Search:

Україна кам’яний вік біотехнології

Очевидно, що ніякі чиновницькі постанови, спеціальні програми і підрозділи не допоможуть Україні вписатися в ХХІ сторіччя, у вік молекулярної генетики без відповідної підготовки фахівців. А де підручники, де курси сучасної молекулярної генетики? Чи можуть вони виникнути в країні, де немає активної експерементальної роботи в цьому напрямі? Хто ж вчити буде і підручники писати?

Може, почне хтось і в Україні фінансувати переклад сучасних наукових англомовних видань хоча б зарас? Адже дичавіємо, співвітчизники, дичавіємо на очах…

Екологічні проблеми рік та морів в Україні.

Ці проблеми належать до найпекучіших. Дніпро і Дністер – головні водні, життєдайні артерії нашої держави, в басейнах яких проживає майже 80% населення.

Колись Дніпро – одна з найбільших рік Європи – був чистоводним, зі стабільною екосистемою, що нормально функціонувала тисячоліттями, мала велику біологічну продуктивність, годувала й поїла мільйони людей, що жили в його басейні.

Сьогодні ж через грубі порушення людиною протягом останніх десятиліть всіх правил і принципів раціонального природокористування екосистема Дніпра цілком деградована, порушені всі вертикальні й горизонтальні зв’язки між біотичними і абіотичними елементами. Основними причинами кризової ситуації, що склалася, є: будівництво на Дніпрі каскаду водосховища, які повністю змінили динаміку стоку; великомасштабні меліорації; будівництво ряду великих промислових комплексів у басейні; величезні об’єми водовідбору для промисловості зрошення; надзвичайно сильні забруднення. З таких же причин деградувала й екосистема річки Дніпра, де також вимерли цінні риби, на дні акумулюється велика кількість теригенних відкладів,важких металів, радіонуклідів, гумосових речовин, ерудують береги.

З Дніпра для потреб промисловості і сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд м3 води, а в атмосферу басейну Дніпра викидається близько 10 млн т газо-пилових забруднень. Щорічно з різними стоками в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т. нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. В басейні Славутича діють сім АЕС.

Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення радіаційної забрудненості донних відкладів Дніпра, особливо Київського водосховища.

Втрати від затоплення чорноземів Дніпровських заплав, як підрахували, становлять до 18 млрд крб.щорічно, а прибуток від всіх шести ГЕС на Дніпрі дорівнює 25- 28 млн крб. на рік.

Наша красуня Десна теж потребує термінової й серйозної допомоги, бо її чисті і цілющі колись води сьогодні вже не відповідають навіть третій категорії джерел питної води і забруднюються все більше. Найголовнішу роль у цьому відіграє Шосткинський хімкомбінат, промпідприємства Чернігова й Сум, Смоленська й Курська АЕС.

У дуже тяжкому екологічному стані перебуває Азовське море, без перебільшення, це – зона екологічної катастрофі. Якіхось 40 –50 років тому в ньому віловлювали риби в 35 разів більше, ніж в Чорному морі, в 12 разів більше, ніж в Балтійському.У басейні раніше водилося 114 видів риб і загальний вилов у кращі роки перевищував 300 тис т. на рік. З них більша частина – цінні породи. Сьогодні ж вилови риби впали в шість разів, а та риба, що виловлюється, забруднена отрутохімікатами настільки, що споживати її небезпечно.

Як і деснянські води, води Азову колись славилися цілющими якостями, але в результаті антропогенних забруднень у 1987 р. концентрація в них тільки пестицидів зросла в 20 разів. Сьогодні в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів, важких металів набагато перевищує норми.

Екологічна ситуація в басейні Чорного моря не набагато краща. Поки що його рятують розміри і глибина. Як згадувалось вище, і вцей басейн води Дніпра, Південного Бугу, Дністра,Дунаю щорічно виносять мільйони кубометрів стоків, забруднених десятками токсикантів.мають місце величезні об’єми забрудненьшельфових зон побутовими каналізаційними стоками, пов’язаними з індустрією туризму, і рекреації. Через це в останні роки десятки разів звкривалися пляжі Ялти, Феодосії, Євпаторії, Алушти, Одеси.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів), лімфатична система

Артерії – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються з трьох шарів: 1.Зовнішньої – сполучнотканинної оболонки. 2.Середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна. Гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. Звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по ...

Кров і система кровообігу

Кровциркулює по всьому тілу завдяки артеріям, венам і капілярам. Найбільша артерія — аорта. Аорта розгалужується на кілька великих артерій. Одна з них переносить кров до рук і голови. Від іншої артерії відходять відгалуження до шлунка, печінки і кишечника. Від неї ж ідуть судини, що несуть кров униз, — до ніг, нирок і статевих органів. Артерії — це міцні, еластичні, з тонкими стінками судини, якими кров тече від серця, їх стінки в основному утворені пруж­ною м'язовою тканиною. Тому вони досить міцні й еластичні та можуть ...

Вегетативне розмноження рослин у природі та господарстві людини

Значення вегетативного розмноження рослин у природі та господарстві людини. Вегетативне розмноження – це безстатеве розмноження шляхом регенерації у рослин, тканин і організмів. При цьому нові особини утворюються з коренів, стебел або листків батьківського організму. Особини, які виникають від одного материнського організму мають однаковий генотип, а їх сукупність називається клоном. Розрізняють природне і штучне вегетативне розмноження. 1.Природне: - В основному властиве багаторічним травам. На кожному пагоні з бруньки ...