Search:

Україна кам’яний вік біотехнології

Реферати » Біологія » Україна кам’яний вік біотехнології

Озернімося навколо. Ми живемо в унікальний час. Відбувається чергова революція в житті людства. Вже давно говорилося, що ХХ ст. було віком ядерної фізики і хімії, а ХХІ стане віком молекулярної генетики.

Тепер уже очевидно, що у людства існують певні механізми, завдяки яким воно вирішує питання кризи чисельності. Саме у зв’язку із збільшенням кількості людей виникла техногення революція, яка спричинила бурхливий розвиток фізики і хімії. Саме в кінці ХХ ст. очевидною стала вичерпність можливостей експлуатації зовнішнього середовища за рахунок винаходів нового палива і нвих хімічних засобів для інтенсифікації сільського господарства і медицини. Пам’ятайте лозунг: “Ми не будемо чекати милостині від природи, ми все у неї візьмемо самі”. Але виявилося, що це, по- перше, не нескінченно, а по-друге, змінюючи природу, зменшуємо власні можливості для виживання. Ми її частина, як виявилося.

І що тепер? Само собою, без лозунгів почали розвиватися методи не експлуатації природи а імітації певних її прийомів, щоб забезпечувати виживання людини. Людина просто стала сама створювати потрібні їй нові види рослин і тварин, нові методи власного лікування, імітуючи те, що біологічна еволюція створювала протягом мільйонів років. За неймовірно короткий час створено безліч, переважно нових рослин з новими генетами, які якісно міняють всі аспекти життєдіяльності людини. Отримано безліч трансгенних росли, стійки до гербіцидів, до різних патогенних агентів, до комах, до високих і низьких температур, до засухи і засоленості. Створюють трансгенні рослини, що несуть гени, які продукують певні гормни, необхідні для гормонотерапії людей. Бурхливо розвиваються методи генної терапії – генної корекції тих або інших захворювань людини, використовується генетично модефіковані тварини для трансплантації органів людині.

Звісно викликає стурбованість широке використання трансгенних рослин. Справді, недостатньо вивчено зміни видових зв’язків, видових складів при їх широкомасштабному використанні. Це є предметом неспокою і досліджень всіх цивілізованих країн до яких, нажаль, Україна не належить. У нас таких досліджень не проводять. У нас активно обговорюють небезпеку харчових трансгенних рослин, створених на Заході. Мабуть, передбачаючи, що на харчову токсичність на Захлді вони проходять менш ретельну, ніж інші культурні рослини в Україні, вирощені на наших грунтах, навантажених різними гербіцидами, политих інсектицидами, не кажучи вже про радіонукліди. У глобальних масштабах стає вже очевидним, що насичення навколишнього і внутрішнього середовища людини продуктами штучного і хімічного синтезу перестала відповідати своєму завданню – забезпеченню його виживання за сучасної чисельності і його відтворювання. Дивна таємниця полягає в тому, що методи отримання трансгенних організмів з бажаними властивостями зародилися і стали розвиватися за довго до того, як стало зрозуміло, що шлях хімізації всього і вся вичерпаний. Тобто, людство, як вид, як єдине співтовариство організмів передчувало майбутній тупик свого розвитку і почало заздалегідь відпрацьовувати методи виходу з ноього. Очевидно, що саме ті країни, які є лідерами у використанні трансгенних організмів, будуть мати принципово іншу якість життя, інший рівень тиску генотоксичних речовин, а, значить, і інший інтелектуальний рівень. Таким чином, буде більшати розрив між країнами, між рівнями життя в них. Весь світ заклопотаний, що через трансгенну картоплю всі колорадські жуки вимруть, а отже можуть постраждати деякі види пташо. А що робимо ми? П’ємо і їмо вітчизняну й зарубіжну продукцію, і як правило, з невідомим рівнем забрудненості. Особливо улюблені овочі, насичені азотистими добривами. З’ївши все це, починаємо задумуватися – а чи досить високий кконтроль харчових якостей трансгенної продукції в тих західних країнах де ми їх закуповуємо?

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Портулак городній, повитиця європейська, приворотень звичайний, пухівка широколиста, пшінка весняна

ПОРТУЛАК ГОРОДНІЙ Portulaca oleraceae Портулак огородный Однорiчна трав'яниста рослина родини портулакових. Стебло м'ясисте, простерте, до 30 см завдовжки, розгалужене. Листки сидячi, клиноподібно-оберненояйцеподібнi, лопаткоподібнi, тупi. Квiтки двостатевi, сидячi, 3 - 5-пелюстковi, жовтi, зiбранi в розвилках стебла. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка. Росте повсюду як бур'ян. Використовують траву i насiння. Листки мiстять вiтамiни, алкалоїди, глiкозиди, органiчнi кислоти, цукри, жири, слизi, бiлки, ...

Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів), лімфатична система

Артерії – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються з трьох шарів: 1.Зовнішньої – сполучнотканинної оболонки. 2.Середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна. Гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. Звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по ...

Ліс – наше багатство

Одним із найкращих багатств, якими наділена наша держава являється ліс. Відомий письменник М. Пришвін писав „У лісі я знайшов для себе джерело безкінечних відкриттів...” Справді, в лісі ми зустрічаємося із своєрідною сукупністю рослин, різноманітним тваринним світом. Лісове господарство в нашій країні є самостійною галуззю суспільного виробництва, яка займається вивчення, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулює користування лісом з метою задоволення потреб народного господарства. Для ...