Search:

Фольклорний і літературний образ народного героя Олекси Довбуша

Повість “Петрії й Довбущуки” є соціально-романтичним твором. У ньому Каменяр зробив спробу розв’язати опришківську тему під соціальним кутом зору. Свою повість письменник вважав “документом молодечого романтизму” (Б, 247).

Червоною ниткою у творі проходить образ Олекси Довбуша, майже повністю побудований на фольклорній епіці. І.Франка зацікавила не так народна оцінка соціальної ролі Довбуша, як легенди про фантастичні подвиги славного ватажка опришків, перекази про його надприродні якості, про його скарби. Письменник взяв з народної творчості те, що відповідало романтично-фантастичній природі твору, змішав фольклорну фантастику з містикою, де й потонуло золоте зерно оцінки опришків, близької до історичної правди (Б, 250).
При створенні образу Довбуша І.Франко майже повністю відійшов від історичної правди. Хоч за основу письменник взяв народну епіку, проте більша роль належить все-таки художньому домислу. Вже сам час, місце, в якому відбуваються події, пов’язані з Олексою Довбушем, є результатом домислу. За історичними даними життя і діяльність отамана опришків закінчилися у 1745 році. У повісті ж Франка ми зустрічаємося з живим Довбушем у 1856 році. Виходячи з досліджень М.Грушевського, В.Грабовецького, ватажок народився в 1700 році (Г, 60), то ж під час подій, що відбуваються в повісті, йому повинно бути 156 років. Крім того, О.Довбуш до кінця життя залишався активним борцем проти поневолювачів, а Франко зробив героя бездіяльним біля 100 років. Історично достовірним є той факт, що народний герой народився в селі Печеніжині на Покутті і аж ніяк не у селі Перегинську, а точніше в окремій частині цього села, у Довбущуківці, де, за І.Франком, жили тільки Довбущуки. За народними легендами та переказами Довбущуківка (Довбушанка, Довбушівка, Довбошанка) - це була гора, де знаходилась хата Довбуша (Б, 251).

Боротьба за Довбушеві скарби та використання їх для соціальної діяльності стали основною ідеєю твору “Петрії й Довбущуки”.

І.Франко малює Довбуша, який нібито не загинув і не може вмерти, не передавши своєї справи боротьби нащадкам. Ідея спадкоємності, продовження славних традицій народно-визвольної боротьби проповідується також за допомогою Довбушевого скарбу, що призначений для народного діла, для об’єднання української землі.
У повісті є два розділи, виконані в реалістичних тонах, що ведуть читача в далеке минуле, до часів дійсного життя Олекси Довбуша, - “Мій дім - моя твердиня” та “Внучка воєводи”. Вони включені з метою пояснити родовід сучасних нащадків Довбуша та їх загадковий зв’язок з іншими персонажами. Основою для сюжету розділу “Мій дім - моя твердиня” послужив переказ про блискучу операцію ватажка, який хитрим маневром оволодів шляхетським маєтком біля Болехова. Але одруження отамана опришків з внучкою цього шляхтича і народження нею сина - це, без сумніву, художній домисел І.Франка. Екскурс у минуле є цікавим сам по собі, як спроба відтворити на основі народної творчості історично правдивий образ мужнього повстанця - Олекси Довбуша.

Відомо, що славний лицар і опришки підтримували тісний зв’язок зі Скитом Манявським - опорним форпостом проти католицької експансії. Саме про монастир у Скиті Манявському та відносини Довбуша з ним йде мова у творі, як і про Гошівську церкву та монастир біля Болехова. Художньому домислу автора належить і думка, що монастир побудовано на гроші Олекси Довбуша.

Описуючи події в розділі “Сповідь опівночі”, І.Франко спирається на цілком достовірні дані про обіцянку панів у 1744 році за голову ватажка опришків видати нагороду - шапку золотих. У повісті це має місце лише в 1772 році, коли Олекси вже давно не було в живих.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 


Подібні реферати:

Церковно-релігійна діяльність Івана Огієнка

Зміст Вступ............................................................................................................3-11 Розділ І. Формування суспільно-політичних поглядів Івана Огієнка.........12-28 Розділ ІІ. Іван Огієнко і боротьба за відродження Української автокефальної православної церкви в умовах національно-визвольної революції (1917-1920).............................................................................................................29-52 Розділ ІІІ. Польсько-швейцарський період еміграції в ...

УПА в роки Великої Вітчизняної війни

Так як основним джерелом iнформації є книга (художньо публицистична) Тараса Бульби-Боровця, "Армiя без держави", то майже всi факти можна перевiрити в цiй книжцi. Iнша лiтература (список приведено в кiнцi) використовувалась для перевiрки достовiрностi викладенних фактiв. Здається для бiльш рацiонального викладення матеріалу користуватися таким планом. План реферату: 1. Українська нацiональна полiтика в 1941 роцi. 2. Партизанська акцiя УПА. 3. Олевська республiка. 4. Україна в 1942 роцi. "Лисове ...

Історія виникнення Кирило-Мефодіївського товариства

Кирило і Мефодій, православні святі, місіонери, покровителі Європи, брати: Кирило, бл. 827 - бл. 69, творець найстарішого церковнослов'янського письма (глаголиця); Мефодій, 820-85, архієпископ Морави, запровадив до літургії слов'янську мову; відіграли визначну роль у розвитку слов'янського письменства і культури. Коротко: КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (братство) - таємна політична національно-патріотична організація (грудень 1845 — березень 1847, Київ). Засновники: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров. Згодом ...