Search:

Товарно-географічна структура зовнішньої торгівлі

Питання про обкладання товарів митом чи звільнення від нього, про ставки митних зборів, регулюється митним законодавством кожної країни.

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність і тим, що підписує різні торговельні угоди, які визначають принцип торговельних взаємовідносин з іноземними державами. Основними типами таких взаємовідносин у наш час є протекціонізм та лібералізація (вільна торгівля).

Протекціонізм має на меті забезпечити сприятливі умови для реалізації на внутрішньому ринку товарів національного виробництва, захистити внутрішній ринок від іноземної конкуренції, зменшити безробіття.

Особливого захисту від іноземної конкуренції потребують молоді галузі, які не зможуть витримати початковий період розвитку, якщо їх не захистити від стихії конкуренції.

За економічними потенціалами Україна входить до першої п’ятірки країн Європи, а за ефективністю його використання залишає першу сотню країн світу. Неабиякою мірою це пояснюється низькою конкурентоспроможністю експортного виробництва, обумовленою важливими періодом депресії в економіці, пов’язаної з структурними перетвореннями.

Жодна країна сьогодні не крокує до повної самостійності, але більшість з них намагається так сформувати структуру своєї зовнішньої торгівлі, щоб якнайменше залежати від іноземного контролю над попитом та пропозицією.

Взаємозалежність передбачає залежність однієї країни від іншої, тобто розвиток торгових зв'язків на основі взаємних потреб. Франція і Німеччина, наприклад, майже однаковою мірою залежать одна від одної як торгові партнери і, таким чином, маловірогідним є те, що одна з них скоротила поставки товарів, послуг, бо інша негайно відреагує.

У стані залежності найчастіше перебувають країни, що розвиваються. Як правило, ці країни значно більше залежать від повної промислово розвиненої країни, ніж остання залежить від них.

Країни, що розвиваються, також більше залежать від одного торговельного партнера.

Головними напрямками зовнішньої торговельної політики країн, що розвиваються, є подолання надто вищої залежності від інших країн, диверсифікація свого експорту шляхом розвитку нетрадиційної конкурентноздатної продукції випуск трудомісткої продукції, що потребує великих затрат низько кваліфікованої праці тощо.


Література:

Василенко Ю. “Роль зовнішньої торгівлі у платіжному балансі Україна”. Вісник НБУ. – 1999, №9.

Шкарбан Є. Потрібні нові орієнтири // Діловий вісник – 1999, №3.

Воронова Є.М., Мазаріні А.Л. “Експортний потенціал та розвиток зовнішньої торгівлі України // Конспект лекцій – К., 1994р.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Економічні основи та види міжнародної торгівлі

ЗМІСТ Вступ 3 1 Економічні основи міжнародної торгівлі 5 1.1 Міжнародна торгівля як реалізація порівняльних переваг 5 1.2 Платіжний баланс країни 7 2 Міжнародна торгова політика і види міжнародної торгівлі 9 2.1 Дві основні моделі міжнародної торгівлі: протекціонізм та вільна торгівля 9 2.2. Міжнародне переміщення факторів виробництва 10 2.3 Міжнародна спеціалізація виробництва 12 2.4. Інструменти торгової політики 14 3 Міжнародні організації по координуванню світової торгівлі 18 3.1 Генеральна угода з тарифів і торгівлі 18 ...

Провідні ринки облігацій

Зміст Вступ .3 1.Суть і види облігацій .4 2. Ринок облігацій .7 Висновок .12 Приклад з періодичного видання 13 Аналіз прикладу з періодичного видання 15 Використана література 17 ВСТУП Облігація – являє собою борговий документ. Як правило, кошти залученні по них потрапляють безпосередньо до емітента і вкладуються в виробництво (за виключенням держаних облігацій). В світовій практиці значна частина позик по облігаціях носить довгостроковий характер і має відносно невеликий процент. «Дешеві» кредити, іноді їх ...

Україна i світова організація торгівлі, шляхи наближення

На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій. Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ...