Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

МОП визнає необхідність повного дотримання автономії організацій підприємців і трудівників. Конвенція №87 про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 p. забо­роняє усяке втручання державних органів влади, здатне об­межити ці права або перешкодити їхньому законному здійсненню (ч. 2 ст. 3), а Конвенція №98 про право на органі­зацію і на ведення колективних переговорів 1949 p. передба­чає, що організації трудівників і підприємців мають належ­ний захист проти будь-яких актів втручання з боку одні одних чи з боку їхніх агентів або членів у створення й діяльність організацій та керування ними (ч. 1 ст. 2); дії, що мають за мету сприяти заснуванню організацій трудівників під пануванням підприємців чи організацій підприємців або підтримувати організації трудівників шляхом фінансуван­ня чи іншим шляхом з метою поставити такі організації під контроль підприємців чи організацій підприємців, розгляда­ються як втручання у зміст цієї статті (Там же. — С. 1010).

МОП високо оцінює роль організацій підприємців і тру­дівників. У Преамбулі Конвенції №150 про регулювання пи­тань праці: роль, функція і організація 1978 p. зазначається, що організації підприємців і трудівників відіграють головну роль у здійсненні цілей економічного, соціального і культур­ного прогресу (Международная Организация Труда. Кон­венции и рекомендации 1957—1990. — Т. П. — Женева:

Международное Бюро Труда, 1991. — С. 1871).

У країнах з розвинутими ринковими відносинами органі­зації підприємців відіграють активну роль у суспільному житті, співпрацюють з державними органами, профспілка­ми працівників, їхня діяльність спрямована на узгодження державних і корпоративних інтересів, представництво і за­хист соціально-економічних прав та інтересів роботодавців. Наприклад, координацію зусиль підприємців у масштабі на­ціональної економіки здійснюють такі організації, як "Кей-данрен" в Японії, Національна асоціація промисловців та Національна асоціація роботодавців у Франції, Національна асоціація промисловців у США тощо. Структура цих органі­зацій, напрямки діяльності неоднакові. Наприклад, у США, Японії діяльність асоціацій підприємців пов'язана із сферою політики, а у ФРН, Франції, Італії, скандинавських країнах ці організації разом з тим беруть участь у колективно-дого­вірному процесі. В деяких країнах існують організації підприємців двох типів: одні діють лише в економічній сфері, а інші — у соціально-трудовій (наприклад, ФРН, Швейцарія та ін.). У Великобританії, Франції, Італії, Бельгії організації підприємців виконують економічні й соціально-трудові функції (Основные направления и формы деятельности предпринимательских организаций в странах Запада / / Труд за рубежом. — 1991. — №1; Силин А.А. Предприниматель­ские организации: основные задачи, функции, структура // Труд за рубежом. — 1994. — №4). У деяких країнах діяльність організацій підприємців досить повно врегульовано на зако­нодавчому рівні разом з регулюванням діяльності профспілок. Наприклад, британський Консолідований закон про проф­спілки і трудові відносини 1992 p. містить спеціальний розділ (частина II) про організації підприємців.

Відомі й міжнародні організації, такі як Союз промислов­ців ЄС, Союз промислових конфедерацій і конфедерацій під­приємств Європи, Міжнародна організація підприємців, Між­народний конгрес промисловців та підприємців та ін. На галу­зевому рівні створені відповідні асоціації, ліги, спілки робото­давців тощо. Наприклад, асоціація взуттєвиків Італії, яка об'єд­нує понад 1000 фірм, забезпечує виготовлення взуття на суму більш як 9 млрд дол. на рік; у складі Німецького союзу, який об'єднує підприємства, що працюють у галузі спеціальних будівельних робіт, налічується більш як 36 тис. фірм (Іва-щенко M.I., Сменковський А. Громадські об'єднання під­приємців як засіб узгодження державних і корпоративних інтересів // Економіка України. — 1999. — №10. — С. 58;

Подібні реферати:

Сторони трудового договору

Сторонами трудового договору виступають роботодавець і найманий працівник. На стороні роботодавця стороною ви­ступає власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (ст. 21 КЗпП). У законодавстві України не вирішено однозначно пи­тання про форми власності. Конституція України передба­чає державну, комунальну і приватну власність (ст. 41). Згідно із Законом України "Про власність" в Україні є три фор­ми власності — державна, колективна і приватна. Держава як власник реалізовує свої повноваження через ...

Міжгалузеві та галузеві принципи трудового права

Правові принципи поділяються між собою не тільки за змістом, але й за глибиною, ступенем охоплення правової матерії. Залежно від того, що в одній, декількох чи у всіх галузях права діють відповідні принципи, їх можна поділити на основні (загальні), міжгалузеві і галузеві. До основних (загальних) принципів належать ті, що діють у рамках всієї системи права, наприклад, принцип законності. Міжгалузеві принципи - це ті, що розповсюджуються на декілька галузей права. До міжгалузевих принципів відносяться, наприклад, принцип ...

Поняття, види робочого часу. Режим і облік робочого часу

Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої тру­дові обов'язки. Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівнико­ві гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу встановлюється як у централі­зованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до ...