єднань роботодавців як суб'єктів колективних трудових відносин розглянуто у підручнику "Трудовое право России" 1998 року (Трудовое право России: Учеб. для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц и проф. Ю.П. Орловский (§ 3 "Представительство в коллективных трудовых отношениях. Участие органов государственной власти и местного само­управления в заключении соглашений" главы VI "Коллек­тивный договор и соглашение" (автор главы — к. ю. н. А.Ф. Нуртдинова)). — М.: Изд. группа "ИНФРА-М — НОР­МА", 1998. — С. 74—76). Об'єднання роботодавців ви­значаються як незалежні від держави, створені на добровільній основі самостійні організації, які можуть мати права юри­дичної особи. Вони виступають як представники роботодавців у діяльності тристоронніх органів, при проведенні колек­тивних переговорів для укладання угод, здійснення контро­лю за виконанням угод, участі у вирішенні колективних тру­дових спорів тощо.

Визначення об'єднань роботодавців, яке дають автори підручника, на нашу думку, є неповним. У ньому не назива­ються цілі, для досягнення яких створюються об'єднання. Крім того, суб'єктами трудового права є не лише об'єднання роботодавців, а й організації роботодавців. Більш вдалим є визначення організації роботодавців та об'єднання організа­цій роботодавців у проекті Закону України "Про організації роботодавців", згідно з яким організація роботодавців — це неприбуткова статутна організація, що об'єднує роботодав­ців на засадах добровільності та рівноправності з метою пред­ставництва і захисту їхніх прав та інтересів. Об'єднання орга­нізацій роботодавців визначається як неприбуткова статут­на організація, яка об'єднує організації роботодавців на заса­дах добровільності та рівноправності з метою представницт­ва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців і ро­ботодавців.

Отже, участю у системі соціального партнерства з метою представництва і захисту прав та інтересів роботодавців і визначається становище організацій роботодавців та їхніх об'єднань як колективних суб'єктів трудового права.

Подібні реферати:

Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період

Трудовий договір займає особливе місце в трудовому праві. На основі трудового договору виникають трудові відно­сини працівника з роботодавцем, що неминуче спричиняє включення цих суб'єктів у цілу систему відносин, які регу­люються трудовим правом. Інакше кажучи, немає трудового договору — не буде і трудового права. Цей акт волевиявлення людини здати іншій людині свою здатність трудитися, який може здатися незначним на фоні інших соціальних явищ, насправді є тим непорушним почат­ком цілої сфери суспільного життя. ...

Системи оплати праці

Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислен­ня розмірів винагороди, належної виплати працівникам відпо­відно до витрат праці, а в ряді випадків і до її результатів. На підприємстві системи оплати праці встановлюються в колективному договорі. Переведення працівників на іншу систему оплати праці є зміною істотних умов праці й вима­гає попередження працівників за 2 місяці. Практика виробила дві основні системи, які застосовуються як в "чистому" вигляді, так і з різними модифікація­ми, — почасову і відрядну ...

Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення. Поняття відповідальності в господарському праві

Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. підприємництво визначено як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності ...