Search:

Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

МОП визнає необхідність повного дотримання автономії організацій підприємців і трудівників. Конвенція №87 про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 p. забо­роняє усяке втручання державних органів влади, здатне об­межити ці права або перешкодити їхньому законному здійсненню (ч. 2 ст. 3), а Конвенція №98 про право на органі­зацію і на ведення колективних переговорів 1949 p. передба­чає, що організації трудівників і підприємців мають належ­ний захист проти будь-яких актів втручання з боку одні одних чи з боку їхніх агентів або членів у створення й діяльність організацій та керування ними (ч. 1 ст. 2); дії, що мають за мету сприяти заснуванню організацій трудівників під пануванням підприємців чи організацій підприємців або підтримувати організації трудівників шляхом фінансуван­ня чи іншим шляхом з метою поставити такі організації під контроль підприємців чи організацій підприємців, розгляда­ються як втручання у зміст цієї статті (Там же. — С. 1010).

МОП високо оцінює роль організацій підприємців і тру­дівників. У Преамбулі Конвенції №150 про регулювання пи­тань праці: роль, функція і організація 1978 p. зазначається, що організації підприємців і трудівників відіграють головну роль у здійсненні цілей економічного, соціального і культур­ного прогресу (Международная Организация Труда. Кон­венции и рекомендации 1957—1990. — Т. П. — Женева:

Международное Бюро Труда, 1991. — С. 1871).

У країнах з розвинутими ринковими відносинами органі­зації підприємців відіграють активну роль у суспільному житті, співпрацюють з державними органами, профспілка­ми працівників, їхня діяльність спрямована на узгодження державних і корпоративних інтересів, представництво і за­хист соціально-економічних прав та інтересів роботодавців. Наприклад, координацію зусиль підприємців у масштабі на­ціональної економіки здійснюють такі організації, як "Кей-данрен" в Японії, Національна асоціація промисловців та Національна асоціація роботодавців у Франції, Національна асоціація промисловців у США тощо. Структура цих органі­зацій, напрямки діяльності неоднакові. Наприклад, у США, Японії діяльність асоціацій підприємців пов'язана із сферою політики, а у ФРН, Франції, Італії, скандинавських країнах ці організації разом з тим беруть участь у колективно-дого­вірному процесі. В деяких країнах існують організації підприємців двох типів: одні діють лише в економічній сфері, а інші — у соціально-трудовій (наприклад, ФРН, Швейцарія та ін.). У Великобританії, Франції, Італії, Бельгії організації підприємців виконують економічні й соціально-трудові функції (Основные направления и формы деятельности предпринимательских организаций в странах Запада / / Труд за рубежом. — 1991. — №1; Силин А.А. Предприниматель­ские организации: основные задачи, функции, структура // Труд за рубежом. — 1994. — №4). У деяких країнах діяльність організацій підприємців досить повно врегульовано на зако­нодавчому рівні разом з регулюванням діяльності профспілок. Наприклад, британський Консолідований закон про проф­спілки і трудові відносини 1992 p. містить спеціальний розділ (частина II) про організації підприємців.

Відомі й міжнародні організації, такі як Союз промислов­ців ЄС, Союз промислових конфедерацій і конфедерацій під­приємств Європи, Міжнародна організація підприємців, Між­народний конгрес промисловців та підприємців та ін. На галу­зевому рівні створені відповідні асоціації, ліги, спілки робото­давців тощо. Наприклад, асоціація взуттєвиків Італії, яка об'єд­нує понад 1000 фірм, забезпечує виготовлення взуття на суму більш як 9 млрд дол. на рік; у складі Німецького союзу, який об'єднує підприємства, що працюють у галузі спеціальних будівельних робіт, налічується більш як 36 тис. фірм (Іва-щенко M.I., Сменковський А. Громадські об'єднання під­приємців як засіб узгодження державних і корпоративних інтересів // Економіка України. — 1999. — №10. — С. 58;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Організація оплати праці на підприємствах

Організація оплати праці являє собою систему організа­ційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, вста­новлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов, форм і строків виплати заробітної плати, порядку об­числення середнього заробітку, індексації зарплати у зв'яз­ку зі зміною індексу споживчих цін, компенсації зарплати у ...

Поняття джерел трудового права, їх класифікація та види

В юридичній літературі термін "джерело права" застосо­вується у двох значеннях — у значенні матеріального дже­рела права (джерела права у матеріальному сенсі) і у зна­ченні формального джерела права (джерела права у фор­мальному сенсі). Під матеріальним джерелом права розумі­ють причини утворення права, тобто все те, що згідно з відпо­відним підходом породжує (формує) позитивне право: ті чи інші матеріальні або духовні фактори, суспільні відноси­ни, природа людини, природа речей, божественний або люд­ський розум ...

Правові питання організації виробничого навчання

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове або інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи та організації (ст. 201 КЗпП). Професійна підготовка (навчання) — оволодіння пев­ними навиками і знаннями за певною професією або спе­ціальністю. Професія (латинською professio, від profiteer — оголошую своєю справою) — рід трудової діяльності, що ви­магає певної підготовки і що є, звичайно, джерелом ...