Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

— узгодження позицій сторін щодо ратифікації і денон­сації конвенцій Міжнародної Організації Праці (МОП);

- повідомлення громадськості через засоби масової інформації про результати домовленостей сторін у соціаль­но-трудовій сфері.

Національну раду очолюють три співголови, які призна­чаються Президентом України за пропозицією Кабінету Мі­ністрів України, об'єднань підприємців та професійних спілок.

Організації роботодавців та їхні об'єднання беруть участь у веденні колективних переговорів і укладенні колективних угод, здійсненні контролю за виконанням колективних угод відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".

Вони беруть участь у формуванні та проведенні держав­ної політики зайнятості населення, їхні представники на пари­тетних засадах з представниками професійних спілок, їхніх об'єднань та інших організацій найманих працівників, дер­жавних органів та органів місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості.

Організації роботодавців та їхні об'єднання мають право на паритетних засадах брати участь в управлінні фондами соціального страхування. Законом України "Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиняють втрату працездатності" передбачена структура, функції Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань. Фонд соціального страхування — некомерційна самоврядна органі­зація, що діє на підставі статуту, який затверджується її прав­лінням. Управлятимуть Фондом правління і його виконавча дирекція. До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців — по 15 осіб від трьох представницьких сторін. Представників дер­жави призначає Кабінет Міністрів, а представники праців­ників і роботодавців делегуються чи обираються об'єднан­нями профспілок та роботодавців, які мають статус все­українських. Постановою Кабінету Міністрів України від і/ січня 2000 p. №74 "Про питання загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності" рекомендовано об'єднанням профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських, повідомити у місячний термін Міністерство праці та соціаль­ної політики про персональний склад своїх представників, що включаються до складу правління і наглядової ради Фонду.

Організації роботодавців та їхні об'єднання можуть ви­ступати стороною колективного трудового спору (конфлік­ту) відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Разом з закріпленням прав необхідно передбачити й обо­в'язки організацій роботодавців та їхніх об'єднань. Видається, що перелік їх у проекті Закону "Про організації робото­давців" є обмеженим.

Організації промисловців і підприємців створювалися перш за все для вирішення своїх корпоративних завдань, захисту власних інтересів та інтересів їхніх членів. З часом вони намагаються брати активну участь у суспільних пере­твореннях, сприяти консолідації інтересів у суспільстві, впли­вати на формування державної політики і починають об'єд­нувати свої зусилля для участі у вирішенні соціально-еко­номічних питань.

5 листопада 1998 року за рішенням Установчого з'їзду об'єднань роботодавців України була створена Конфедера­ція роботодавців України. Згідно зі Статутом Конфедерації основною метою її діяльності є консолідація дій членів Кон­федерації для посилення впливу роботодавців на процеси формування й реалізації соціально-економічної політики України, представництва їхніх інтересів в економічній, соціаль­но-трудовій та інших сферах, захист законних прав та інте­ресів роботодавців. До складу Конфедерації входить 6 все­українських та 3 галузеві об'єднання роботодавців: Україн­ський союз промисловців та підприємців; Спілка орендарів і підприємців України; Українська аграрна конфедерація;

Подібні реферати:

Доплати і надбавки

Призначення надбавок з основної оплати праці полягає в тому, щоб стимулювати працівників: 1) до підвищення ділової кваліфікації і росту майстер­ності; 2) до тривалого виконання трудових обов'язків у певній сфері трудової діяльності. За допомогою доплат, як правило, компенсується підви­щена інтенсивність праці. У Додатку до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспіл­ковими об'єднаннями України на 1999—2000 роки (Праця і зарплата. — 1999. — №23. — Вересень) ...

Поняття, види робочого часу. Режим і облік робочого часу

Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої тру­дові обов'язки. Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівнико­ві гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу встановлюється як у централі­зованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до ...

Тарифна система

Основою правового регулювання оплати праці є тариф­на система, яка являє собою систему державних норма типів, що встановлюють вихідні розміри оплати праці. За допомогою тарифної системи здійснюється диференціація оплати праці залежно від складності, ступеня шкідливості, важкості, інтенсивності, суспільної значущості праці й квалі­фікації працівника. Основними елементами тарифної системи є: тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, тариф­но-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифні ставки (погодинні, ...