Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері
— узгодження позицій сторін щодо ратифікації і денонсації конвенцій Міжнародної Організації Праці (МОП);
- повідомлення громадськості через засоби масової інформації про результати домовленостей сторін у соціально-трудовій сфері.
Національну раду очолюють три співголови, які призначаються Президентом України за пропозицією Кабінету Міністрів України, об'єднань підприємців та професійних спілок.
Організації роботодавців та їхні об'єднання беруть участь у веденні колективних переговорів і укладенні колективних угод, здійсненні контролю за виконанням колективних угод відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".
Вони беруть участь у формуванні та проведенні державної політики зайнятості населення, їхні представники на паритетних засадах з представниками професійних спілок, їхніх об'єднань та інших організацій найманих працівників, державних органів та органів місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості.
Організації роботодавців та їхні об'єднання мають право на паритетних засадах брати участь в управлінні фондами соціального страхування. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиняють втрату працездатності" передбачена структура, функції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд соціального страхування — некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управлятимуть Фондом правління і його виконавча дирекція. До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців — по 15 осіб від трьох представницьких сторін. Представників держави призначає Кабінет Міністрів, а представники працівників і роботодавців делегуються чи обираються об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Постановою Кабінету Міністрів України від і/ січня 2000 p. №74 "Про питання загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" рекомендовано об'єднанням профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських, повідомити у місячний термін Міністерство праці та соціальної політики про персональний склад своїх представників, що включаються до складу правління і наглядової ради Фонду.
Організації роботодавців та їхні об'єднання можуть виступати стороною колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Разом з закріпленням прав необхідно передбачити й обов'язки організацій роботодавців та їхніх об'єднань. Видається, що перелік їх у проекті Закону "Про організації роботодавців" є обмеженим.
Організації промисловців і підприємців створювалися перш за все для вирішення своїх корпоративних завдань, захисту власних інтересів та інтересів їхніх членів. З часом вони намагаються брати активну участь у суспільних перетвореннях, сприяти консолідації інтересів у суспільстві, впливати на формування державної політики і починають об'єднувати свої зусилля для участі у вирішенні соціально-економічних питань.
5 листопада 1998 року за рішенням Установчого з'їзду об'єднань роботодавців України була створена Конфедерація роботодавців України. Згідно зі Статутом Конфедерації основною метою її діяльності є консолідація дій членів Конфедерації для посилення впливу роботодавців на процеси формування й реалізації соціально-економічної політики України, представництва їхніх інтересів в економічній, соціально-трудовій та інших сферах, захист законних прав та інтересів роботодавців. До складу Конфедерації входить 6 всеукраїнських та 3 галузеві об'єднання роботодавців: Український союз промисловців та підприємців; Спілка орендарів і підприємців України; Українська аграрна конфедерація;
Подібні реферати:
Правове і нормативне регулювання охорони праці
1.Кодекс законів України „ Про працю" розділи: робочий час,час відпочинку. 2.Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням. 3.Трудовий договір. 4.Колективний договір. I. Робочий час Турбота про здоров'я людини, її культурний і фізичний розвиток є важливою функцією нашої держави. Частково вона реалізується з допомогою норм трудового права, обмеженням робочого часу, встановленням часу відпочинку, нормативів щодо охорони праці тощо. Визначувана трудовим законодавством регламентація норм робочого часу ...
Поняття та види робочого часу
Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки. Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу встановлюється як у централізованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до ...
Сторони трудового договору
Сторонами трудового договору виступають роботодавець і найманий працівник. На стороні роботодавця стороною виступає власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (ст. 21 КЗпП). У законодавстві України не вирішено однозначно питання про форми власності. Конституція України передбачає державну, комунальну і приватну власність (ст. 41). Згідно із Законом України "Про власність" в Україні є три форми власності — державна, колективна і приватна. Держава як власник реалізовує свої повноваження через ...