Search:

Побудова таблиці значень функції

ПОЯСНЕННЯ ДО СХЕМИ АЛГОРИТМУ ОСНОВНОЇ ПРОГРАМИ:

- блок 1 - початок програми;

- блок 2.3 - опис функцій користувача;

- блок 3 - виведення повідомлення про атрибути курсової роботи;

- блоки з 4 по 23 - введення вхідних даних в діалоговому режимі та контролю за правильністю їх вводу;

- блок 24 - початок циклу перебору елементів І;

- блок 29 - сума матриць

- блок 30 - максимальний елемент матриці

- блоки з 31 по 35 - підготовка даних і звертання до підпрограми розрахунку визначника методом Гауса

- блоки з 36, 38, Є 48 ,49- запам'ятовування чергового рядка таблиці;

- блок 58 - введення повідомлення про друк результатів;

- блоки з 50 по 59 - підготовка вхідних даних та звернення підпрограми виводу таблиці;

- блоки 60 - організація запиту і при потребі настройка програми на друк результатів на папір з перетворенням на повторне виконання блоків , починаючи з 50 ;

- блок 61- закінчення програми.

ТЕКСТИ ПРОГРАМ

Текст тестової програми

Вивід таблиць. Призначення: Вивід на екран (папір) в табличному вигляді декількох (<=5) змінних, які задані двовимірним масивом. Звертання: GOSUB 3000.

Опис параметрів: Вхідні: N - кількість рядків та стовпців.

Таблиці виводиться 10 позицій. Вихідні: немає. Допоміжні: I%, J%, L%, K%. Використовувані підпрограми і функції: немає. Вимоги до викликаючої програми: у викликаючій програмі необхідно:

на початку основної програми перед звертання до підпрограми описати двовимірний масив А розміром не менше N х N і одновимірний масив X розміром І;

перед звертанням до підпрограми змінні N,X повинні бути визначені;

не використовувати I%, J%, L%, K% для позначення змінних в основній програмі, які не повинні бути зіпсуті в процесі роботи даної підпрограми.

Роздрук результатів розрахунку

Роздруки результатів тестування

Висновок: отже, в результаті проведеного тест програми для обчислення визначника методом Гауса встановлено, що отримані результати відповідають тестовому прикладові ручному з розрахунку.

{ ОСНОВНА ПРОГРАМА. }

{КУРСОВА РОБОТА СТУДЕНТА ГРУПИ ТБ-2

Program student (input,output);

uses

crt, student, printer ;

const

n-3; f-50;

type

mas=аггау[1..3,1..3] of real;

var

i,j,k:integer;

y,b1,al,cmax,t,xl:real;

a,b,c:dvmr;

x:array[l.,50] of real;

begin

writeln('введіть елементи матриці А');

for i:=l to n do

for j:=l to n do {ВВІД МАТРИЦІ А}

begin

writeln ('введіть a[',i,',j,']=');

readln (a[ij])

end;

writeln ('введіть елементи матриці b‘);

for i:=1 to n do

for j:=1 to n do {ВВІД МАТРИЦІ В}

begin

writeln ('введіть b[',і,',',j,']=');

readln (b[i,j])

end;

for i:=1 to n do

for j:=l to n do {СУМА МАТРИЦЬ А, Б }

c[i,j]:=a[i,j]+b[i,j];

cmax:=c[l,l];

for i:=l to n do

for j:=l to n do

if c[i,j]>=cmax then {ЗНАХОДЖЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТУ МАТРИЦІ С}

begin

cmax:=c[i,j];

k:=J

end;

for i:=l to n do

al:=al+c[i,k];

writeln (1st,'ЗНАХОДЖЕННЯ СУМИ ЕЛЕМЕНТІВ СТОВПЦЯ

МАТРИЦІ З М’}

writeln (lst’al=',al:8:4); bl:=det(b,n);

writeln (1st,'ЗНАХОДЖЕННЯ ВИЗНАЧНИКА МАТРИЦІ В');

writeln (lst,'bl=',bl:8:4);

for i:=l to f do begin

writeln ('введіть х[',і,']-');

readln( x[i]) {ВВІД ЕЛЕМЕНТІВ МАСИВУ X}

end;

writeln (1st,'--------------------------------------------------------------------------

writeln (1st,'*----------------x-------------------*---------------------------------у

writeln (1st,'-------------------------------------------------------------------------

for i:-l to f do

begin

if x[i]>10 then t:=0,44 else t:=0,25;

y:-(l+sqr(x[i])*sin(t*x[i]/4))/(l,5+al*bl);

writeln (1st,'* ', x[i];8:3 , ' * ',y:8:3,'

writeln (1st, '-----------------------------------------------------------------------

end

end.

Підпрограма: Знаходження визначника матриці методом Гауса

<<DET>>

Function Det (A: dvmr; N: integer): real;

Var i,j,k: integer;

d,y,w: real;

Begin

if (help_s=’h’) or (help_s=’H’) then begin ClrScr;

writeln (‘***********************************************’);

writeln (‘* Знаходження визначника матриці методом Гауса *’);

writeln (‘* <<Det>> *’);

writeln (‘* Вхідні дані: *’);

writeln (‘* N - кількість рядків матриці *’);

writeln (‘* A[i,j] - матриця коефіцієнтів. *);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Середовище передачi в локальних мережах

В якостi середовища передачi iнформацiї в локальних мережах найчастiше використовуються: коаксiальний кабель, витi пари провiдникiв i оптоволоконнi середовища. КОАКСIАЛЬНИЙ КАБЕЛЬ. З метою зменшення затрат на мережеве обладнання в межах невеликих мереж доцiльно використовувати шинну топологiю. Основною перевагою мереж шинної топологiї перед мережами iншої топологiї є те, що вони можуть бути реалiзованi з мiнiмальними апаратними затратами. Для об’єднання мереж в один лiнiйний сегмент достатньо коаксiального кабеля ...

Особливості алгоритмів роботи вірусів

Визначення комп'ютерного вірусу - історично проблемне питання, оскільки досить складно дати чітке визначення вірусу, окресливши при цьому властивості, властивим тільки вірусам і не характерні для інших програм. Навпаки, даючи тверде визначення вірусу як програми, що володіє певними властивостями практично відразу ж можна знайти приклад вірусу, який не володіє такими властивостями. Вірус - програма, здатна створювати свої копії (необов'язково співпадаючі з оригіналом) і впроваджувати їх у файли, системні області комп'ютера, ...

Ринок програмного забезпечення

Зміст. 1. Штучний інтелект. 2. Ринок програмного забезпечення. 3. Інформаційна інфраструктура в банківській справі. Ринок програмного забезпечення. Історія формування ринку програмної продукції. Відправною точкою історії розвитку ринку програмного забезпечення можна вважати 1969 рік, коли фірма IBM почала продавати своє програмне забезпечення, як самостійний товар окремо від устаткування (ЕОМ). І розробники, і постачальники програмного забезпечення для ринку, і користувачі (покупці) дуже швидко оцінили прибутковість продажу ...